Урок читання 4 клас М. Гоголь “Чудовий Дніпро”

Тема уроку: М. В. Гоголь “Чудовий Дн І Про” .

Мета: – удосконалювати вміння працювати з додатковою літературою;

– вчити вибирати головні відомості, факти;

– розвивати навички читання, зв’язного мовлення, мислення;

– виховувати почуття національної гордості за святиню України.

Обладнання: DVD-слайди (конструктор уроку на DVD-диску, підготований вчителем), телевізор, DVD-плейєр, фрагмент із документального відеофільму “Києве мій”,

Портрет М. В. Гоголя.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Відгадування загадки.

З північних сторін я мандрую, випливаю,

Цілу України бачу, споглядаю.

Відвідую міста, що славні давниною

І Київ наш великий, осяяний красою.

Як Запоріжжя і Херсон пройду

У Чорне море шлях я свій веду.

(Дніпро)

2. Підбір ознак Дніпра на задану букву, використовуючи знання з курсу предмета “Я і Україна”

(робота в групах)

Д – (довга, дивна, давня);

Н – (національний символ, народна річка);

І – (історична)

П – (природна, прудка, простора);

Р – (рідна, різноманітна);

О – (осяяна легендами, піснями).

3. Презентація робіт груп (за проектом “Дніпро”) (супроводжується DVD – Слайдами)

1 ) Презентація роботи групи “Етимологи”

– Група розповість як раніше називали Дніпро, що означає

кожна назва річки?

” Давні греки називали його Борисфен ( у перекладі з давньогрецької це той, що тече з півночі). Німецький історик Шрамм вважає, що в до скіфський період Дніпро мав водночас три імені Варос ( З грецької Бори сфен), Данос Тобто син богині Данни, Славута “.

” В народних піснях та козацьких літописах річку шанобливо величають Козацький шлях, Велика річка або Козацький брат”.

(слайд на екрані телевізора)

2) Презентація роботи групи “Географи”

– Група “Географи” розповість про географічні відомості та значення Дніпро в нашому житті?

” Дніпро – одна з найбільших річок Європи і за довжиною найбільша в Україні. Бере початок з болота Аксенінський Мох, що на Валдайській височині (Росія).

(слайд на екрані телевізора)

Довжина річки – 2201 км Протягом 991 км протікає по території України.

Впадає Дніпро у Дніпровський лиман Чорного моря, при впаданні утворює дельту.

Найбільші притоки: Прип’ять, Тетерев, Рось, Інгулець, Десна, Сула, Ворскла, Самара. На берегах цієї річки розташовані міста України: Київ, Черкаси, Канів, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кременчук.

(слайд

На екрані телевізора)

У межах України річка судноплавна. На Дніпрі споруджений каскад гідроелектростанцій, система водосховищ. Води з Дніпра використовуються для водопостачання і зрошування. Побудовані канали: Дніпро – Кривий Ріг, Дніпро – Донбас, Північно-Кримський.

Серед його 847 приток є такі річки, як Березина і Прип’ять, Сож і Десна.

(слайд на екрані телевізора)

Віками мріяли люди підкорити буйну силу Дніпра, використати багатющі водні запаси. Практичне використання могутніх вод Дніпра почалося з 1932 року, коли на його берегах стала до ладу Дніпровська гідроелектростанція імені В. І. Леніна. На той час вона була найпотужніша в Європі.

Що дає Дніпро народному господарству? Більше 6 млрд. куб. м води за рік, 4-5 тис. т риби, понад 6 млрд. кіловат – годин електроенергії. Води Славутича зрошують понад 600 тис. гектарів сільськогосподарських угід півдня України.

3) Презентація роботи групи “Народознавці” (супроводжується DVD – Слайдами)

– З легендами, піснями та історичними подіями, які відбулися на берегах Дніпра нас ознайомить група “Народознавці”.

Легенда “Як народжувався Дніпро?”

У могутнього Дніпра-Славути, що котив свої води до Чорного моря, багато було сестер і братів. Та Десні завжди хотілося бути в усьому першою. Вона прудко побігла до моря, щоб випередити брата. Та як не поспішала, Дніпро її все ж перегнав. Перетнув їй дорогу. Стала Десна притокою Дніпра. Влила свої води в його могутню течію.

Зачувши про змагання брата й сестри, і Сож схопився. Пустився щодуху через пущі, через непролазні болота й темні ліси. Розмиває трясовини, поглиблює яруги, рве коріння дубів. Спішить навперейми Дніпру. Побачив те яструб і сказав Дніпру, щоб той біг швидше. Пливе Славута, гори перерізає, кам’яні пороги розриває. Ніяких перешкод не обминає. Покликав Сож на поміч ворона. Умовив його летіти скільки є сил та обігнати Дніпро. А як упередить хоч трошки, то щоб каркнув тричі. А сам тим часом у землю заховався, перепочити вирішив, сил набратися, поки ворон голос подасть.

Переказ легенди “Дніпро і Десна”

Дніпро і Десна – це брат і сестра. Вони були колись людьми. Як виросли вони, батько й мати благословили їх у дорогу. Змовились брат та сестра вийти вранці і полягали спати.

Десна любила спати – і проспала ранок, а Дніпро проснувся на зорі, порозвертав гори, порозчищав гирла і зарів степами. Десна проснулась – аж брата немає. Вона тоді і пустила ворона вперед і побігла слідом.

Летить ворон і, як тільки наздожене Дніпро, всякий раз і крякне. Що поверне Десна до Дніпрового гирла, то він убік – і подався далі. Багато разів Десна підвертала до Дніпра, багато разів повертав він убік: тому він такий кручений…

На ворона напав рябець і давай битись. Чи довго бились, чи ні – Дніпро добіг до моря. Як почула Десна від ворона, що Дніпро далеко, – прихилилась до брата і злилася з його гирлами. Тепер вона тече лівою стороною, а Дніпро – правою.

Де є острови і скелі серед річки, там розходиться Дніпро з Десною. Коли ясний день, то видно, де Дніпро, а де Десна: в Дніпрі – синя вода, а в Десні – мов жовта; Десна тече тихо, Дніпро – прудко.

Про Дніпро і Десну є пісня:

Десна Дніпру рідна сестра,

Десна Дніпро спережила,

Гори, кряжі становила,

Дніпра-брата не спинила,

Ще й ворона посилала,

А в Києві в Дніпр упала.

Жалується лиман морю,

Що Дніпр узяв свою волю, –

Свої гирла прочищає,

Лиман-море засипає.

По Дніпру плавали запорізькі козаки на великих дерев’яних човнах, що звалися чайками.

(слайд на екрані телевізора)

Спускалися вниз до Чорного моря, боронили рідну землю від турків і татар.

(слайд на екрані телевізора)

Під час Великої Вітчизняної війни у 1943 році на Дніпрі відбулася битва за Дніпро.

(слайд на екрані телевізора)

(

(слайд на екрані телевізора)

4) Перегляд фрагменту із документального відеофільму “Києве мій” (Автор сценарію Артур Вількенс 2003 рік)

– Що ще нового ви дізналися ыз відеофільму про Дніпро?

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

1) Епіграф уроку (слайд на екрані телевізора).

Давно ця річка славна,

Народи три єднає,

І в Чорне море плине.

Простори України,

Розкішні прикрашає.

– Які народи єднає Дніпро?

– Чим прикрашає простори України ця річка?

Сьогодні на уроці ми дізнаємось про те, яким бачив Дніпро Микола Васильович Гоголь. Хто він і що цікавого про нього дізналася група “Бібліографи”.

2) Презентація роботи групи “Бібліографи”.

(портрет М. В. Гоголя)

Микола Васильович Гоголь народився 20 березня (1 квітня) 1809 року містечку Великі Сорочинці Миргородського уїзду Полтавської губернії в сім’ї поміщика середнього достатку. У Гоголів було аж 400 кріпаків, більше 1000 десятин землі. Предки письменника з боку батька були священиками.

Дитячі роки майбутній письменник проводив у Василівці, відвідував з батьками й Диканьку, особливо часто Кибинці, де була велика бібліотека і домашній театр.

Микола Васильович вчився спочатку в Полтавському повітовому училищі, потім брав приватні уроки у полтавського вчителя Гаврила Сорочинського, а в 1821 році поступив у щойно засновану Ніжинську гімназію вищих наук. Вчився Гоголь середнє, проте відзначався в гімназичному театрі.

Літературну славу принесла збірка “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”.

І V. Робота над текстом М. В. Гоголя “Чудовий Дніпро”.

1. Робота над заголовком (читання з передбаченням).

– Поміркуйте, яким може бути текст з такою назвою: художнім чи науковим?

2. Читання твору вчителем.

– Послухайте тескт чи правильним було ваше припущення?

– Який цей текст за метою висловлювання?

– Що у ньому описується?

3. Словникова робота.

– пояснення значень словосполучень:

Ані ворухнеться, ані загуркотить; велична широчінь; дзеркальний шлях, плине, в’ється по зеленому світу; холод скляних вод; яскраво відбитися у водах.

– читання слів сильними учнями;

– читання хором;

– робота в парах (взаємоперевірка)

4. Читання твору учнями ( мовчки)

– Яка погода зображена в описі?

5. Аналіз змісту прочитаного ( з елементами вибіркового читання).

– Яким зображено Дніпро у тиху погоду?

– Що любить дивитися у скляні води Дніпра?

– Чому в середину Дніпра може дивитися лише сонце і блакитне небо?

– Яким побачив Дніпро М. В. Гоголь? Поміркуйте з яким почуттям писав він цей твір?

– Знайдіть у тексті слова вжиті у переносному значенні.

6. Презентація роботи групи “Літератори”

Поети і письменники оспівували цю річку в віршах та оповіданнях. Послухайте уважно твори про Дніпро, які підготувала група “Літератори” і дайте відповідь на запитання:

– Яким ще буває Дніпро?

Дніпро Дід Дніпро розплющив очі

Ти течеш віки, Дід Дніпро розплющив очі,

Дніпре, серцю милий, Чоло зморщує чогось,

Води широкі, ясна долина! Серед ночі шаблю точе

І гуде крізь зуби щось.

Любимо тебе, Хто тебе розсердив, сивий,

Як батьки любили, Стогін чи береги?

Наша ти слава й весна! Заспокойся, спи щасливий,

Тихо й ясно навкруги.

Пам’ята народ,

Скільки сліз і горя

Знали в минулім твої береги!

Та ворожу кров

Ти носив до моря,

Велетню наш дорогий!

Реве та стоге Дніпр широкий Дніпро

Реве та стогне Дніпр широкий, Батько – українцям,

Сердитий вітер завива, Глибочінь – ординцям,

Додолу верби гне високі, “Шлях з варяг у греки”,

Горами хвилю підійма. Січі – кінь баский.

І блідий місяць на ту пору Мріяв наш Славутич,

З-за хмари де-де виглядав, Ніжний і гримучий

Неначе човен в синім морі Не ділить – єднати

То виринав, то потопав. Край наш і віки…

Ще треті півні не співали,

Ніхто ніде не гомонів.

Сичі в гаю перекликались

Та ясен раз у раз скрипів.

7. Презентація роботи групи “Художники” (супроводжується DVD – Слайдами).

7.1 Демонстрація знайдених учнями творів відомих художників

(слайди на екрані телевізора)

А. Куїнджі “Місячна ніч на Дніпрі”

Д. М. Шавикин “Вечір на Дніпрі”

7.2 Коротка розповідь про картини.

7.3 Завдання для класу:

– Уважно роздивіться репродукції картин.

– Які слова, речення з тексту Гоголя підходять до цих картин.

VI. Підсумок уроку.

1. Складання сенкану. (робота в групах)

1група: 2група:

Дніпро Дніпро

Чудовий, довгий. Широкий, красивий.

Хлюпоче, в’ється, мчить. Реве, тече, стогне.

Дніпро – святиня України. Дніпро – символ України.

Гордість. Святиня.

3група: 4група:

Дніпро Дніпро

Прудкий, історичний. Осяяний піснями,

Реве, стогне, тече. Шумить, в’ється, тече.

Дніпро – легендарна річка. Дніпро – історія України.

Краса. Розкішний.

5 група: 6 група:

Дніпро Дніпро

Таємний, вічний. Могутній, легендарний.

Тече, шумить, хлюпоче. Реве, шумить, несеться.

Дніпро – краса України. Дніпро – славетна річка.

Диво. Велич.

VI. Домашнє завдання.

Читати виразно текст. Вивчити напам’ять перший абзац.

Тема уроку: М. В. Гоголь “Чудовий Дн І Про” .

Мета: – удосконалювати вміння працювати з додатковою літературою;

– вчити вибирати головні відомості, факти;

– розвивати навички читання, зв’язного мовлення, мислення;

– виховувати почуття національної гордості за святиню України.

Обладнання: DVD-слайди (конструктор уроку на DVD-диску, підготований вчителем), телевізор, DVD-плейєр, фрагмент із документального відеофільму “Києве мій”,

Портрет М. В. Гоголя.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Відгадування загадки.

З північних сторін я мандрую, випливаю,

Цілу України бачу, споглядаю.

Відвідую міста, що славні давниною

І Київ наш великий, осяяний красою.

Як Запоріжжя і Херсон пройду

У Чорне море шлях я свій веду.

(Дніпро)

2. Підбір ознак Дніпра на задану букву, використовуючи знання з курсу предмета “Я і Україна”

(робота в групах)

Д – (довга, дивна, давня);

Н – (національний символ, народна річка);

І – (історична)

П – (природна, прудка, простора);

Р – (рідна, різноманітна);

О – (осяяна легендами, піснями).

3. Презентація робіт груп (за проектом “Дніпро”) (супроводжується DVD – Слайдами)

1 ) Презентація роботи групи “Етимологи”

– Група розповість як раніше називали Дніпро, що означає кожна назва річки?

