Загальні вимоги до контролю за станом викладання навчальних предметів

Завдання контролю:

Визначити діяльність вчителя, її результативність. Проконтролювати діяльність учителя (виконання програм, рівень підготовленості
учнів тощо). Надати своєчасну допомогу вчителю.

4. Вивчити та узагальнити позитивний досвід учителя.
Етапи контролю:

Постановка мети. Вибір об’єкта контролю. Планування контролю. Визначення суб’єкта контролю (виконавця). Збір та оброблення інформації. Підбиття підсумків контролю. Вироблення пропозицій та рекомендацій.
Методи контролю: Спостереження. Інтерв’ювання.

Анкетування. Вибіркова спеціальна співбесіда. Адміністративні перевірки. Індивідуальні бесіди (з учнями, батьками, колегами). Вивчення документації (журналів, планів роботи, учнівських зошитів тощо).
Види контролю: ТЕМАТИЧНИЙ – відвідування всіх уроків, відведених на вивчення теми в даному
класі, з метою знайомства із системою роботи вчителя, оцінки оптимальності вибраних структур уроків, сполучення форм, методів і засобів навчання. ПАРАЛЕЛЬНИЙ – відвідування уроків протягом робочого тижня в одному класі з
метою порівняння ефективності організаційної діяльності вчителів і вивчення системи роботи
кожного учня, його самостійності, активності, ініціативи, якості виконання завдань та рішення навчальних завдань уроку. КОМПЛЕКСНИЙ – відвідування уроків різних вчителів протягом дня в одному класі
з метою оцінки обсягу інформації, яку отримує учень протягом навчального дня, сумарного
обсягу домашніх завдань, виконання учнями єдиних вимог, інтенсивності їхньої праці на різних уроках, стилю та порівняльної методики уроку. Оцінка працездатності учнів одного й того ж класу в різних учителів. ОЦІННИЙ – відвідування уроків учителя протягом робочого дня в різних класах з метою вивчення відповідності методичних прийомів віковим особливостям учнів. ВИБІРКОВИЙ – відвідування уроків за планом адміністрації (без попередження вчителя з метою перевірки його готовності до уроку (іноді). ЦІЛЬОВИЙ – відвідування уроків із запрошенням спеціаліста (оцінка знань і розумових умінь учнів, методів роботи вчителя, сформованості практичних умінь учнів тощо). ФРОНТАЛЬНИЙ – відвідування уроків з метою глибокої та всебічної перевірки зі всіх питань діяльності вчителя чи групи вчителів. Його може бути проведено за такою орієнтовною програмою:

виконання Законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”; підготовка до уроку та якість складених календарно-тематичних, поурочних планів; виконання навчальних програм (теоретичної і практичної частин); рівень проведення уроків; визначення та реалізація освітньо-виховно-розвиваючих завдань уроків; дидактична обробка навчального матеріалу та визначення форм, методів і засобів
навчання; здійснення керівництва пізнавальною діяльністю учнів у ході уроків; рівень сформованості знань, умінь і навичок (розумових і практичних) учнів; володіння вчителем новими педагогічними технологіями під час організації навчання; розвиток в учнів пізнавального інтересу та потреби в знаннях; дотримання єдиного орфографічного режиму; робота вчителя з попередження відставання учнів, робота з невстигаючими; диференціація та індивідуалізація навчання; здійснення зв’язку урочної, домашньої, позаурочної та позакласної роботи; стан зошитів учнів (система письмових робіт, співвідношення репродуктивних і творчих самостійних робіт); оформлення класного журналу; виховна робота з учнями; самоосвіта вчителя; результативність діяльності вчителя в цілому.

Вимоги до викладання та знань учнів з навчальних предметів початкової школи

Українська мова

Навчання грамоти

Систематична робота з розвитку фонематичного слуху дітей (сприймання на слух і відтворення окремих звуків, уміння проводити звуковий та звукобуквений аналіз слів). Прийоми звукобуквеного аналізу та синтезу, що їх використовує вчитель у процесі навчання. Прийоми навчання письма. Словникова робота, робота над реченням і зв’язним мовленням. Рівень знань та вмінь учнів:

уміння називати послідовно звуки в складах і словах, передавати їх на письмі; уміння практично розрізняти голосні і приголосні, тверді і м’які приголосні; вміння графічно зображувати слова і речення за допомогою умовних знаків; уміння списувати з друкованого тексту; читання слів з вивченими буквами різної складової трудності; правильне, свідоме, виразне читання зв’язних текстів; уміння переказувати простий текст, відповідати на запитання вчителя і виконувати прості логічні вправи.

