Позакласна робота з предмету Світова література

І. Вступ

ІІ. Пори року в етимології, народних та церковних святах.

Зима

Весна

Літо

Осінь

ІІІ. Висновки

Мета : Дізнатися про походження назв місяців, запам’ятати дати найвідоміших церковних свят.

Актуальність роботи: Впровадження у життя народної обрядовості, пізнання походження найвідоміших церковних свят.

Практичне спрямування проекту : робота може бути використана на уроках рідної мови, української літератури, природознавства, а також для позакласної роботи.

І. Вступ.

Люди живуть у часі, змінюють одна одну пори року : зима, весна, літо, осінь.

Календар перегортає листопад, січень, лютий, березень, червень.

Російською: Январь. февраль. март…

Англійською: . November, December, March…

Ми звикли до цього. Але цікаво дізнатися про походження цих слів.

В цьому нам допоможе Етимологія – розділ науки про мову, який вивчає походження та історію окремих слів.

І тому я вирішила дізнатися про походження назв місяців, про те, як вони називаються в інших слов’янських та іноземних мовах, яку назву вони мали в давнину, які свята припадають на кожен місяць і як їх святкують.

ІІ. Основна частина.

Вот север, тучи нагоняя,

Дохнул, зав Ы Л – и вот сама

Идет волшебница зима.

Грудень (англ. December ) .

У Давньому Римі місяць довго залишався десятим за рахунком і отримав свою назву від латинського “децембер”, тобто десятий. Давньоруська назва грудня – Студень – усе холодне від морозу. Друга назва – хмурень: частіше хмариться небо. Російською назва Декабрь, польською Грудизень. Грудень день – ніч року, рік закінчується, зиму починає. Колись 14 грудня був день-грамотник. У цей день хлопчиків, старших 9 років, віддавали дяку на навчання

25 грудня у Західній Європі святкують Різдво, у нас за новим стилем на 13 днів пізніше, 7 січня.

Січень ( англ. January ).

У Давньому Римі за наказом Юлія Цезаря 45 рік до нашої ери почався не з 1 березня, як було прийнято, а з 1 січня.

Можливо, тому перший місяць і отримав свою назву на честь давньоримського бога часу, початку всього – Януса.

У давніх слов’ян січень називали Стужало, сечень – коли рубали ліс. Була інша назва Пронисей, дні в січні помітно збільшуються, ясніють. Російською січень – Январь, білоруською – студень.

У Росії не завжди календарний рік починався з січня. Колись він починався з 1 березня, потім з 1 вересня, та тільки з 1700 року за вказівкою Петра І – з 1 січня.

У січня святкують Різдвяний Святвечір – 6 січня. З 7 по 19 січня – Святки. 7 січня – Різдво, а 19 – Хрещення.

Лютий (англ.. Fabruary ).

Календар давніх римлян ділився на 10 місяців і складав 304 дні Січня і лютого в ньому не було. Вони з’явилися пізніше.

Лютий у давніх римлян присвячувався каяттю у гріхах і пам’яті померлих, назвали його на честь бога підземного царства Фебрууса.

Спочатку в лютому було 28 днів. Це був єдиний місяць року з парним числом діб, бо, за віруваннями давніх людей, тільки непарне число приносило щастя. У 46 році до н. е. було введено чотирирічний цикл відліку часу – три роки по 365 днів і високосний – 366 днів. Додатковий день отримав лютий

Давньоруська назва Сечень ( січуть зимні вітри), Межень (між зимою і весно), Стежень, лютень – лютують морози, бокогріт – починає пригрівати сонце. У Росії лютий називають февраль у Білорусі та Польщі – люти.

15 лютого свято Стрітення – зима з весною зустрічаються.

И Дет-гудет Зеленый Шум,

Зеленый Шум, весенний шум!

Березень (англ. March ) .

Місяць названо на честь бога війни Марса, якого вшановували як покровителя землеробства і скотарства. У Давній Русі місяць називали Березозолом – спалювали березу на вугілля. Також називали сухий, прощальник, Капельник, соковик, Весновей. Російською місяць називається Март, Білоруською – Соковник.