” Давні греки називали його Борисфен ( у перекладі з давньогрецької це той, що тече з півночі). Німецький історик Шрамм вважає, що в до скіфський період Дніпро мав водночас три імені Варос ( З грецької Бори сфен), Данос Тобто син богині Данни, Славута “.

” В народних піснях та козацьких літописах річку шанобливо величають Козацький шлях, Велика річка або Козацький брат”.

(слайд на екрані телевізора)

2) Презентація роботи групи “Географи”

– Група “Географи” розповість про географічні відомості та значення Дніпро в нашому житті?

” Дніпро – одна з найбільших річок Європи і за довжиною найбільша в Україні. Бере початок з болота Аксенінський Мох, що на Валдайській височині (Росія).

(слайд на екрані телевізора)

Довжина річки – 2201 км Протягом 991 км протікає по території України.

Впадає Дніпро у Дніпровський лиман Чорного моря, при впаданні утворює дельту.

Найбільші притоки: Прип’ять, Тетерев, Рось, Інгулець, Десна, Сула, Ворскла, Самара. На берегах цієї річки розташовані міста України: Київ, Черкаси, Канів, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кременчук.

(слайд

На екрані телевізора)

У межах України річка судноплавна. На Дніпрі споруджений каскад гідроелектростанцій, система водосховищ. Води з Дніпра використовуються для водопостачання і зрошування. Побудовані канали: Дніпро – Кривий Ріг, Дніпро – Донбас, Північно-Кримський.

Серед його 847 приток є такі річки, як Березина і Прип’ять, Сож і Десна.

(слайд на екрані телевізора)

Віками мріяли люди підкорити буйну силу Дніпра, використати багатющі водні запаси. Практичне використання могутніх вод Дніпра почалося з 1932 року, коли на його берегах стала до ладу Дніпровська гідроелектростанція імені В. І. Леніна. На той час вона була найпотужніша в Європі.

Що дає Дніпро народному господарству? Більше 6 млрд. куб. м води за рік, 4-5 тис. т риби, понад 6 млрд. кіловат – годин електроенергії. Води Славутича зрошують понад 600 тис. гектарів сільськогосподарських угід півдня України.

3) Презентація роботи групи “Народознавці” (супроводжується DVD – Слайдами)

– З легендами, піснями та історичними подіями, які відбулися на берегах Дніпра нас ознайомить група “Народознавці”.

Легенда “Як народжувався Дніпро?”

У могутнього Дніпра-Славути, що котив свої води до Чорного моря, багато було сестер і братів. Та Десні завжди хотілося бути в усьому першою. Вона прудко побігла до моря, щоб випередити брата. Та як не поспішала, Дніпро її все ж перегнав. Перетнув їй дорогу. Стала Десна притокою Дніпра. Влила свої води в його могутню течію.

Зачувши про змагання брата й сестри, і Сож схопився. Пустився щодуху через пущі, через непролазні болота й темні ліси. Розмиває трясовини, поглиблює яруги, рве коріння дубів. Спішить навперейми Дніпру. Побачив те яструб і сказав Дніпру, щоб той біг швидше. Пливе Славута, гори перерізає, кам’яні пороги розриває. Ніяких перешкод не обминає. Покликав Сож на поміч ворона. Умовив його летіти скільки є сил та обігнати Дніпро. А як упередить хоч трошки, то щоб каркнув тричі. А сам тим часом у землю заховався, перепочити вирішив, сил набратися, поки ворон голос подасть.

Переказ легенди “Дніпро і Десна”

Дніпро і Десна – це брат і сестра. Вони були колись людьми. Як виросли вони, батько й мати благословили їх у дорогу. Змовились брат та сестра вийти вранці і полягали спати.

Десна любила спати – і проспала ранок, а Дніпро проснувся на зорі, порозвертав гори, порозчищав гирла і зарів степами. Десна проснулась – аж брата немає. Вона тоді і пустила ворона вперед і побігла слідом.

Летить ворон і, як тільки наздожене Дніпро, всякий раз і крякне. Що поверне Десна до Дніпрового гирла, то він убік – і подався далі. Багато разів Десна підвертала до Дніпра, багато разів повертав він убік: тому він такий кручений…

На ворона напав рябець і давай битись. Чи довго бились, чи ні – Дніпро добіг до моря. Як почула Десна від ворона, що Дніпро далеко, – прихилилась до брата і злилася з його гирлами. Тепер вона тече лівою стороною, а Дніпро – правою.

Де є острови і скелі серед річки, там розходиться Дніпро з Десною. Коли ясний день, то видно, де Дніпро, а де Десна: в Дніпрі – синя вода, а в Десні – мов жовта; Десна тече тихо, Дніпро – прудко.

Про Дніпро і Десну є пісня:

Десна Дніпру рідна сестра,

Десна Дніпро спережила,

Гори, кряжі становила,

Дніпра-брата не спинила,

Ще й ворона посилала,

А в Києві в Дніпр упала.

Жалується лиман морю,

Що Дніпр узяв свою волю, –

Свої гирла прочищає,

Лиман-море засипає.

По Дніпру плавали запорізькі козаки на великих дерев’яних човнах, що звалися чайками.

(слайд на екрані телевізора)

Спускалися вниз до Чорного моря, боронили рідну землю від турків і татар.

(слайд на екрані телевізора)

Під час Великої Вітчизняної війни у 1943 році на Дніпрі відбулася битва за Дніпро.

(слайд на екрані телевізора)

(

(слайд на екрані телевізора)

4) Перегляд фрагменту із документального відеофільму “Києве мій” (Автор сценарію Артур Вількенс 2003 рік)

– Що ще нового ви дізналися ыз відеофільму про Дніпро?

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

1) Епіграф уроку (слайд на екрані телевізора).

Давно ця річка славна,

Народи три єднає,

І в Чорне море плине.

Простори України,

Розкішні прикрашає.

– Які народи єднає Дніпро?

– Чим прикрашає простори України ця річка?

Сьогодні на уроці ми дізнаємось про те, яким бачив Дніпро Микола Васильович Гоголь. Хто він і що цікавого про нього дізналася група “Бібліографи”.

2) Презентація роботи групи “Бібліографи”.

(портрет М. В. Гоголя)

Микола Васильович Гоголь народився 20 березня (1 квітня) 1809 року містечку Великі Сорочинці Миргородського уїзду Полтавської губернії в сім’ї поміщика середнього достатку. У Гоголів було аж 400 кріпаків, більше 1000 десятин землі. Предки письменника з боку батька були священиками.

Дитячі роки майбутній письменник проводив у Василівці, відвідував з батьками й Диканьку, особливо часто Кибинці, де була велика бібліотека і домашній театр.

Микола Васильович вчився спочатку в Полтавському повітовому училищі, потім брав приватні уроки у полтавського вчителя Гаврила Сорочинського, а в 1821 році поступив у щойно засновану Ніжинську гімназію вищих наук. Вчився Гоголь середнє, проте відзначався в гімназичному театрі.

Літературну славу принесла збірка “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”.

І V. Робота над текстом М. В. Гоголя “Чудовий Дніпро”.

1. Робота над заголовком (читання з передбаченням).

– Поміркуйте, яким може бути текст з такою назвою: художнім чи науковим?

2. Читання твору вчителем.

– Послухайте тескт чи правильним було ваше припущення?

– Який цей текст за метою висловлювання?

– Що у ньому описується?

3. Словникова робота.

– пояснення значень словосполучень:

Ані ворухнеться, ані загуркотить; велична широчінь; дзеркальний шлях, плине, в’ється по зеленому світу; холод скляних вод; яскраво відбитися у водах.

– читання слів сильними учнями;

– читання хором;

– робота в парах (взаємоперевірка)

4. Читання твору учнями ( мовчки)

– Яка погода зображена в описі?

5. Аналіз змісту прочитаного ( з елементами вибіркового читання).

– Яким зображено Дніпро у тиху погоду?

– Що любить дивитися у скляні води Дніпра?

– Чому в середину Дніпра може дивитися лише сонце і блакитне небо?

– Яким побачив Дніпро М. В. Гоголь? Поміркуйте з яким почуттям писав він цей твір?

– Знайдіть у тексті слова вжиті у переносному значенні.

6. Презентація роботи групи “Літератори”

Поети і письменники оспівували цю річку в віршах та оповіданнях. Послухайте уважно твори про Дніпро, які підготувала група “Літератори” і дайте відповідь на запитання:

– Яким ще буває Дніпро?

Дніпро Дід Дніпро розплющив очі

Ти течеш віки, Дід Дніпро розплющив очі,

Дніпре, серцю милий, Чоло зморщує чогось,

Води широкі, ясна долина! Серед ночі шаблю точе

І гуде крізь зуби щось.

Любимо тебе, Хто тебе розсердив, сивий,

Як батьки любили, Стогін чи береги?

Наша ти слава й весна! Заспокойся, спи щасливий,

Тихо й ясно навкруги.

Пам’ята народ,

Скільки сліз і горя

Знали в минулім твої береги!

Та ворожу кров

Ти носив до моря,

Велетню наш дорогий!

Реве та стоге Дніпр широкий Дніпро

Реве та стогне Дніпр широкий, Батько – українцям,

Сердитий вітер завива, Глибочінь – ординцям,

Додолу верби гне високі, “Шлях з варяг у греки”,

Горами хвилю підійма. Січі – кінь баский.

І блідий місяць на ту пору Мріяв наш Славутич,

З-за хмари де-де виглядав, Ніжний і гримучий

Неначе човен в синім морі Не ділить – єднати

То виринав, то потопав. Край наш і віки…

Ще треті півні не співали,

Ніхто ніде не гомонів.

Сичі в гаю перекликались

Та ясен раз у раз скрипів.

7. Презентація роботи групи “Художники” (супроводжується DVD – Слайдами).

7.1 Демонстрація знайдених учнями творів відомих художників

(слайди на екрані телевізора)

А. Куїнджі “Місячна ніч на Дніпрі”

Д. М. Шавикин “Вечір на Дніпрі”

7.2 Коротка розповідь про картини.

7.3 Завдання для класу:

– Уважно роздивіться репродукції картин.

– Які слова, речення з тексту Гоголя підходять до цих картин.

VI. Підсумок уроку.

1. Складання сенкану. (робота в групах)

1група: 2група:

Дніпро Дніпро

Чудовий, довгий. Широкий, красивий.

Хлюпоче, в’ється, мчить. Реве, тече, стогне.

Дніпро – святиня України. Дніпро – символ України.

Гордість. Святиня.

3група: 4група:

Дніпро Дніпро

Прудкий, історичний. Осяяний піснями,

Реве, стогне, тече. Шумить, в’ється, тече.

Дніпро – легендарна річка. Дніпро – історія України.

Краса. Розкішний.

5 група: 6 група:

Дніпро Дніпро

Таємний, вічний. Могутній, легендарний.

Тече, шумить, хлюпоче. Реве, шумить, несеться.

Дніпро – краса України. Дніпро – славетна річка.

Диво. Велич.

VI. Домашнє завдання.

Читати виразно текст. Вивчити напам’ять перший абзац.

Тема уроку: М. В. Гоголь “Чудовий Дн І Про” .

Мета: – удосконалювати вміння працювати з додатковою літературою;

– вчити вибирати головні відомості, факти;

– розвивати навички читання, зв’язного мовлення, мислення;

– виховувати почуття національної гордості за святиню України.

Обладнання: DVD-слайди (конструктор уроку на DVD-диску, підготований вчителем), телевізор, DVD-плейєр, фрагмент із документального відеофільму “Києве мій”,

Портрет М. В. Гоголя.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Відгадування загадки.

З північних сторін я мандрую, випливаю,

Цілу України бачу, споглядаю.

Відвідую міста, що славні давниною

І Київ наш великий, осяяний красою.

Як Запоріжжя і Херсон пройду

У Чорне море шлях я свій веду.

(Дніпро)

2. Підбір ознак Дніпра на задану букву, використовуючи знання з курсу предмета “Я і Україна”

(робота в групах)

Д – (довга, дивна, давня);

Н – (національний символ, народна річка);

І – (історична)

П – (природна, прудка, простора);

Р – (рідна, різноманітна);

О – (осяяна легендами, піснями).

3. Презентація робіт груп (за проектом “Дніпро”) (супроводжується DVD – Слайдами)

1 ) Презентація роботи групи “Етимологи”

– Група розповість як раніше називали Дніпро, що означає кожна назва річки?

” Давні греки називали його Борисфен ( у перекладі з давньогрецької це той, що тече з півночі). Німецький історик Шрамм вважає, що в до скіфський період Дніпро мав водночас три імені Варос ( З грецької Бори сфен), Данос Тобто син богині Данни, Славута “.

” В народних піснях та козацьких літописах річку шанобливо величають Козацький шлях, Велика річка або Козацький брат”.

(слайд на екрані телевізора)

2) Презентація роботи групи “Географи”

– Група “Географи” розповість про географічні відомості та значення Дніпро в нашому житті?

” Дніпро – одна з найбільших річок Європи і за довжиною найбільша в Україні. Бере початок з болота Аксенінський Мох, що на Валдайській височині (Росія).

(слайд на екрані телевізора)

Довжина річки – 2201 км Протягом 991 км протікає по території України.

Впадає Дніпро у Дніпровський лиман Чорного моря, при впаданні утворює дельту.

Найбільші притоки: Прип’ять, Тетерев, Рось, Інгулець, Десна, Сула, Ворскла, Самара. На берегах цієї річки розташовані міста України: Київ, Черкаси, Канів, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кременчук.

(слайд

На екрані телевізора)

У межах України річка судноплавна. На Дніпрі споруджений каскад гідроелектростанцій, система водосховищ. Води з Дніпра використовуються для водопостачання і зрошування. Побудовані канали: Дніпро – Кривий Ріг, Дніпро – Донбас, Північно-Кримський.