Читання

Формування навичок читання. Методичні прийоми, що їх використовує вчитель, під час роботи з текстами рі
художніх жанрів. Розвиток мовлення учнів і словникова робота. Розвиток образного і логічного мислення в процесі читання. Прийоми активізації учнів на уроках, види самостійної роботи. Моральне і естетичне виховання учнів. Організація позакласного читання і позакласних заходів. Розвиток читацьких інтересів учнів. Рівень знань і вмінь учнів:

уміння розповідати, аналізувати, складати план, характеризувати персонажів; пов’язувати прочитане з реальним життям; якість читання (правильність, усвідомленість, швидкість, виразність).

Фонетика і граматика

Формування фонетичних і граматичних понять в учнів. Методика організації уроку з граматики. Методичні форми роботи на уроці: пояснення вчителя, бесіда з дітьми, самостійна робота учнів. Види вправ, які використовуються на уроках, залежно від характеру матеріалу,
вивчається. Види і прийоми роботи з правопису (пояснення правил, виконання орфографічних вправ під керівництвом учителя, самостійна робота). Мовний розбір (звукобуквений аналіз, аналіз слів за будовою, за частинами мови встановлення зв’язку слів у реченні). Види усних і письмових творчих робіт. Виконання програми з каліграфії, розвитку мовлення. Систематичність перевірки зошитів. Робота над помилками. Рівень знань і вмінь учнів:

свідомість засвоєння правил граматики і правопису; уміння оперувати знаннями, логічно висловлювати думки в усній і письмовій формі, робити висновки; уміння самостійно виконувати вправи за завданнями вчителя.

Іноземна мова

Забезпечення комунікативної спрямованості уроку. Формування мовленнєвих навичок: граматичних, лексичних, слухо-вимовних, техніки читання і письма. Розвиток мовленнєвих умінь: аудіювання, читання, говоріння, письмо. Розвиваюча освітня і виховна цінність мовленнєвого матеріалу уроку і вправ. Доцільність добору нового матеріалу та його дозування. Доцільність та співвідношення використання рідної мови на уроці. Відповідність прийомів, вправ, форм роботи, мовленнєвого матеріалу віковим особливостям учнів. Співвідношення мовлення вчителя та учнів, форми взаємодії. Нормативність мовлення вчителя, знання мовного матеріалу і володіння методикою навчання. Рівень звань і вмінь учнів:

розуміння окремих слів, найбільш вживаних фраз, нескладного мовлення в межах приватної, публічної та освітньої сфер спілкування; читання нескладних текстів, написання нормативною мовою, що відповідає віковим особливостям та інтересам учнів; відтворення основного змісту прочитаного, побаченого, почутого, опис малюнків; вміння вести діалог; вміння писати букви, буквосполучення, слова, речення, короткі тексти.

Математика

Науковість і доступність у викладанні математики. Прийоми активізації мислення учнів на уроках. Формування уявлень про натуральні числа й обчислювальні навички у роботі з нами. Ознайомлення з найпростішими величинами (довжиною, периметром, площею, масою, часом, вартістю, швидкістю); навчання застосовувати їх. Навчання учнів розв’язуванню задач. Розвиток культури математичної мови. Ознайомлення з найпростішим геометричним матеріалом. Ознайомлення з доступною математичною термінологією і символікою. Зв’язок уроків математики з життям. Реалізація виховних і розвивальних можливостей уроків математики (формування
світогляду, діалектичного і логічного мислення, розвиток пам’яті, навичок самоконтролю, працьовитості). Рівень знань і вмінь учнів:

знання таблиці додавання і множення; уміння читати, записувати й додавати числа; виконувати над ними арифметичні
дії (у межах програми); уміння читати й записувати найпростіші математичні вирази і знаходити їх числове значення; уміння застосовувати теоретичні знання для розв’язування прикладів і задач (у
межах програми); вміння зображувати прості геометричні фігури (точку, відрізок, ламану, коло), виконання деяких вимірів з ними; уміння аналізувати й узагальнювати вивчене, робити висновки.

Я і Україна

Природознавство

Вибір форм і методів викладання відповідно до специфіки предмета. Роль спостережень, екскурсій, дослідів, цілеспрямованої практичної діяльності дітей. Реалізація основних напрямів програми ознайомлення дітей з навколишнім світом:

– ознайомлення із суспільним життям, працею людей, здобуття соціального досвіду;

– ознайомлення з природою під час безпосереднього спілкування з нею.

Комплексне пізнання учнями природи і суспільства. Здійснення екологічного, естетичного і патріотичного виховання молодших школярів. Формування гігієнічних навичок. Вивчення правил поведінки та протипожежної
безпеки. Реалізація пізнавальних, виховних і розвиваючих можливостей навчального
матеріалу. Прилучення учнів до трудової діяльності. Використання краєзнавчого матеріалу, ознайомлення з природоохоронною роботою. Розвиток інтересів учнів до пізнання природи, виховання любові до рідного
краю, своєї країни.