14 березня на Явдоху – друга зустріч весни.

22 березня – свято 40 святих, день дорівнює ночі. У цей день закликали весну в образі птаха – жайворонка. З тіста пекли жайворонків, але не їли їх а віддавали дітям, діти розкришували випечених птахів, розкидали крихти, годували птахів – вісників весни.

Квітень (англ. April )

Походження назви місяця точно не встановлено. Одні лінгвісти пов’язують його зі словом ” Апрекус” – зігрітий сонцем, інші – з дієсловом ” Аперире ” – розкриватися. Земля розкривається після зимового сну.

Давньоруська назва місяця – Цветень. Російсько мовою Апрель, білоруською – красовик.

7 квітня святкують Благовіщення – одне з головних свят християнської церкви (архангел Гавриїл сповістив Марії, що вона народить сина Божого, який врятує людство ціною власного життя)

Травень (англ. May ) .

Останній місяць весни. За однієї з версій названо на честь богині Майї, богині гір.

У римлян Майя була і богинею плодючості і оновлення землі, у перший день цього місяця їй приносили жертви. Травень – місяць квітів і кохання, земля вдягається у своє найкраще вбрання.

Давньоруська назва місяця – ярець, на честь язичницького бога Ярили – бога весняного сонця ; ростуть трави, зеленіють дерева. Російсько місяць називають Май.

По ветви нижние леса

В зеленой потонули ржи

Семьею новой в небеса

Ныряют резвые стрижи.

Червень (англ. June )

Названо на честь давньоримської богині плодючості, берегині родини, повелительки дощів Анони.

Давньоруська назва місяця – ізок, що означає коник. Називали його також червень – червоний. У червні збирали червеця – комаху, з якої робили багряну фарбу.

У білоруській, чеській мовах місяць називають червень, у польській – червець, у російській – Июнь.

У народі перший місяць літа величали Різноквітом, Свіггозаром, Хліборостом, рум’янцем року.

Астрономічне літо починається 21-22 червня – день літнього рівнодення.

Перша неділя червня – Трійця, ще її називають Зелена неділя, зелені святки.

День присвячувався Перуну – язичницькому богу грому і блискавок, володарю животворних сил. Саме він одягав ліси й луги в зелені шати. До Трійці прикрашали стрічками гілки берези, носили їх, прикрашали і власне дерево. Напередодні, у четвер, дівчата заплітали березам коси, а в неділю розплітали. Плели вінки, прикрашали стрічками і пускали річкою. Чий вінок випливе або пристане до берега – там і наречений або дівчина цього року вийде заміж.

Трійцю називали “зеленою”, “клечальною”, “русальною”. За легендою в цю неділю русалки виходять з річок, плавають при місяці, бігають по лісах, кличуть, заманюють перехожих і знищують, можуть залоскотати на смерть. Тому при собі носили полин, русалки його лякаються. Русалок називали мавками, одна з них стала героїнею казки-феєрії Лесі Українки ” Лісова пісня”

Л Ипень ( англ. July )

До 44 року до нашої ери місяць називали ” квінти ліс”, а потім перейменували на честь Юлія Цезаря, який народився у цьому місяці.

Давньоруська назва цвіла липа. Ця назва закріпилася в українській мові. Ще місяць називали Грозником, жарником, стадником, Сінозарником, серпнем, бо серпом зажинали жито. Це найтепліший місяць року. Липень – маківка літа.

7 липня – день Івана Купала. Вважалося, що в лісі відбуваються різні дива. За легендою, опівночі розкривається жар-квітка, квітка папороті, з’являється розрив-трава, вона допомагає знаходити скарби.

У липневу ніч заводили по селах ігри. Біля зрубаної верби ставили вбрану солом’яну Ладу, українською – Марену Її прикрашали вінками, стрічками, намистами, поруч ставили солом’яну ляльку, вдягнену в жіночу сорочку. Запалювали купальське вогнище, стрибали через нього, водили хороводи, гадали.

Серпень ( англ. August )

У першому столітті до нашої ери було названо на честь імператора Октавіана Августа.