Серед його 847 приток є такі річки, як Березина і Прип’ять, Сож і Десна.

(слайд на екрані телевізора)

Віками мріяли люди підкорити буйну силу Дніпра, використати багатющі водні запаси. Практичне використання могутніх вод Дніпра почалося з 1932 року, коли на його берегах стала до ладу Дніпровська гідроелектростанція імені В. І. Леніна. На той час вона була найпотужніша в Європі.

Що дає Дніпро народному господарству? Більше 6 млрд. куб. м води за рік, 4-5 тис. т риби, понад 6 млрд. кіловат – годин електроенергії. Води Славутича зрошують понад 600 тис. гектарів сільськогосподарських угід півдня України.

3) Презентація роботи групи “Народознавці” (супроводжується DVD – Слайдами)

– З легендами, піснями та історичними подіями, які відбулися на берегах Дніпра нас ознайомить група “Народознавці”.

Легенда “Як народжувався Дніпро?”

У могутнього Дніпра-Славути, що котив свої води до Чорного моря, багато було сестер і братів. Та Десні завжди хотілося бути в усьому першою. Вона прудко побігла до моря, щоб випередити брата. Та як не поспішала, Дніпро її все ж перегнав. Перетнув їй дорогу. Стала Десна притокою Дніпра. Влила свої води в його могутню течію.

Зачувши про змагання брата й сестри, і Сож схопився. Пустився щодуху через пущі, через непролазні болота й темні ліси. Розмиває трясовини, поглиблює яруги, рве коріння дубів. Спішить навперейми Дніпру. Побачив те яструб і сказав Дніпру, щоб той біг швидше. Пливе Славута, гори перерізає, кам’яні пороги розриває. Ніяких перешкод не обминає. Покликав Сож на поміч ворона. Умовив його летіти скільки є сил та обігнати Дніпро. А як упередить хоч трошки, то щоб каркнув тричі. А сам тим часом у землю заховався, перепочити вирішив, сил набратися, поки ворон голос подасть.

Переказ легенди “Дніпро і Десна”

Дніпро і Десна – це брат і сестра. Вони були колись людьми. Як виросли вони, батько й мати благословили їх у дорогу. Змовились брат та сестра вийти вранці і полягали спати.

Десна любила спати – і проспала ранок, а Дніпро проснувся на зорі, порозвертав гори, порозчищав гирла і зарів степами. Десна проснулась – аж брата немає. Вона тоді і пустила ворона вперед і побігла слідом.

Летить ворон і, як тільки наздожене Дніпро, всякий раз і крякне. Що поверне Десна до Дніпрового гирла, то він убік – і подався далі. Багато разів Десна підвертала до Дніпра, багато разів повертав він убік: тому він такий кручений…

На ворона напав рябець і давай битись. Чи довго бились, чи ні – Дніпро добіг до моря. Як почула Десна від ворона, що Дніпро далеко, – прихилилась до брата і злилася з його гирлами. Тепер вона тече лівою стороною, а Дніпро – правою.

Де є острови і скелі серед річки, там розходиться Дніпро з Десною. Коли ясний день, то видно, де Дніпро, а де Десна: в Дніпрі – синя вода, а в Десні – мов жовта; Десна тече тихо, Дніпро – прудко.

Про Дніпро і Десну є пісня:

Десна Дніпру рідна сестра,

Десна Дніпро спережила,

Гори, кряжі становила,

Дніпра-брата не спинила,

Ще й ворона посилала,

А в Києві в Дніпр упала.

Жалується лиман морю,

Що Дніпр узяв свою волю, –

Свої гирла прочищає,

Лиман-море засипає.

По Дніпру плавали запорізькі козаки на великих дерев’яних човнах, що звалися чайками.

(слайд на екрані телевізора)

Спускалися вниз до Чорного моря, боронили рідну землю від турків і татар.

(слайд на екрані телевізора)

Під час Великої Вітчизняної війни у 1943 році на Дніпрі відбулася битва за Дніпро.

(слайд на екрані телевізора)

(

(слайд на екрані телевізора)

4) Перегляд фрагменту із документального відеофільму “Києве мій” (Автор сценарію Артур Вількенс 2003 рік)

– Що ще нового ви дізналися ыз відеофільму про Дніпро?

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

1) Епіграф уроку (слайд на екрані телевізора).

Давно ця річка славна,

Народи три єднає,

І в Чорне море плине.

Простори України,

Розкішні прикрашає.

– Які народи єднає Дніпро?

– Чим прикрашає простори України ця річка?

Сьогодні на уроці ми дізнаємось про те, яким бачив Дніпро Микола Васильович Гоголь. Хто він і що цікавого про нього дізналася група “Бібліографи”.

2) Презентація роботи групи “Бібліографи”.

(портрет М. В. Гоголя)

Микола Васильович Гоголь народився 20 березня (1 квітня) 1809 року містечку Великі Сорочинці Миргородського уїзду Полтавської губернії в сім’ї поміщика середнього достатку. У Гоголів було аж 400 кріпаків, більше 1000 десятин землі. Предки письменника з боку батька були священиками.

Дитячі роки майбутній письменник проводив у Василівці, відвідував з батьками й Диканьку, особливо часто Кибинці, де була велика бібліотека і домашній театр.

Микола Васильович вчився спочатку в Полтавському повітовому училищі, потім брав приватні уроки у полтавського вчителя Гаврила Сорочинського, а в 1821 році поступив у щойно засновану Ніжинську гімназію вищих наук. Вчився Гоголь середнє, проте відзначався в гімназичному театрі.

Літературну славу принесла збірка “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”.

І V. Робота над текстом М. В. Гоголя “Чудовий Дніпро”.

1. Робота над заголовком (читання з передбаченням).

– Поміркуйте, яким може бути текст з такою назвою: художнім чи науковим?

2. Читання твору вчителем.

– Послухайте тескт чи правильним було ваше припущення?

– Який цей текст за метою висловлювання?

– Що у ньому описується?

3. Словникова робота.

– пояснення значень словосполучень:

Ані ворухнеться, ані загуркотить; велична широчінь; дзеркальний шлях, плине, в’ється по зеленому світу; холод скляних вод; яскраво відбитися у водах.

– читання слів сильними учнями;

– читання хором;

– робота в парах (взаємоперевірка)

4. Читання твору учнями ( мовчки)

– Яка погода зображена в описі?

5. Аналіз змісту прочитаного ( з елементами вибіркового читання).

– Яким зображено Дніпро у тиху погоду?

– Що любить дивитися у скляні води Дніпра?

– Чому в середину Дніпра може дивитися лише сонце і блакитне небо?

– Яким побачив Дніпро М. В. Гоголь? Поміркуйте з яким почуттям писав він цей твір?

– Знайдіть у тексті слова вжиті у переносному значенні.

6. Презентація роботи групи “Літератори”

Поети і письменники оспівували цю річку в віршах та оповіданнях. Послухайте уважно твори про Дніпро, які підготувала група “Літератори” і дайте відповідь на запитання:

– Яким ще буває Дніпро?

Дніпро Дід Дніпро розплющив очі

Ти течеш віки, Дід Дніпро розплющив очі,

Дніпре, серцю милий, Чоло зморщує чогось,

Води широкі, ясна долина! Серед ночі шаблю точе

І гуде крізь зуби щось.

Любимо тебе, Хто тебе розсердив, сивий,

Як батьки любили, Стогін чи береги?

Наша ти слава й весна! Заспокойся, спи щасливий,

Тихо й ясно навкруги.

Пам’ята народ,

Скільки сліз і горя

Знали в минулім твої береги!

Та ворожу кров

Ти носив до моря,

Велетню наш дорогий!

Реве та стоге Дніпр широкий Дніпро

Реве та стогне Дніпр широкий, Батько – українцям,

Сердитий вітер завива, Глибочінь – ординцям,

Додолу верби гне високі, “Шлях з варяг у греки”,

Горами хвилю підійма. Січі – кінь баский.

І блідий місяць на ту пору Мріяв наш Славутич,

З-за хмари де-де виглядав, Ніжний і гримучий

Неначе човен в синім морі Не ділить – єднати

То виринав, то потопав. Край наш і віки…

Ще треті півні не співали,

Ніхто ніде не гомонів.

Сичі в гаю перекликались

Та ясен раз у раз скрипів.

7. Презентація роботи групи “Художники” (супроводжується DVD – Слайдами).

7.1 Демонстрація знайдених учнями творів відомих художників

(слайди на екрані телевізора)

А. Куїнджі “Місячна ніч на Дніпрі”

Д. М. Шавикин “Вечір на Дніпрі”

7.2 Коротка розповідь про картини.

7.3 Завдання для класу:

– Уважно роздивіться репродукції картин.

– Які слова, речення з тексту Гоголя підходять до цих картин.

VI. Підсумок уроку.

1. Складання сенкану. (робота в групах)

1група: 2група:

Дніпро Дніпро

Чудовий, довгий. Широкий, красивий.

Хлюпоче, в’ється, мчить. Реве, тече, стогне.

Дніпро – святиня України. Дніпро – символ України.

Гордість. Святиня.

3група: 4група:

Дніпро Дніпро

Прудкий, історичний. Осяяний піснями,

Реве, стогне, тече. Шумить, в’ється, тече.

Дніпро – легендарна річка. Дніпро – історія України.

Краса. Розкішний.

5 група: 6 група:

Дніпро Дніпро

Таємний, вічний. Могутній, легендарний.

Тече, шумить, хлюпоче. Реве, шумить, несеться.

Дніпро – краса України. Дніпро – славетна річка.

Диво. Велич.

VI. Домашнє завдання.

Читати виразно текст. Вивчити напам’ять перший абзац.

Тема уроку: М. В. Гоголь “Чудовий Дн І Про” .

Мета: – удосконалювати вміння працювати з додатковою літературою;

– вчити вибирати головні відомості, факти;

– розвивати навички читання, зв’язного мовлення, мислення;

– виховувати почуття національної гордості за святиню України.

Обладнання: DVD-слайди (конструктор уроку на DVD-диску, підготований вчителем), телевізор, DVD-плейєр, фрагмент із документального відеофільму “Києве мій”,

Портрет М. В. Гоголя.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Відгадування загадки.

З північних сторін я мандрую, випливаю,

Цілу України бачу, споглядаю.

Відвідую міста, що славні давниною

І Київ наш великий, осяяний красою.

Як Запоріжжя і Херсон пройду

У Чорне море шлях я свій веду.

(Дніпро)

2. Підбір ознак Дніпра на задану букву, використовуючи знання з курсу предмета “Я і Україна”

(робота в групах)

Д – (довга, дивна, давня);

Н – (національний символ, народна річка);

І – (історична)

П – (природна, прудка, простора);

Р – (рідна, різноманітна);

О – (осяяна легендами, піснями).

3. Презентація робіт груп (за проектом “Дніпро”) (супроводжується DVD – Слайдами)

1 ) Презентація роботи групи “Етимологи”

– Група розповість як раніше називали Дніпро, що означає кожна назва річки?

” Давні греки називали його Борисфен ( у перекладі з давньогрецької це той, що тече з півночі). Німецький історик Шрамм вважає, що в до скіфський період Дніпро мав водночас три імені Варос ( З грецької Бори сфен), Данос Тобто син богині Данни, Славута “.

” В народних піснях та козацьких літописах річку шанобливо величають Козацький шлях, Велика річка або Козацький брат”.

(слайд на екрані телевізора)

2) Презентація роботи групи “Географи”

– Група “Географи” розповість про географічні відомості та значення Дніпро в нашому житті?

” Дніпро – одна з найбільших річок Європи і за довжиною найбільша в Україні. Бере початок з болота Аксенінський Мох, що на Валдайській височині (Росія).

(слайд на екрані телевізора)

Довжина річки – 2201 км Протягом 991 км протікає по території України.

Впадає Дніпро у Дніпровський лиман Чорного моря, при впаданні утворює дельту.

Найбільші притоки: Прип’ять, Тетерев, Рось, Інгулець, Десна, Сула, Ворскла, Самара. На берегах цієї річки розташовані міста України: Київ, Черкаси, Канів, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кременчук.

(слайд

На екрані телевізора)

У межах України річка судноплавна. На Дніпрі споруджений каскад гідроелектростанцій, система водосховищ. Води з Дніпра використовуються для водопостачання і зрошування. Побудовані канали: Дніпро – Кривий Ріг, Дніпро – Донбас, Північно-Кримський.

Серед його 847 приток є такі річки, як Березина і Прип’ять, Сож і Десна.

(слайд на екрані телевізора)

Віками мріяли люди підкорити буйну силу Дніпра, використати багатющі водні запаси. Практичне використання могутніх вод Дніпра почалося з 1932 року, коли на його берегах стала до ладу Дніпровська гідроелектростанція імені В. І. Леніна. На той час вона була найпотужніша в Європі.

Що дає Дніпро народному господарству? Більше 6 млрд. куб. м води за рік, 4-5 тис. т риби, понад 6 млрд. кіловат – годин електроенергії. Води Славутича зрошують понад 600 тис. гектарів сільськогосподарських угід півдня України.

3) Презентація роботи групи “Народознавці” (супроводжується DVD – Слайдами)

– З легендами, піснями та історичними подіями, які відбулися на берегах Дніпра нас ознайомить група “Народознавці”.

Легенда “Як народжувався Дніпро?”

У могутнього Дніпра-Славути, що котив свої води до Чорного моря, багато було сестер і братів. Та Десні завжди хотілося бути в усьому першою. Вона прудко побігла до моря, щоб випередити брата. Та як не поспішала, Дніпро її все ж перегнав. Перетнув їй дорогу. Стала Десна притокою Дніпра. Влила свої води в його могутню течію.