7. Рівень знань і вмінь учнів:

засвоєння основних правил шкільного розпорядку, поведінки в громадських місцях, на вулиці; сформованість умінь самообслуговування, додержання режиму дня, вимог особистої гігієни; знання найпоширеніших рослин і тварин, особливостей природи даної місцевості; уміння спостерігати за змінами в природі, вести календар природи, розрізняти пори року; знання видів праці людей у полі, саду, на городі у різні пори року; уміння користуватися термометром, компасом, гномоном, картою, читати план місцевості визначати форми поверхні землі; розпізнавати найважливіші копалини; пояснювати зміни пір року, дня, ночі.

Трудове навчання

Забезпечення уроків та інших форм трудових занять необхідним оснащенням
навчально-наочними посібниками, матеріалами, інструментами. Розширення трудового досвіду дітей, формування доступних уявлень про працю
дорослих, професії і виробництво; виховання поваги до людей праці. Науковість, політехнічна і практична спрямованість навчального процесу. Ознайо-
млення учнів з передбаченими програмою інструментами, інвентарем, пристроями.
Навчання прийомів обробки різних матеріалів, догляду за сільськогосподарськими
рослинами. Розвиток і виховання учнів у процесі трудового навчання: розумове, фізичне,
естетичне, формування нахилів і інтересів. Доцільність вибору методів і форм навчальної діяльності учнів. Розвиток технічного мислення. Організація суспільно корисної продуктивної праці школярів. Самообслуговування учнів. Оволодіння початковими елементами культури виробництва, додержання правил
особистої гігієни, безпеки праці. Рівень знань, умінь і навичок учнів:

знання передбачених програмою ручних інструментів, пристроїв і правил безпеки
праці з ними; розуміння призначення приладів і технологічних машин; уміння обробляти деталі простих виробів з пінопласту, дроту, фанери за допомо-
гою ручних інструментів і пристроїв; уміння доглядати за рослинами, вирощувати деякі з них; розвиток трудових умінь, основ трудової культури. Вміння планувати, організо-
вувати і контролювати свою роботу; розширення політехнічного світогляду, розвиток у дітей основ конструкторських
знань, відповідних умінь і здібностей, елементів технічного мислення.

Фізична культура

Комплексність підходу до фізичного виховання учнів: уроки фізичної культури,
фізкультурні заходи в режимі навчального дня (фізкультхвилинки, гімнастика до уро-
ків, вправи та ігри на перервах), робота в позаурочний час (спортивні години в гру-
пах продовженого дня, спортивні змагання, секції тощо). Відповідність методики уроків фізичної культури віковим особливостям дітей, спе-
цифіці даного предмета. Забезпечення різноманітності вправ і додержання рухового режиму. Заходи щодо зміцнення здоров ‘я школярів. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог на уроках та інших заняттях з фізичної
культури і спорту. Робота з дітьми з ослабленим здоров’ям. Медичний контроль, диспансеризація дітей.

7. Відповідність фізичного розвитку дітей програмним вимогам.

Музика

Методика проведення уроків: якість роботи над розвитком вокально-хорових навичок і звукоутворення, дихання, чистота інтонації):

зв’язок співів з поняттям “музична грамота”; якість бесід після прослуховування музики.

2. Робота з учнями, які не мають розвиненого музичного слуху.

Добір репертуару для співу та слухання музики. Використання уроків музики для
виховання та всебічного розвитку учнів. Зв’язок з іншими видами мистецтва. Використання спеціального обладнання під час навчання музики (музичні інстру-
менти, програвач, платівки, фоно – і радіозаписи). Позакласна робота (хоровий гурток, вокально-інструментальний ансамбль, оркестр,
відвідування театру, зустрічі з композиторами). Рівень знань та вмінь учнів:

– вміння співати чисто, виразно, сольфеджувати, сприймати музичний матеріал.

Образотворче мистецтво

Правильне визначення величини малюнка і розміщення його на сторінці залежно
від формату. Розвиток уявлення і спостереження під час малювання на відповідні теми. Елементарні прийоми роботи з акварельними фарбами і гуашшю. Формування елементарних навичок перспективного малювання. Позакласна робота (гурток малювання, виставки дитячих малюнків, клуб шанувальників образотворчого мистецтва). Рівень знань, умінь учнів:

уміння спостерігати форму і колір, пропорції, взаємозв’язок частин і цілого; побудова малюнка за сприйманням характерних фрагментів моделі (натури); уміння вільно проводити лінії у різних напрямках; уміння передавати на малюнку об’єм предметів; формування в учнів навичок читати картини, виявляти свої почуття при розгляді
творів образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва.



Загальні вимоги до контролю за станом викладання навчальних предметів - Сочинения по русскому языку


Загальні вимоги до контролю за станом викладання навчальних предметів