Давньоруська назва місяця серпень ( від слова “серп”). У цьому місяці закінчувалося збирання хлібу з ланів. В українській мові закріпилася назва серпень. Цей місяць називали Густирем, Припасихою, соберихою, заревом, ленорастом ( льон розстилали на лугах). В українські та польській мовах залишалась назва серпень у білоруській – Живець.

Серпнем літо завершувалося.

У серпні святкували День Святого Іллі, а також Спаси – медовий, яблучний.

Есть в осени первоначальной

Короткая, но дивная пора-

Весь день стоит как бы хрустальный,

И лучезарны вечера…

Вересень ( Англ. September )

У Давньому Римі був сьомим за рахунком і називався Септембер (від латинського Септем, Септиму.) Після реформи Юлія Цезаря став дев’ятим місяцем, але назви не змінив.

У старовину місяць називали ревун ( починався гін лосів та оленів), вересень ( зацвітав медоносний вереск) У народі місяць називали Листопадник, златоцвіт, румьянец осени, хмурень. В українській та польській мовах називать Вересень. У російській мові місяць має назву Сентябрь.

У допетровській Русі рік починався з 1 (14) вересня. Це була перша зустріч осені Зараз з цього дня починається бабине літо – це два тижні відпочинку для селянок після збирання врожаю. Бабине літо не тільки у слов’ян. В Америці воно зветься індіанське літо, у Франції – літо старого Мартина, в Греції – бабусине.

Жовтень ( англ. October )

До реформи місяць був восьмим і називався ” Октобером” (від латинського “окто” – вісім). Після реформи він посів дев’яте місце, але залишився зі старим ім’ям.

Так його називають багато народів.

Давньоруська назва жовтня – Грязник, листопад, листобой, золота Осінь. Він вважався весільним – о цю пору гралися весілля. В українській мові залишилася назва жовтень (жовтіє листя), у білоруській – Кастричник ( від назви продукту від переробки льону – Кастра)

Жовтень – місяць передзим’я. У народі склалася приказка про цей місяць 6 ” в осінню негоду сім погод на дворі 6 сіє, віє, крутить, мутить, зверху ллє і знизу мете”.

Листопад ( англ. November )

Давні римляни вважали листопад дев’ятим місяцем і називали його Новембером ( від латинського Новем – “дев’ять”) Давньоруська назва – грудень: ночами промерзає земля. Є у листопада і інші назви Сніговій, напівзимник, Сонцеворот. Українською, польською, білоруською мовами місяць називають листопадом. У російській мові – Ноябрь. У листопаді зима з осінню б’ються.

ІІІ. Висновок

Таким чином, дослідивши пори року, я глибше ознайомилася з походженням назв місяців, їхніми назвами в інших слов’янських та іноземних мовах, а також в давні часи, вивчила свята кожного місяця і їх традиційні обряди.

Я щиро вірю, що моя робота стане комусь у пригоді для проведення відкритих уроків, масових заходів, позакласних годин, допоможе краще пізнати слов’янську культуру, звичаї, обряди та й просто додасть до інтелектуальної скарбнички кожної людини цікавої й корисної інформації.

Степан Килимник. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні.

Київ “Обереги”, 1994.

ЗАХИСТ

Люди живуть у часі, змінюють одна одну пори року : зима, весна, літо, осінь.

Календар перегортає листопад, січень, лютий, березень, червень.

Російською: Январь. февраль. март…

Англійською: . November, December, March…

Ми звикли до цього. Але цікаво дізнатися про походження цих слів.

В цьому нам допоможе Етимологія – розділ науки про мову, який вивчає походження та історію окремих слів.

Всім нам відомо, що існує чотири пори року і 12 місяців. Новий рік починається з грудня, тому і я почну з грудня.

Грудень (англ. December ) .

Січень

Перший місяць і отримав свою назву на честь давньоримського бога часу, початку всього – Януса.

Лютий (англ.. Fabruary ).

Календар давніх римлян ділився на 10 місяців і складав 304 дні Січня і лютого в ньому не було. Вони з’явилися пізніше. Лютий у давніх римлян присвячувався каяттю у гріхах і пам’яті померлих, назвали його на честь бога підземного царства Фебрууса.