Зачувши про змагання брата й сестри, і Сож схопився. Пустився щодуху через пущі, через непролазні болота й темні ліси. Розмиває трясовини, поглиблює яруги, рве коріння дубів. Спішить навперейми Дніпру. Побачив те яструб і сказав Дніпру, щоб той біг швидше. Пливе Славута, гори перерізає, кам’яні пороги розриває. Ніяких перешкод не обминає. Покликав Сож на поміч ворона. Умовив його летіти скільки є сил та обігнати Дніпро. А як упередить хоч трошки, то щоб каркнув тричі. А сам тим часом у землю заховався, перепочити вирішив, сил набратися, поки ворон голос подасть.

Переказ легенди “Дніпро і Десна”

Дніпро і Десна – це брат і сестра. Вони були колись людьми. Як виросли вони, батько й мати благословили їх у дорогу. Змовились брат та сестра вийти вранці і полягали спати.

Десна любила спати – і проспала ранок, а Дніпро проснувся на зорі, порозвертав гори, порозчищав гирла і зарів степами. Десна проснулась – аж брата немає. Вона тоді і пустила ворона вперед і побігла слідом.

Летить ворон і, як тільки наздожене Дніпро, всякий раз і крякне. Що поверне Десна до Дніпрового гирла, то він убік – і подався далі. Багато разів Десна підвертала до Дніпра, багато разів повертав він убік: тому він такий кручений…

На ворона напав рябець і давай битись. Чи довго бились, чи ні – Дніпро добіг до моря. Як почула Десна від ворона, що Дніпро далеко, – прихилилась до брата і злилася з його гирлами. Тепер вона тече лівою стороною, а Дніпро – правою.

Де є острови і скелі серед річки, там розходиться Дніпро з Десною. Коли ясний день, то видно, де Дніпро, а де Десна: в Дніпрі – синя вода, а в Десні – мов жовта; Десна тече тихо, Дніпро – прудко.

Про Дніпро і Десну є пісня:

Десна Дніпру рідна сестра,

Десна Дніпро спережила,

Гори, кряжі становила,

Дніпра-брата не спинила,

Ще й ворона посилала,

А в Києві в Дніпр упала.

Жалується лиман морю,

Що Дніпр узяв свою волю, –

Свої гирла прочищає,

Лиман-море засипає.

По Дніпру плавали запорізькі козаки на великих дерев’яних човнах, що звалися чайками.

(слайд на екрані телевізора)

Спускалися вниз до Чорного моря, боронили рідну землю від турків і татар.

(слайд на екрані телевізора)

Під час Великої Вітчизняної війни у 1943 році на Дніпрі відбулася битва за Дніпро.

(слайд на екрані телевізора)

(

(слайд на екрані телевізора)

4) Перегляд фрагменту із документального відеофільму “Києве мій” (Автор сценарію Артур Вількенс 2003 рік)

– Що ще нового ви дізналися ыз відеофільму про Дніпро?

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

1) Епіграф уроку (слайд на екрані телевізора).

Давно ця річка славна,

Народи три єднає,

І в Чорне море плине.

Простори України,

Розкішні прикрашає.

– Які народи єднає Дніпро?

– Чим прикрашає простори України ця річка?

Сьогодні на уроці ми дізнаємось про те, яким бачив Дніпро Микола Васильович Гоголь. Хто він і що цікавого про нього дізналася група “Бібліографи”.

2) Презентація роботи групи “Бібліографи”.

(портрет М. В. Гоголя)

Микола Васильович Гоголь народився 20 березня (1 квітня) 1809 року містечку Великі Сорочинці Миргородського уїзду Полтавської губернії в сім’ї поміщика середнього достатку. У Гоголів було аж 400 кріпаків, більше 1000 десятин землі. Предки письменника з боку батька були священиками.

Дитячі роки майбутній письменник проводив у Василівці, відвідував з батьками й Диканьку, особливо часто Кибинці, де була велика бібліотека і домашній театр.

Микола Васильович вчився спочатку в Полтавському повітовому училищі, потім брав приватні уроки у полтавського вчителя Гаврила Сорочинського, а в 1821 році поступив у щойно засновану Ніжинську гімназію вищих наук. Вчився Гоголь середнє, проте відзначався в гімназичному театрі.

Літературну славу принесла збірка “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”.

І V. Робота над текстом М. В. Гоголя “Чудовий Дніпро”.

1. Робота над заголовком (читання з передбаченням).

– Поміркуйте, яким може бути текст з такою назвою: художнім чи науковим?

2. Читання твору вчителем.

– Послухайте тескт чи правильним було ваше припущення?

– Який цей текст за метою висловлювання?

– Що у ньому описується?

3. Словникова робота.

– пояснення значень словосполучень:

Ані ворухнеться, ані загуркотить; велична широчінь; дзеркальний шлях, плине, в’ється по зеленому світу; холод скляних вод; яскраво відбитися у водах.

– читання слів сильними учнями;

– читання хором;

– робота в парах (взаємоперевірка)

4. Читання твору учнями ( мовчки)

– Яка погода зображена в описі?

5. Аналіз змісту прочитаного ( з елементами вибіркового читання).

– Яким зображено Дніпро у тиху погоду?

– Що любить дивитися у скляні води Дніпра?

– Чому в середину Дніпра може дивитися лише сонце і блакитне небо?

– Яким побачив Дніпро М. В. Гоголь? Поміркуйте з яким почуттям писав він цей твір?

– Знайдіть у тексті слова вжиті у переносному значенні.

6. Презентація роботи групи “Літератори”

Поети і письменники оспівували цю річку в віршах та оповіданнях. Послухайте уважно твори про Дніпро, які підготувала група “Літератори” і дайте відповідь на запитання:

– Яким ще буває Дніпро?

Дніпро Дід Дніпро розплющив очі

Ти течеш віки, Дід Дніпро розплющив очі,

Дніпре, серцю милий, Чоло зморщує чогось,

Води широкі, ясна долина! Серед ночі шаблю точе

І гуде крізь зуби щось.

Любимо тебе, Хто тебе розсердив, сивий,

Як батьки любили, Стогін чи береги?

Наша ти слава й весна! Заспокойся, спи щасливий,

Тихо й ясно навкруги.

Пам’ята народ,

Скільки сліз і горя

Знали в минулім твої береги!

Та ворожу кров

Ти носив до моря,

Велетню наш дорогий!

Реве та стоге Дніпр широкий Дніпро

Реве та стогне Дніпр широкий, Батько – українцям,

Сердитий вітер завива, Глибочінь – ординцям,

Додолу верби гне високі, “Шлях з варяг у греки”,

Горами хвилю підійма. Січі – кінь баский.

І блідий місяць на ту пору Мріяв наш Славутич,

З-за хмари де-де виглядав, Ніжний і гримучий

Неначе човен в синім морі Не ділить – єднати

То виринав, то потопав. Край наш і віки…

Ще треті півні не співали,

Ніхто ніде не гомонів.

Сичі в гаю перекликались

Та ясен раз у раз скрипів.

7. Презентація роботи групи “Художники” (супроводжується DVD – Слайдами).

7.1 Демонстрація знайдених учнями творів відомих художників

(слайди на екрані телевізора)

А. Куїнджі “Місячна ніч на Дніпрі”

Д. М. Шавикин “Вечір на Дніпрі”

7.2 Коротка розповідь про картини.

7.3 Завдання для класу:

– Уважно роздивіться репродукції картин.

– Які слова, речення з тексту Гоголя підходять до цих картин.

VI. Підсумок уроку.

1. Складання сенкану. (робота в групах)

1група: 2група:

Дніпро Дніпро

Чудовий, довгий. Широкий, красивий.

Хлюпоче, в’ється, мчить. Реве, тече, стогне.

Дніпро – святиня України. Дніпро – символ України.

Гордість. Святиня.

3група: 4група:

Дніпро Дніпро

Прудкий, історичний. Осяяний піснями,

Реве, стогне, тече. Шумить, в’ється, тече.

Дніпро – легендарна річка. Дніпро – історія України.

Краса. Розкішний.

5 група: 6 група:

Дніпро Дніпро

Таємний, вічний. Могутній, легендарний.

Тече, шумить, хлюпоче. Реве, шумить, несеться.

Дніпро – краса України. Дніпро – славетна річка.

Диво. Велич.

VI. Домашнє завдання.

Читати виразно текст. Вивчити напам’ять перший абзац.

Тема уроку: М. В. Гоголь “Чудовий Дн І Про” .

Мета: – удосконалювати вміння працювати з додатковою літературою;

– вчити вибирати головні відомості, факти;

– розвивати навички читання, зв’язного мовлення, мислення;

– виховувати почуття національної гордості за святиню України.

Обладнання: DVD-слайди (конструктор уроку на DVD-диску, підготований вчителем), телевізор, DVD-плейєр, фрагмент із документального відеофільму “Києве мій”,

Портрет М. В. Гоголя.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Відгадування загадки.

З північних сторін я мандрую, випливаю,

Цілу України бачу, споглядаю.

Відвідую міста, що славні давниною

І Київ наш великий, осяяний красою.

Як Запоріжжя і Херсон пройду

У Чорне море шлях я свій веду.

(Дніпро)

2. Підбір ознак Дніпра на задану букву, використовуючи знання з курсу предмета “Я і Україна”

(робота в групах)

Д – (довга, дивна, давня);

Н – (національний символ, народна річка);

І – (історична)

П – (природна, прудка, простора);

Р – (рідна, різноманітна);

О – (осяяна легендами, піснями).

3. Презентація робіт груп (за проектом “Дніпро”) (супроводжується DVD – Слайдами)

1 ) Презентація роботи групи “Етимологи”

– Група розповість як раніше називали Дніпро, що означає кожна назва річки?

” Давні греки називали його Борисфен ( у перекладі з давньогрецької це той, що тече з півночі). Німецький історик Шрамм вважає, що в до скіфський період Дніпро мав водночас три імені Варос ( З грецької Бори сфен), Данос Тобто син богині Данни, Славута “.

” В народних піснях та козацьких літописах річку шанобливо величають Козацький шлях, Велика річка або Козацький брат”.

(слайд на екрані телевізора)

2) Презентація роботи групи “Географи”

– Група “Географи” розповість про географічні відомості та значення Дніпро в нашому житті?

” Дніпро – одна з найбільших річок Європи і за довжиною найбільша в Україні. Бере початок з болота Аксенінський Мох, що на Валдайській височині (Росія).

(слайд на екрані телевізора)

Довжина річки – 2201 км Протягом 991 км протікає по території України.

Впадає Дніпро у Дніпровський лиман Чорного моря, при впаданні утворює дельту.

Найбільші притоки: Прип’ять, Тетерев, Рось, Інгулець, Десна, Сула, Ворскла, Самара. На берегах цієї річки розташовані міста України: Київ, Черкаси, Канів, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кременчук.

(слайд

На екрані телевізора)

У межах України річка судноплавна. На Дніпрі споруджений каскад гідроелектростанцій, система водосховищ. Води з Дніпра використовуються для водопостачання і зрошування. Побудовані канали: Дніпро – Кривий Ріг, Дніпро – Донбас, Північно-Кримський.

Серед його 847 приток є такі річки, як Березина і Прип’ять, Сож і Десна.

(слайд на екрані телевізора)

Віками мріяли люди підкорити буйну силу Дніпра, використати багатющі водні запаси. Практичне використання могутніх вод Дніпра почалося з 1932 року, коли на його берегах стала до ладу Дніпровська гідроелектростанція імені В. І. Леніна. На той час вона була найпотужніша в Європі.

Що дає Дніпро народному господарству? Більше 6 млрд. куб. м води за рік, 4-5 тис. т риби, понад 6 млрд. кіловат – годин електроенергії. Води Славутича зрошують понад 600 тис. гектарів сільськогосподарських угід півдня України.

3) Презентація роботи групи “Народознавці” (супроводжується DVD – Слайдами)

– З легендами, піснями та історичними подіями, які відбулися на берегах Дніпра нас ознайомить група “Народознавці”.

Легенда “Як народжувався Дніпро?”

У могутнього Дніпра-Славути, що котив свої води до Чорного моря, багато було сестер і братів. Та Десні завжди хотілося бути в усьому першою. Вона прудко побігла до моря, щоб випередити брата. Та як не поспішала, Дніпро її все ж перегнав. Перетнув їй дорогу. Стала Десна притокою Дніпра. Влила свої води в його могутню течію.

Зачувши про змагання брата й сестри, і Сож схопився. Пустився щодуху через пущі, через непролазні болота й темні ліси. Розмиває трясовини, поглиблює яруги, рве коріння дубів. Спішить навперейми Дніпру. Побачив те яструб і сказав Дніпру, щоб той біг швидше. Пливе Славута, гори перерізає, кам’яні пороги розриває. Ніяких перешкод не обминає. Покликав Сож на поміч ворона. Умовив його летіти скільки є сил та обігнати Дніпро. А як упередить хоч трошки, то щоб каркнув тричі. А сам тим часом у землю заховався, перепочити вирішив, сил набратися, поки ворон голос подасть.

Переказ легенди “Дніпро і Десна”

Дніпро і Десна – це брат і сестра. Вони були колись людьми. Як виросли вони, батько й мати благословили їх у дорогу. Змовились брат та сестра вийти вранці і полягали спати.

Десна любила спати – і проспала ранок, а Дніпро проснувся на зорі, порозвертав гори, порозчищав гирла і зарів степами. Десна проснулась – аж брата немає. Вона тоді і пустила ворона вперед і побігла слідом.

Летить ворон і, як тільки наздожене Дніпро, всякий раз і крякне. Що поверне Десна до Дніпрового гирла, то він убік – і подався далі. Багато разів Десна підвертала до Дніпра, багато разів повертав він убік: тому він такий кручений…

На ворона напав рябець і давай битись. Чи довго бились, чи ні – Дніпро добіг до моря. Як почула Десна від ворона, що Дніпро далеко, – прихилилась до брата і злилася з його гирлами. Тепер вона тече лівою стороною, а Дніпро – правою.

Де є острови і скелі серед річки, там розходиться Дніпро з Десною. Коли ясний день, то видно, де Дніпро, а де Десна: в Дніпрі – синя вода, а в Десні – мов жовта; Десна тече тихо, Дніпро – прудко.

Про Дніпро і Десну є пісня:

Десна Дніпру рідна сестра,

Десна Дніпро спережила,

Гори, кряжі становила,

Дніпра-брата не спинила,

Ще й ворона посилала,

А в Києві в Дніпр упала.

Жалується лиман морю,

Що Дніпр узяв свою волю, –

Свої гирла прочищає,

Лиман-море засипає.

По Дніпру плавали запорізькі козаки на великих дерев’яних човнах, що звалися чайками.

(слайд на екрані телевізора)

Спускалися вниз до Чорного моря, боронили рідну землю від турків і татар.

(слайд на екрані телевізора)

Під час Великої Вітчизняної війни у 1943 році на Дніпрі відбулася битва за Дніпро.

(слайд на екрані телевізора)

(

(слайд на екрані телевізора)

4) Перегляд фрагменту із документального відеофільму “Києве мій” (Автор сценарію Артур Вількенс 2003 рік)

– Що ще нового ви дізналися ыз відеофільму про Дніпро?

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

1) Епіграф уроку (слайд на екрані телевізора).

Давно ця річка славна,

Народи три єднає,

І в Чорне море плине.

Простори України,

Розкішні прикрашає.

– Які народи єднає Дніпро?

– Чим прикрашає простори України ця річка?

Сьогодні на уроці ми дізнаємось про те, яким бачив Дніпро Микола Васильович Гоголь. Хто він і що цікавого про нього дізналася група “Бібліографи”.

2) Презентація роботи групи “Бібліографи”.

(портрет М. В. Гоголя)

Микола Васильович Гоголь народився 20 березня (1 квітня) 1809 року містечку Великі Сорочинці Миргородського уїзду Полтавської губернії в сім’ї поміщика середнього достатку. У Гоголів було аж 400 кріпаків, більше 1000 десятин землі. Предки письменника з боку батька були священиками.

Дитячі роки майбутній письменник проводив у Василівці, відвідував з батьками й Диканьку, особливо часто Кибинці, де була велика бібліотека і домашній театр.

Микола Васильович вчився спочатку в Полтавському повітовому училищі, потім брав приватні уроки у полтавського вчителя Гаврила Сорочинського, а в 1821 році поступив у щойно засновану Ніжинську гімназію вищих наук. Вчився Гоголь середнє, проте відзначався в гімназичному театрі.

Літературну славу принесла збірка “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”.

І V. Робота над текстом М. В. Гоголя “Чудовий Дніпро”.

1. Робота над заголовком (читання з передбаченням).

– Поміркуйте, яким може бути текст з такою назвою: художнім чи науковим?

2. Читання твору вчителем.

– Послухайте тескт чи правильним було ваше припущення?

– Який цей текст за метою висловлювання?

– Що у ньому описується?

3. Словникова робота.

– пояснення значень словосполучень:

Ані ворухнеться, ані загуркотить; велична широчінь; дзеркальний шлях, плине, в’ється по зеленому світу; холод скляних вод; яскраво відбитися у водах.

– читання слів сильними учнями;

– читання хором;

– робота в парах (взаємоперевірка)

4. Читання твору учнями ( мовчки)

– Яка погода зображена в описі?

5. Аналіз змісту прочитаного ( з елементами вибіркового читання).

– Яким зображено Дніпро у тиху погоду?

– Що любить дивитися у скляні води Дніпра?

– Чому в середину Дніпра може дивитися лише сонце і блакитне небо?

– Яким побачив Дніпро М. В. Гоголь? Поміркуйте з яким почуттям писав він цей твір?

– Знайдіть у тексті слова вжиті у переносному значенні.

6. Презентація роботи групи “Літератори”

Поети і письменники оспівували цю річку в віршах та оповіданнях. Послухайте уважно твори про Дніпро, які підготувала група “Літератори” і дайте відповідь на запитання:

– Яким ще буває Дніпро?

Дніпро Дід Дніпро розплющив очі

Ти течеш віки, Дід Дніпро розплющив очі,

Дніпре, серцю милий, Чоло зморщує чогось,

Води широкі, ясна долина! Серед ночі шаблю точе

І гуде крізь зуби щось.

Любимо тебе, Хто тебе розсердив, сивий,

Як батьки любили, Стогін чи береги?

Наша ти слава й весна! Заспокойся, спи щасливий,

Тихо й ясно навкруги.

Пам’ята народ,

Скільки сліз і горя

Знали в минулім твої береги!

Та ворожу кров

Ти носив до моря,

Велетню наш дорогий!

Реве та стоге Дніпр широкий Дніпро

Реве та стогне Дніпр широкий, Батько – українцям,

Сердитий вітер завива, Глибочінь – ординцям,

Додолу верби гне високі, “Шлях з варяг у греки”,

Горами хвилю підійма. Січі – кінь баский.

І блідий місяць на ту пору Мріяв наш Славутич,

З-за хмари де-де виглядав, Ніжний і гримучий

Неначе човен в синім морі Не ділить – єднати

То виринав, то потопав. Край наш і віки…

Ще треті півні не співали,

Ніхто ніде не гомонів.

Сичі в гаю перекликались

Та ясен раз у раз скрипів.

7. Презентація роботи групи “Художники” (супроводжується DVD – Слайдами).

7.1 Демонстрація знайдених учнями творів відомих художників

(слайди на екрані телевізора)

А. Куїнджі “Місячна ніч на Дніпрі”

Д. М. Шавикин “Вечір на Дніпрі”

7.2 Коротка розповідь про картини.

7.3 Завдання для класу:

– Уважно роздивіться репродукції картин.

– Які слова, речення з тексту Гоголя підходять до цих картин.

VI. Підсумок уроку.

1. Складання сенкану. (робота в групах)

1група: 2група:

Дніпро Дніпро

Чудовий, довгий. Широкий, красивий.

Хлюпоче, в’ється, мчить. Реве, тече, стогне.

Дніпро – святиня України. Дніпро – символ України.

Гордість. Святиня.

3група: 4група:

Дніпро Дніпро

Прудкий, історичний. Осяяний піснями,

Реве, стогне, тече. Шумить, в’ється, тече.

Дніпро – легендарна річка. Дніпро – історія України.

Краса. Розкішний.

5 група: 6 група:

Дніпро Дніпро

Таємний, вічний. Могутній, легендарний.

Тече, шумить, хлюпоче. Реве, шумить, несеться.

Дніпро – краса України. Дніпро – славетна річка.

Диво. Велич.

VI. Домашнє завдання.

Читати виразно текст. Вивчити напам’ять перший абзац.

Тема уроку: М. В. Гоголь “Чудовий Дн І Про” .

Мета: – удосконалювати вміння працювати з додатковою літературою;

– вчити вибирати головні відомості, факти;

– розвивати навички читання, зв’язного мовлення, мислення;

– виховувати почуття національної гордості за святиню України.

Обладнання: DVD-слайди (конструктор уроку на DVD-диску, підготований вчителем), телевізор, DVD-плейєр, фрагмент із документального відеофільму “Києве мій”,

Портрет М. В. Гоголя.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Відгадування загадки.

З північних сторін я мандрую, випливаю,

Цілу України бачу, споглядаю.

Відвідую міста, що славні давниною

І Київ наш великий, осяяний красою.

Як Запоріжжя і Херсон пройду

У Чорне море шлях я свій веду.

(Дніпро)

2. Підбір ознак Дніпра на задану букву, використовуючи знання з курсу предмета “Я і Україна”

(робота в групах)

Д – (довга, дивна, давня);

Н – (національний символ, народна річка);

І – (історична)

П – (природна, прудка, простора);

Р – (рідна, різноманітна);

О – (осяяна легендами, піснями).

3. Презентація робіт груп (за проектом “Дніпро”) (супроводжується DVD – Слайдами)

1 ) Презентація роботи групи “Етимологи”

– Група розповість як раніше називали Дніпро, що означає кожна назва річки?

” Давні греки називали його Борисфен ( у перекладі з давньогрецької це той, що тече з півночі). Німецький історик Шрамм вважає, що в до скіфський період Дніпро мав водночас три імені Варос ( З грецької Бори сфен), Данос Тобто син богині Данни, Славута “.

” В народних піснях та козацьких літописах річку шанобливо величають Козацький шлях, Велика річка або Козацький брат”.

(слайд на екрані телевізора)

2) Презентація роботи групи “Географи”

– Група “Географи” розповість про географічні відомості та значення Дніпро в нашому житті?

” Дніпро – одна з найбільших річок Європи і за довжиною найбільша в Україні. Бере початок з болота Аксенінський Мох, що на Валдайській височині (Росія).

(слайд на екрані телевізора)

Довжина річки – 2201 км Протягом 991 км протікає по території України.

Впадає Дніпро у Дніпровський лиман Чорного моря, при впаданні утворює дельту.

Найбільші притоки: Прип’ять, Тетерев, Рось, Інгулець, Десна, Сула, Ворскла, Самара. На берегах цієї річки розташовані міста України: Київ, Черкаси, Канів, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кременчук.

(слайд

На екрані телевізора)

У межах України річка судноплавна. На Дніпрі споруджений каскад гідроелектростанцій, система водосховищ. Води з Дніпра використовуються для водопостачання і зрошування. Побудовані канали: Дніпро – Кривий Ріг, Дніпро – Донбас, Північно-Кримський.

Серед його 847 приток є такі річки, як Березина і Прип’ять, Сож і Десна.

(слайд на екрані телевізора)

Віками мріяли люди підкорити буйну силу Дніпра, використати багатющі водні запаси. Практичне використання могутніх вод Дніпра почалося з 1932 року, коли на його берегах стала до ладу Дніпровська гідроелектростанція імені В. І. Леніна. На той час вона була найпотужніша в Європі.

Що дає Дніпро народному господарству? Більше 6 млрд. куб. м води за рік, 4-5 тис. т риби, понад 6 млрд. кіловат – годин електроенергії. Води Славутича зрошують понад 600 тис. гектарів сільськогосподарських угід півдня України.

3) Презентація роботи групи “Народознавці” (супроводжується DVD – Слайдами)

– З легендами, піснями та історичними подіями, які відбулися на берегах Дніпра нас ознайомить група “Народознавці”.

Легенда “Як народжувався Дніпро?”

У могутнього Дніпра-Славути, що котив свої води до Чорного моря, багато було сестер і братів. Та Десні завжди хотілося бути в усьому першою. Вона прудко побігла до моря, щоб випередити брата. Та як не поспішала, Дніпро її все ж перегнав. Перетнув їй дорогу. Стала Десна притокою Дніпра. Влила свої води в його могутню течію.

Зачувши про змагання брата й сестри, і Сож схопився. Пустився щодуху через пущі, через непролазні болота й темні ліси. Розмиває трясовини, поглиблює яруги, рве коріння дубів. Спішить навперейми Дніпру. Побачив те яструб і сказав Дніпру, щоб той біг швидше. Пливе Славута, гори перерізає, кам’яні пороги розриває. Ніяких перешкод не обминає. Покликав Сож на поміч ворона. Умовив його летіти скільки є сил та обігнати Дніпро. А як упередить хоч трошки, то щоб каркнув тричі. А сам тим часом у землю заховався, перепочити вирішив, сил набратися, поки ворон голос подасть.

Переказ легенди “Дніпро і Десна”

Дніпро і Десна – це брат і сестра. Вони були колись людьми. Як виросли вони, батько й мати благословили їх у дорогу. Змовились брат та сестра вийти вранці і полягали спати.

Десна любила спати – і проспала ранок, а Дніпро проснувся на зорі, порозвертав гори, порозчищав гирла і зарів степами. Десна проснулась – аж брата немає. Вона тоді і пустила ворона вперед і побігла слідом.

Летить ворон і, як тільки наздожене Дніпро, всякий раз і крякне. Що поверне Десна до Дніпрового гирла, то він убік – і подався далі. Багато разів Десна підвертала до Дніпра, багато разів повертав він убік: тому він такий кручений…

На ворона напав рябець і давай битись. Чи довго бились, чи ні – Дніпро добіг до моря. Як почула Десна від ворона, що Дніпро далеко, – прихилилась до брата і злилася з його гирлами. Тепер вона тече лівою стороною, а Дніпро – правою.

Де є острови і скелі серед річки, там розходиться Дніпро з Десною. Коли ясний день, то видно, де Дніпро, а де Десна: в Дніпрі – синя вода, а в Десні – мов жовта; Десна тече тихо, Дніпро – прудко.

Про Дніпро і Десну є пісня:

Десна Дніпру рідна сестра,

Десна Дніпро спережила,

Гори, кряжі становила,

Дніпра-брата не спинила,

Ще й ворона посилала,

А в Києві в Дніпр упала.

Жалується лиман морю,

Що Дніпр узяв свою волю, –

Свої гирла прочищає,

Лиман-море засипає.

По Дніпру плавали запорізькі козаки на великих дерев’яних човнах, що звалися чайками.

(слайд на екрані телевізора)

Спускалися вниз до Чорного моря, боронили рідну землю від турків і татар.

(слайд на екрані телевізора)

Під час Великої Вітчизняної війни у 1943 році на Дніпрі відбулася битва за Дніпро.

(слайд на екрані телевізора)

(

(слайд на екрані телевізора)

4) Перегляд фрагменту із документального відеофільму “Києве мій” (Автор сценарію Артур Вількенс 2003 рік)

– Що ще нового ви дізналися ыз відеофільму про Дніпро?

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

1) Епіграф уроку (слайд на екрані телевізора).

Давно ця річка славна,

Народи три єднає,

І в Чорне море плине.

Простори України,

Розкішні прикрашає.

– Які народи єднає Дніпро?

– Чим прикрашає простори України ця річка?

Сьогодні на уроці ми дізнаємось про те, яким бачив Дніпро Микола Васильович Гоголь. Хто він і що цікавого про нього дізналася група “Бібліографи”.

2) Презентація роботи групи “Бібліографи”.

(портрет М. В. Гоголя)

Микола Васильович Гоголь народився 20 березня (1 квітня) 1809 року містечку Великі Сорочинці Миргородського уїзду Полтавської губернії в сім’ї поміщика середнього достатку. У Гоголів було аж 400 кріпаків, більше 1000 десятин землі. Предки письменника з боку батька були священиками.

Дитячі роки майбутній письменник проводив у Василівці, відвідував з батьками й Диканьку, особливо часто Кибинці, де була велика бібліотека і домашній театр.

Микола Васильович вчився спочатку в Полтавському повітовому училищі, потім брав приватні уроки у полтавського вчителя Гаврила Сорочинського, а в 1821 році поступив у щойно засновану Ніжинську гімназію вищих наук. Вчився Гоголь середнє, проте відзначався в гімназичному театрі.

Літературну славу принесла збірка “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”.

І V. Робота над текстом М. В. Гоголя “Чудовий Дніпро”.

1. Робота над заголовком (читання з передбаченням).

– Поміркуйте, яким може бути текст з такою назвою: художнім чи науковим?

2. Читання твору вчителем.

– Послухайте тескт чи правильним було ваше припущення?

– Який цей текст за метою висловлювання?

– Що у ньому описується?

3. Словникова робота.

– пояснення значень словосполучень:

Ані ворухнеться, ані загуркотить; велична широчінь; дзеркальний шлях, плине, в’ється по зеленому світу; холод скляних вод; яскраво відбитися у водах.

– читання слів сильними учнями;

– читання хором;

– робота в парах (взаємоперевірка)

4. Читання твору учнями ( мовчки)

– Яка погода зображена в описі?

5. Аналіз змісту прочитаного ( з елементами вибіркового читання).

– Яким зображено Дніпро у тиху погоду?

– Що любить дивитися у скляні води Дніпра?

– Чому в середину Дніпра може дивитися лише сонце і блакитне небо?

– Яким побачив Дніпро М. В. Гоголь? Поміркуйте з яким почуттям писав він цей твір?

– Знайдіть у тексті слова вжиті у переносному значенні.

6. Презентація роботи групи “Літератори”

Поети і письменники оспівували цю річку в віршах та оповіданнях. Послухайте уважно твори про Дніпро, які підготувала група “Літератори” і дайте відповідь на запитання:

– Яким ще буває Дніпро?

Дніпро Дід Дніпро розплющив очі

Ти течеш віки, Дід Дніпро розплющив очі,

Дніпре, серцю милий, Чоло зморщує чогось,

Води широкі, ясна долина! Серед ночі шаблю точе

І гуде крізь зуби щось.

Любимо тебе, Хто тебе розсердив, сивий,

Як батьки любили, Стогін чи береги?

Наша ти слава й весна! Заспокойся, спи щасливий,

Тихо й ясно навкруги.

Пам’ята народ,

Скільки сліз і горя

Знали в минулім твої береги!

Та ворожу кров

Ти носив до моря,

Велетню наш дорогий!

Реве та стоге Дніпр широкий Дніпро

Реве та стогне Дніпр широкий, Батько – українцям,

Сердитий вітер завива, Глибочінь – ординцям,

Додолу верби гне високі, “Шлях з варяг у греки”,

Горами хвилю підійма. Січі – кінь баский.

І блідий місяць на ту пору Мріяв наш Славутич,

З-за хмари де-де виглядав, Ніжний і гримучий

Неначе човен в синім морі Не ділить – єднати

То виринав, то потопав. Край наш і віки…

Ще треті півні не співали,

Ніхто ніде не гомонів.

Сичі в гаю перекликались

Та ясен раз у раз скрипів.

7. Презентація роботи групи “Художники” (супроводжується DVD – Слайдами).

7.1 Демонстрація знайдених учнями творів відомих художників

(слайди на екрані телевізора)

А. Куїнджі “Місячна ніч на Дніпрі”

Д. М. Шавикин “Вечір на Дніпрі”

7.2 Коротка розповідь про картини.

7.3 Завдання для класу:

– Уважно роздивіться репродукції картин.

– Які слова, речення з тексту Гоголя підходять до цих картин.

VI. Підсумок уроку.

1. Складання сенкану. (робота в групах)

1група: 2група:

Дніпро Дніпро

Чудовий, довгий. Широкий, красивий.

Хлюпоче, в’ється, мчить. Реве, тече, стогне.

Дніпро – святиня України. Дніпро – символ України.

Гордість. Святиня.

3група: 4група:

Дніпро Дніпро

Прудкий, історичний. Осяяний піснями,

Реве, стогне, тече. Шумить, в’ється, тече.

Дніпро – легендарна річка. Дніпро – історія України.

Краса. Розкішний.

5 група: 6 група:

Дніпро Дніпро

Таємний, вічний. Могутній, легендарний.

Тече, шумить, хлюпоче. Реве, шумить, несеться.

Дніпро – краса України. Дніпро – славетна річка.

Диво. Велич.

VI. Домашнє завдання.

Читати виразно текст. Вивчити напам’ять перший абзац.

Тема уроку: М. В. Гоголь “Чудовий Дн І Про” .

Мета: – удосконалювати вміння працювати з додатковою літературою;

– вчити вибирати головні відомості, факти;

– розвивати навички читання, зв’язного мовлення, мислення;

– виховувати почуття національної гордості за святиню України.

Обладнання: DVD-слайди (конструктор уроку на DVD-диску, підготований вчителем), телевізор, DVD-плейєр, фрагмент із документального відеофільму “Києве мій”,

Портрет М. В. Гоголя.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Відгадування загадки.

З північних сторін я мандрую, випливаю,

Цілу України бачу, споглядаю.

Відвідую міста, що славні давниною

І Київ наш великий, осяяний красою.

Як Запоріжжя і Херсон пройду

У Чорне море шлях я свій веду.

(Дніпро)

2. Підбір ознак Дніпра на задану букву, використовуючи знання з курсу предмета “Я і Україна”

(робота в групах)

Д – (довга, дивна, давня);

Н – (національний символ, народна річка);

І – (історична)

П – (природна, прудка, простора);

Р – (рідна, різноманітна);

О – (осяяна легендами, піснями).

3. Презентація робіт груп (за проектом “Дніпро”) (супроводжується DVD – Слайдами)

1 ) Презентація роботи групи “Етимологи”

– Група розповість як раніше називали Дніпро, що означає кожна назва річки?

” Давні греки називали його Борисфен ( у перекладі з давньогрецької це той, що тече з півночі). Німецький історик Шрамм вважає, що в до скіфський період Дніпро мав водночас три імені Варос ( З грецької Бори сфен), Данос Тобто син богині Данни, Славута “.

” В народних піснях та козацьких літописах річку шанобливо величають Козацький шлях, Велика річка або Козацький брат”.

(слайд на екрані телевізора)

2) Презентація роботи групи “Географи”

– Група “Географи” розповість про географічні відомості та значення Дніпро в нашому житті?

” Дніпро – одна з найбільших річок Європи і за довжиною найбільша в Україні. Бере початок з болота Аксенінський Мох, що на Валдайській височині (Росія).

(слайд на екрані телевізора)

Довжина річки – 2201 км Протягом 991 км протікає по території України.

Впадає Дніпро у Дніпровський лиман Чорного моря, при впаданні утворює дельту.

Найбільші притоки: Прип’ять, Тетерев, Рось, Інгулець, Десна, Сула, Ворскла, Самара. На берегах цієї річки розташовані міста України: Київ, Черкаси, Канів, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кременчук.

(слайд

На екрані телевізора)

У межах України річка судноплавна. На Дніпрі споруджений каскад гідроелектростанцій, система водосховищ. Води з Дніпра використовуються для водопостачання і зрошування. Побудовані канали: Дніпро – Кривий Ріг, Дніпро – Донбас, Північно-Кримський.

Серед його 847 приток є такі річки, як Березина і Прип’ять, Сож і Десна.

(слайд на екрані телевізора)

Віками мріяли люди підкорити буйну силу Дніпра, використати багатющі водні запаси. Практичне використання могутніх вод Дніпра почалося з 1932 року, коли на його берегах стала до ладу Дніпровська гідроелектростанція імені В. І. Леніна. На той час вона була найпотужніша в Європі.

Що дає Дніпро народному господарству? Більше 6 млрд. куб. м води за рік, 4-5 тис. т риби, понад 6 млрд. кіловат – годин електроенергії. Води Славутича зрошують понад 600 тис. гектарів сільськогосподарських угід півдня України.

3) Презентація роботи групи “Народознавці” (супроводжується DVD – Слайдами)

– З легендами, піснями та історичними подіями, які відбулися на берегах Дніпра нас ознайомить група “Народознавці”.

Легенда “Як народжувався Дніпро?”

У могутнього Дніпра-Славути, що котив свої води до Чорного моря, багато було сестер і братів. Та Десні завжди хотілося бути в усьому першою. Вона прудко побігла до моря, щоб випередити брата. Та як не поспішала, Дніпро її все ж перегнав. Перетнув їй дорогу. Стала Десна притокою Дніпра. Влила свої води в його могутню течію.

Зачувши про змагання брата й сестри, і Сож схопився. Пустився щодуху через пущі, через непролазні болота й темні ліси. Розмиває трясовини, поглиблює яруги, рве коріння дубів. Спішить навперейми Дніпру. Побачив те яструб і сказав Дніпру, щоб той біг швидше. Пливе Славута, гори перерізає, кам’яні пороги розриває. Ніяких перешкод не обминає. Покликав Сож на поміч ворона. Умовив його летіти скільки є сил та обігнати Дніпро. А як упередить хоч трошки, то щоб каркнув тричі. А сам тим часом у землю заховався, перепочити вирішив, сил набратися, поки ворон голос подасть.

Переказ легенди “Дніпро і Десна”

Дніпро і Десна – це брат і сестра. Вони були колись людьми. Як виросли вони, батько й мати благословили їх у дорогу. Змовились брат та сестра вийти вранці і полягали спати.

Десна любила спати – і проспала ранок, а Дніпро проснувся на зорі, порозвертав гори, порозчищав гирла і зарів степами. Десна проснулась – аж брата немає. Вона тоді і пустила ворона вперед і побігла слідом.

Летить ворон і, як тільки наздожене Дніпро, всякий раз і крякне. Що поверне Десна до Дніпрового гирла, то він убік – і подався далі. Багато разів Десна підвертала до Дніпра, багато разів повертав він убік: тому він такий кручений…

На ворона напав рябець і давай битись. Чи довго бились, чи ні – Дніпро добіг до моря. Як почула Десна від ворона, що Дніпро далеко, – прихилилась до брата і злилася з його гирлами. Тепер вона тече лівою стороною, а Дніпро – правою.

Де є острови і скелі серед річки, там розходиться Дніпро з Десною. Коли ясний день, то видно, де Дніпро, а де Десна: в Дніпрі – синя вода, а в Десні – мов жовта; Десна тече тихо, Дніпро – прудко.

Про Дніпро і Десну є пісня:

Десна Дніпру рідна сестра,

Десна Дніпро спережила,

Гори, кряжі становила,

Дніпра-брата не спинила,

Ще й ворона посилала,

А в Києві в Дніпр упала.

Жалується лиман морю,

Що Дніпр узяв свою волю, –

Свої гирла прочищає,

Лиман-море засипає.

По Дніпру плавали запорізькі козаки на великих дерев’яних човнах, що звалися чайками.

(слайд на екрані телевізора)

Спускалися вниз до Чорного моря, боронили рідну землю від турків і татар.

(слайд на екрані телевізора)

Під час Великої Вітчизняної війни у 1943 році на Дніпрі відбулася битва за Дніпро.

(слайд на екрані телевізора)

(

(слайд на екрані телевізора)

4) Перегляд фрагменту із документального відеофільму “Києве мій” (Автор сценарію Артур Вількенс 2003 рік)

– Що ще нового ви дізналися ыз відеофільму про Дніпро?

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

1) Епіграф уроку (слайд на екрані телевізора).

Давно ця річка славна,

Народи три єднає,

І в Чорне море плине.

Простори України,

Розкішні прикрашає.

– Які народи єднає Дніпро?

– Чим прикрашає простори України ця річка?

Сьогодні на уроці ми дізнаємось про те, яким бачив Дніпро Микола Васильович Гоголь. Хто він і що цікавого про нього дізналася група “Бібліографи”.

2) Презентація роботи групи “Бібліографи”.

(портрет М. В. Гоголя)

Микола Васильович Гоголь народився 20 березня (1 квітня) 1809 року містечку Великі Сорочинці Миргородського уїзду Полтавської губернії в сім’ї поміщика середнього достатку. У Гоголів було аж 400 кріпаків, більше 1000 десятин землі. Предки письменника з боку батька були священиками.

Дитячі роки майбутній письменник проводив у Василівці, відвідував з батьками й Диканьку, особливо часто Кибинці, де була велика бібліотека і домашній театр.

Микола Васильович вчився спочатку в Полтавському повітовому училищі, потім брав приватні уроки у полтавського вчителя Гаврила Сорочинського, а в 1821 році поступив у щойно засновану Ніжинську гімназію вищих наук. Вчився Гоголь середнє, проте відзначався в гімназичному театрі.

Літературну славу принесла збірка “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”.

І V. Робота над текстом М. В. Гоголя “Чудовий Дніпро”.

1. Робота над заголовком (читання з передбаченням).

– Поміркуйте, яким може бути текст з такою назвою: художнім чи науковим?

2. Читання твору вчителем.

– Послухайте тескт чи правильним було ваше припущення?

– Який цей текст за метою висловлювання?

– Що у ньому описується?

3. Словникова робота.

– пояснення значень словосполучень:

Ані ворухнеться, ані загуркотить; велична широчінь; дзеркальний шлях, плине, в’ється по зеленому світу; холод скляних вод; яскраво відбитися у водах.

– читання слів сильними учнями;

– читання хором;

– робота в парах (взаємоперевірка)

4. Читання твору учнями ( мовчки)

– Яка погода зображена в описі?

5. Аналіз змісту прочитаного ( з елементами вибіркового читання).

– Яким зображено Дніпро у тиху погоду?

– Що любить дивитися у скляні води Дніпра?

– Чому в середину Дніпра може дивитися лише сонце і блакитне небо?

– Яким побачив Дніпро М. В. Гоголь? Поміркуйте з яким почуттям писав він цей твір?

– Знайдіть у тексті слова вжиті у переносному значенні.

6. Презентація роботи групи “Літератори”

Поети і письменники оспівували цю річку в віршах та оповіданнях. Послухайте уважно твори про Дніпро, які підготувала група “Літератори” і дайте відповідь на запитання:

– Яким ще буває Дніпро?

Дніпро Дід Дніпро розплющив очі

Ти течеш віки, Дід Дніпро розплющив очі,

Дніпре, серцю милий, Чоло зморщує чогось,

Води широкі, ясна долина! Серед ночі шаблю точе

І гуде крізь зуби щось.

Любимо тебе, Хто тебе розсердив, сивий,

Як батьки любили, Стогін чи береги?

Наша ти слава й весна! Заспокойся, спи щасливий,

Тихо й ясно навкруги.

Пам’ята народ,

Скільки сліз і горя

Знали в минулім твої береги!

Та ворожу кров

Ти носив до моря,

Велетню наш дорогий!

Реве та стоге Дніпр широкий Дніпро

Реве та стогне Дніпр широкий, Батько – українцям,

Сердитий вітер завива, Глибочінь – ординцям,

Додолу верби гне високі, “Шлях з варяг у греки”,

Горами хвилю підійма. Січі – кінь баский.

І блідий місяць на ту пору Мріяв наш Славутич,

З-за хмари де-де виглядав, Ніжний і гримучий

Неначе човен в синім морі Не ділить – єднати

То виринав, то потопав. Край наш і віки…

Ще треті півні не співали,

Ніхто ніде не гомонів.

Сичі в гаю перекликались

Та ясен раз у раз скрипів.

7. Презентація роботи групи “Художники” (супроводжується DVD – Слайдами).

7.1 Демонстрація знайдених учнями творів відомих художників

(слайди на екрані телевізора)

А. Куїнджі “Місячна ніч на Дніпрі”

Д. М. Шавикин “Вечір на Дніпрі”

7.2 Коротка розповідь про картини.

7.3 Завдання для класу:

– Уважно роздивіться репродукції картин.

– Які слова, речення з тексту Гоголя підходять до цих картин.

VI. Підсумок уроку.

1. Складання сенкану. (робота в групах)

1група: 2група:

Дніпро Дніпро

Чудовий, довгий. Широкий, красивий.

Хлюпоче, в’ється, мчить. Реве, тече, стогне.

Дніпро – святиня України. Дніпро – символ України.

Гордість. Святиня.

3група: 4група:

Дніпро Дніпро

Прудкий, історичний. Осяяний піснями,

Реве, стогне, тече. Шумить, в’ється, тече.

Дніпро – легендарна річка. Дніпро – історія України.

Краса. Розкішний.

5 група: 6 група:

Дніпро Дніпро

Таємний, вічний. Могутній, легендарний.

Тече, шумить, хлюпоче. Реве, шумить, несеться.

Дніпро – краса України. Дніпро – славетна річка.

Диво. Велич.

VI. Домашнє завдання.

Читати виразно текст. Вивчити напам’ять перший абзац.

Тема уроку: М. В. Гоголь “Чудовий Дн І Про” .

Мета: – удосконалювати вміння працювати з додатковою літературою;

– вчити вибирати головні відомості, факти;

– розвивати навички читання, зв’язного мовлення, мислення;

– виховувати почуття національної гордості за святиню України.

Обладнання: DVD-слайди (конструктор уроку на DVD-диску, підготований вчителем), телевізор, DVD-плейєр, фрагмент із документального відеофільму “Києве мій”,

Портрет М. В. Гоголя.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Відгадування загадки.

З північних сторін я мандрую, випливаю,

Цілу України бачу, споглядаю.

Відвідую міста, що славні давниною

І Київ наш великий, осяяний красою.

Як Запоріжжя і Херсон пройду

У Чорне море шлях я свій веду.

(Дніпро)

2. Підбір ознак Дніпра на задану букву, використовуючи знання з курсу предмета “Я і Україна”

(робота в групах)

Д – (довга, дивна, давня);

Н – (національний символ, народна річка);

І – (історична)

П – (природна, прудка, простора);

Р – (рідна, різноманітна);

О – (осяяна легендами, піснями).

3. Презентація робіт груп (за проектом “Дніпро”) (супроводжується DVD – Слайдами)

1 ) Презентація роботи групи “Етимологи”

– Група розповість як раніше називали Дніпро, що означає кожна назва річки?

” Давні греки називали його Борисфен ( у перекладі з давньогрецької це той, що тече з півночі). Німецький історик Шрамм вважає, що в до скіфський період Дніпро мав водночас три імені Варос ( З грецької Бори сфен), Данос Тобто син богині Данни, Славута “.

” В народних піснях та козацьких літописах річку шанобливо величають Козацький шлях, Велика річка або Козацький брат”.

(слайд на екрані телевізора)

2) Презентація роботи групи “Географи”

– Група “Географи” розповість про географічні відомості та значення Дніпро в нашому житті?

” Дніпро – одна з найбільших річок Європи і за довжиною найбільша в Україні. Бере початок з болота Аксенінський Мох, що на Валдайській височині (Росія).

(слайд на екрані телевізора)

Довжина річки – 2201 км Протягом 991 км протікає по території України.

Впадає Дніпро у Дніпровський лиман Чорного моря, при впаданні утворює дельту.

Найбільші притоки: Прип’ять, Тетерев, Рось, Інгулець, Десна, Сула, Ворскла, Самара. На берегах цієї річки розташовані міста України: Київ, Черкаси, Канів, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кременчук.

(слайд

На екрані телевізора)

У межах України річка судноплавна. На Дніпрі споруджений каскад гідроелектростанцій, система водосховищ. Води з Дніпра використовуються для водопостачання і зрошування. Побудовані канали: Дніпро – Кривий Ріг, Дніпро – Донбас, Північно-Кримський.

Серед його 847 приток є такі річки, як Березина і Прип’ять, Сож і Десна.

(слайд на екрані телевізора)

Віками мріяли люди підкорити буйну силу Дніпра, використати багатющі водні запаси. Практичне використання могутніх вод Дніпра почалося з 1932 року, коли на його берегах стала до ладу Дніпровська гідроелектростанція імені В. І. Леніна. На той час вона була найпотужніша в Європі.

Що дає Дніпро народному господарству? Більше 6 млрд. куб. м води за рік, 4-5 тис. т риби, понад 6 млрд. кіловат – годин електроенергії. Води Славутича зрошують понад 600 тис. гектарів сільськогосподарських угід півдня України.

3) Презентація роботи групи “Народознавці” (супроводжується DVD – Слайдами)

– З легендами, піснями та історичними подіями, які відбулися на берегах Дніпра нас ознайомить група “Народознавці”.

Легенда “Як народжувався Дніпро?”

У могутнього Дніпра-Славути, що котив свої води до Чорного моря, багато було сестер і братів. Та Десні завжди хотілося бути в усьому першою. Вона прудко побігла до моря, щоб випередити брата. Та як не поспішала, Дніпро її все ж перегнав. Перетнув їй дорогу. Стала Десна притокою Дніпра. Влила свої води в його могутню течію.

Зачувши про змагання брата й сестри, і Сож схопився. Пустився щодуху через пущі, через непролазні болота й темні ліси. Розмиває трясовини, поглиблює яруги, рве коріння дубів. Спішить навперейми Дніпру. Побачив те яструб і сказав Дніпру, щоб той біг швидше. Пливе Славута, гори перерізає, кам’яні пороги розриває. Ніяких перешкод не обминає. Покликав Сож на поміч ворона. Умовив його летіти скільки є сил та обігнати Дніпро. А як упередить хоч трошки, то щоб каркнув тричі. А сам тим часом у землю заховався, перепочити вирішив, сил набратися, поки ворон голос подасть.

Переказ легенди “Дніпро і Десна”

Дніпро і Десна – це брат і сестра. Вони були колись людьми. Як виросли вони, батько й мати благословили їх у дорогу. Змовились брат та сестра вийти вранці і полягали спати.

Десна любила спати – і проспала ранок, а Дніпро проснувся на зорі, порозвертав гори, порозчищав гирла і зарів степами. Десна проснулась – аж брата немає. Вона тоді і пустила ворона вперед і побігла слідом.

Летить ворон і, як тільки наздожене Дніпро, всякий раз і крякне. Що поверне Десна до Дніпрового гирла, то він убік – і подався далі. Багато разів Десна підвертала до Дніпра, багато разів повертав він убік: тому він такий кручений…

На ворона напав рябець і давай битись. Чи довго бились, чи ні – Дніпро добіг до моря. Як почула Десна від ворона, що Дніпро далеко, – прихилилась до брата і злилася з його гирлами. Тепер вона тече лівою стороною, а Дніпро – правою.

Де є острови і скелі серед річки, там розходиться Дніпро з Десною. Коли ясний день, то видно, де Дніпро, а де Десна: в Дніпрі – синя вода, а в Десні – мов жовта; Десна тече тихо, Дніпро – прудко.

Про Дніпро і Десну є пісня:

Десна Дніпру рідна сестра,

Десна Дніпро спережила,

Гори, кряжі становила,

Дніпра-брата не спинила,

Ще й ворона посилала,

А в Києві в Дніпр упала.

Жалується лиман морю,

Що Дніпр узяв свою волю, –

Свої гирла прочищає,

Лиман-море засипає.

По Дніпру плавали запорізькі козаки на великих дерев’яних човнах, що звалися чайками.

(слайд на екрані телевізора)

Спускалися вниз до Чорного моря, боронили рідну землю від турків і татар.

(слайд на екрані телевізора)

Під час Великої Вітчизняної війни у 1943 році на Дніпрі відбулася битва за Дніпро.

(слайд на екрані телевізора)

(

(слайд на екрані телевізора)

4) Перегляд фрагменту із документального відеофільму “Києве мій” (Автор сценарію Артур Вількенс 2003 рік)

– Що ще нового ви дізналися ыз відеофільму про Дніпро?

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

1) Епіграф уроку (слайд на екрані телевізора).

Давно ця річка славна,

Народи три єднає,

І в Чорне море плине.

Простори України,

Розкішні прикрашає.

– Які народи єднає Дніпро?

– Чим прикрашає простори України ця річка?

Сьогодні на уроці ми дізнаємось про те, яким бачив Дніпро Микола Васильович Гоголь. Хто він і що цікавого про нього дізналася група “Бібліографи”.

2) Презентація роботи групи “Бібліографи”.

(портрет М. В. Гоголя)

Микола Васильович Гоголь народився 20 березня (1 квітня) 1809 року містечку Великі Сорочинці Миргородського уїзду Полтавської губернії в сім’ї поміщика середнього достатку. У Гоголів було аж 400 кріпаків, більше 1000 десятин землі. Предки письменника з боку батька були священиками.

Дитячі роки майбутній письменник проводив у Василівці, відвідував з батьками й Диканьку, особливо часто Кибинці, де була велика бібліотека і домашній театр.

Микола Васильович вчився спочатку в Полтавському повітовому училищі, потім брав приватні уроки у полтавського вчителя Гаврила Сорочинського, а в 1821 році поступив у щойно засновану Ніжинську гімназію вищих наук. Вчився Гоголь середнє, проте відзначався в гімназичному театрі.

Літературну славу принесла збірка “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”.

І V. Робота над текстом М. В. Гоголя “Чудовий Дніпро”.

1. Робота над заголовком (читання з передбаченням).

– Поміркуйте, яким може бути текст з такою назвою: художнім чи науковим?

2. Читання твору вчителем.

– Послухайте тескт чи правильним було ваше припущення?

– Який цей текст за метою висловлювання?

– Що у ньому описується?

3. Словникова робота.

– пояснення значень словосполучень:

Ані ворухнеться, ані загуркотить; велична широчінь; дзеркальний шлях, плине, в’ється по зеленому світу; холод скляних вод; яскраво відбитися у водах.

– читання слів сильними учнями;

– читання хором;

– робота в парах (взаємоперевірка)

4. Читання твору учнями ( мовчки)

– Яка погода зображена в описі?

5. Аналіз змісту прочитаного ( з елементами вибіркового читання).

– Яким зображено Дніпро у тиху погоду?

– Що любить дивитися у скляні води Дніпра?

– Чому в середину Дніпра може дивитися лише сонце і блакитне небо?

– Яким побачив Дніпро М. В. Гоголь? Поміркуйте з яким почуттям писав він цей твір?

– Знайдіть у тексті слова вжиті у переносному значенні.

6. Презентація роботи групи “Літератори”

Поети і письменники оспівували цю річку в віршах та оповіданнях. Послухайте уважно твори про Дніпро, які підготувала група “Літератори” і дайте відповідь на запитання:

– Яким ще буває Дніпро?

Дніпро Дід Дніпро розплющив очі

Ти течеш віки, Дід Дніпро розплющив очі,

Дніпре, серцю милий, Чоло зморщує чогось,

Води широкі, ясна долина! Серед ночі шаблю точе

І гуде крізь зуби щось.

Любимо тебе, Хто тебе розсердив, сивий,

Як батьки любили, Стогін чи береги?

Наша ти слава й весна! Заспокойся, спи щасливий,

Тихо й ясно навкруги.

Пам’ята народ,

Скільки сліз і горя

Знали в минулім твої береги!

Та ворожу кров

Ти носив до моря,

Велетню наш дорогий!

Реве та стоге Дніпр широкий Дніпро

Реве та стогне Дніпр широкий, Батько – українцям,

Сердитий вітер завива, Глибочінь – ординцям,

Додолу верби гне високі, “Шлях з варяг у греки”,

Горами хвилю підійма. Січі – кінь баский.

І блідий місяць на ту пору Мріяв наш Славутич,

З-за хмари де-де виглядав, Ніжний і гримучий

Неначе човен в синім морі Не ділить – єднати

То виринав, то потопав. Край наш і віки…

Ще треті півні не співали,

Ніхто ніде не гомонів.

Сичі в гаю перекликались

Та ясен раз у раз скрипів.

7. Презентація роботи групи “Художники” (супроводжується DVD – Слайдами).

7.1 Демонстрація знайдених учнями творів відомих художників

(слайди на екрані телевізора)

А. Куїнджі “Місячна ніч на Дніпрі”

Д. М. Шавикин “Вечір на Дніпрі”

7.2 Коротка розповідь про картини.

7.3 Завдання для класу:

– Уважно роздивіться репродукції картин.

– Які слова, речення з тексту Гоголя підходять до цих картин.

VI. Підсумок уроку.

1. Складання сенкану. (робота в групах)

1група: 2група:

Дніпро Дніпро

Чудовий, довгий. Широкий, красивий.

Хлюпоче, в’ється, мчить. Реве, тече, стогне.

Дніпро – святиня України. Дніпро – символ України.

Гордість. Святиня.

3група: 4група:

Дніпро Дніпро

Прудкий, історичний. Осяяний піснями,

Реве, стогне, тече. Шумить, в’ється, тече.

Дніпро – легендарна річка. Дніпро – історія України.

Краса. Розкішний.

5 група: 6 група:

Дніпро Дніпро

Таємний, вічний. Могутній, легендарний.

Тече, шумить, хлюпоче. Реве, шумить, несеться.

Дніпро – краса України. Дніпро – славетна річка.

Диво. Велич.

VI. Домашнє завдання.

Читати виразно текст. Вивчити напам’ять перший абзац.

Тема уроку: М. В. Гоголь “Чудовий Дн І Про” .

Мета: – удосконалювати вміння працювати з додатковою літературою;

– вчити вибирати головні відомості, факти;

– розвивати навички читання, зв’язного мовлення, мислення;

– виховувати почуття національної гордості за святиню України.

Обладнання: DVD-слайди (конструктор уроку на DVD-диску, підготований вчителем), телевізор, DVD-плейєр, фрагмент із документального відеофільму “Києве мій”,

Портрет М. В. Гоголя.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Відгадування загадки.

З північних сторін я мандрую, випливаю,

Цілу України бачу, споглядаю.

Відвідую міста, що славні давниною

І Київ наш великий, осяяний красою.

Як Запоріжжя і Херсон пройду

У Чорне море шлях я свій веду.

(Дніпро)

2. Підбір ознак Дніпра на задану букву, використовуючи знання з курсу предмета “Я і Україна”

(робота в групах)

Д – (довга, дивна, давня);

Н – (національний символ, народна річка);

І – (історична)

П – (природна, прудка, простора);

Р – (рідна, різноманітна);

О – (осяяна легендами, піснями).

3. Презентація робіт груп (за проектом “Дніпро”) (супроводжується DVD – Слайдами)

1 ) Презентація роботи групи “Етимологи”

– Група розповість як раніше називали Дніпро, що означає кожна назва річки?

” Давні греки називали його Борисфен ( у перекладі з давньогрецької це той, що тече з півночі). Німецький історик Шрамм вважає, що в до скіфський період Дніпро мав водночас три імені Варос ( З грецької Бори сфен), Данос Тобто син богині Данни, Славута “.

” В народних піснях та козацьких літописах річку шанобливо величають Козацький шлях, Велика річка або Козацький брат”.

(слайд на екрані телевізора)

2) Презентація роботи групи “Географи”

– Група “Географи” розповість про географічні відомості та значення Дніпро в нашому житті?

” Дніпро – одна з найбільших річок Європи і за довжиною найбільша в Україні. Бере початок з болота Аксенінський Мох, що на Валдайській височині (Росія).

(слайд на екрані телевізора)

Довжина річки – 2201 км Протягом 991 км протікає по території України.

Впадає Дніпро у Дніпровський лиман Чорного моря, при впаданні утворює дельту.

Найбільші притоки: Прип’ять, Тетерев, Рось, Інгулець, Десна, Сула, Ворскла, Самара. На берегах цієї річки розташовані міста України: Київ, Черкаси, Канів, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кременчук.

(слайд

На екрані телевізора)

У межах України річка судноплавна. На Дніпрі споруджений каскад гідроелектростанцій, система водосховищ. Води з Дніпра використовуються для водопостачання і зрошування. Побудовані канали: Дніпро – Кривий Ріг, Дніпро – Донбас, Північно-Кримський.

Серед його 847 приток є такі річки, як Березина і Прип’ять, Сож і Десна.

(слайд на екрані телевізора)

Віками мріяли люди підкорити буйну силу Дніпра, використати багатющі водні запаси. Практичне використання могутніх вод Дніпра почалося з 1932 року, коли на його берегах стала до ладу Дніпровська гідроелектростанція імені В. І. Леніна. На той час вона була найпотужніша в Європі.

Що дає Дніпро народному господарству? Більше 6 млрд. куб. м води за рік, 4-5 тис. т риби, понад 6 млрд. кіловат – годин електроенергії. Води Славутича зрошують понад 600 тис. гектарів сільськогосподарських угід півдня України.

3) Презентація роботи групи “Народознавці” (супроводжується DVD – Слайдами)

– З легендами, піснями та історичними подіями, які відбулися на берегах Дніпра нас ознайомить група “Народознавці”.

Легенда “Як народжувався Дніпро?”

У могутнього Дніпра-Славути, що котив свої води до Чорного моря, багато було сестер і братів. Та Десні завжди хотілося бути в усьому першою. Вона прудко побігла до моря, щоб випередити брата. Та як не поспішала, Дніпро її все ж перегнав. Перетнув їй дорогу. Стала Десна притокою Дніпра. Влила свої води в його могутню течію.

Зачувши про змагання брата й сестри, і Сож схопився. Пустився щодуху через пущі, через непролазні болота й темні ліси. Розмиває трясовини, поглиблює яруги, рве коріння дубів. Спішить навперейми Дніпру. Побачив те яструб і сказав Дніпру, щоб той біг швидше. Пливе Славута, гори перерізає, кам’яні пороги розриває. Ніяких перешкод не обминає. Покликав Сож на поміч ворона. Умовив його летіти скільки є сил та обігнати Дніпро. А як упередить хоч трошки, то щоб каркнув тричі. А сам тим часом у землю заховався, перепочити вирішив, сил набратися, поки ворон голос подасть.

Переказ легенди “Дніпро і Десна”

Дніпро і Десна – це брат і сестра. Вони були колись людьми. Як виросли вони, батько й мати благословили їх у дорогу. Змовились брат та сестра вийти вранці і полягали спати.

Десна любила спати – і проспала ранок, а Дніпро проснувся на зорі, порозвертав гори, порозчищав гирла і зарів степами. Десна проснулась – аж брата немає. Вона тоді і пустила ворона вперед і побігла слідом.

Летить ворон і, як тільки наздожене Дніпро, всякий раз і крякне. Що поверне Десна до Дніпрового гирла, то він убік – і подався далі. Багато разів Десна підвертала до Дніпра, багато разів повертав він убік: тому він такий кручений…

На ворона напав рябець і давай битись. Чи довго бились, чи ні – Дніпро добіг до моря. Як почула Десна від ворона, що Дніпро далеко, – прихилилась до брата і злилася з його гирлами. Тепер вона тече лівою стороною, а Дніпро – правою.

Де є острови і скелі серед річки, там розходиться Дніпро з Десною. Коли ясний день, то видно, де Дніпро, а де Десна: в Дніпрі – синя вода, а в Десні – мов жовта; Десна тече тихо, Дніпро – прудко.

Про Дніпро і Десну є пісня:

Десна Дніпру рідна сестра,

Десна Дніпро спережила,

Гори, кряжі становила,

Дніпра-брата не спинила,

Ще й ворона посилала,

А в Києві в Дніпр упала.

Жалується лиман морю,

Що Дніпр узяв свою волю, –

Свої гирла прочищає,

Лиман-море засипає.

По Дніпру плавали запорізькі козаки на великих дерев’яних човнах, що звалися чайками.

(слайд на екрані телевізора)

Спускалися вниз до Чорного моря, боронили рідну землю від турків і татар.

(слайд на екрані телевізора)

Під час Великої Вітчизняної війни у 1943 році на Дніпрі відбулася битва за Дніпро.

(слайд на екрані телевізора)

(

(слайд на екрані телевізора)

4) Перегляд фрагменту із документального відеофільму “Києве мій” (Автор сценарію Артур Вількенс 2003 рік)

– Що ще нового ви дізналися ыз відеофільму про Дніпро?

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

1) Епіграф уроку (слайд на екрані телевізора).

Давно ця річка славна,

Народи три єднає,

І в Чорне море плине.

Простори України,

Розкішні прикрашає.

– Які народи єднає Дніпро?

– Чим прикрашає простори України ця річка?

Сьогодні на уроці ми дізнаємось про те, яким бачив Дніпро Микола Васильович Гоголь. Хто він і що цікавого про нього дізналася група “Бібліографи”.

2) Презентація роботи групи “Бібліографи”.

(портрет М. В. Гоголя)

Микола Васильович Гоголь народився 20 березня (1 квітня) 1809 року містечку Великі Сорочинці Миргородського уїзду Полтавської губернії в сім’ї поміщика середнього достатку. У Гоголів було аж 400 кріпаків, більше 1000 десятин землі. Предки письменника з боку батька були священиками.

Дитячі роки майбутній письменник проводив у Василівці, відвідував з батьками й Диканьку, особливо часто Кибинці, де була велика бібліотека і домашній театр.

Микола Васильович вчився спочатку в Полтавському повітовому училищі, потім брав приватні уроки у полтавського вчителя Гаврила Сорочинського, а в 1821 році поступив у щойно засновану Ніжинську гімназію вищих наук. Вчився Гоголь середнє, проте відзначався в гімназичному театрі.

Літературну славу принесла збірка “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”.

І V. Робота над текстом М. В. Гоголя “Чудовий Дніпро”.

1. Робота над заголовком (читання з передбаченням).

– Поміркуйте, яким може бути текст з такою назвою: художнім чи науковим?

2. Читання твору вчителем.

– Послухайте тескт чи правильним було ваше припущення?

– Який цей текст за метою висловлювання?

– Що у ньому описується?

3. Словникова робота.

– пояснення значень словосполучень:

Ані ворухнеться, ані загуркотить; велична широчінь; дзеркальний шлях, плине, в’ється по зеленому світу; холод скляних вод; яскраво відбитися у водах.

– читання слів сильними учнями;

– читання хором;

– робота в парах (взаємоперевірка)

4. Читання твору учнями ( мовчки)

– Яка погода зображена в описі?

5. Аналіз змісту прочитаного ( з елементами вибіркового читання).

– Яким зображено Дніпро у тиху погоду?

– Що любить дивитися у скляні води Дніпра?

– Чому в середину Дніпра може дивитися лише сонце і блакитне небо?

– Яким побачив Дніпро М. В. Гоголь? Поміркуйте з яким почуттям писав він цей твір?

– Знайдіть у тексті слова вжиті у переносному значенні.

6. Презентація роботи групи “Літератори”

Поети і письменники оспівували цю річку в віршах та оповіданнях. Послухайте уважно твори про Дніпро, які підготувала група “Літератори” і дайте відповідь на запитання:

– Яким ще буває Дніпро?

Дніпро Дід Дніпро розплющив очі

Ти течеш віки, Дід Дніпро розплющив очі,

Дніпре, серцю милий, Чоло зморщує чогось,

Води широкі, ясна долина! Серед ночі шаблю точе

І гуде крізь зуби щось.

Любимо тебе, Хто тебе розсердив, сивий,

Як батьки любили, Стогін чи береги?

Наша ти слава й весна! Заспокойся, спи щасливий,

Тихо й ясно навкруги.

Пам’ята народ,

Скільки сліз і горя

Знали в минулім твої береги!

Та ворожу кров

Ти носив до моря,

Велетню наш дорогий!

Реве та стоге Дніпр широкий Дніпро

Реве та стогне Дніпр широкий, Батько – українцям,

Сердитий вітер завива, Глибочінь – ординцям,

Додолу верби гне високі, “Шлях з варяг у греки”,

Горами хвилю підійма. Січі – кінь баский.

І блідий місяць на ту пору Мріяв наш Славутич,

З-за хмари де-де виглядав, Ніжний і гримучий

Неначе човен в синім морі Не ділить – єднати

То виринав, то потопав. Край наш і віки…

Ще треті півні не співали,

Ніхто ніде не гомонів.

Сичі в гаю перекликались

Та ясен раз у раз скрипів.

7. Презентація роботи групи “Художники” (супроводжується DVD – Слайдами).

7.1 Демонстрація знайдених учнями творів відомих художників

(слайди на екрані телевізора)

А. Куїнджі “Місячна ніч на Дніпрі”

Д. М. Шавикин “Вечір на Дніпрі”

7.2 Коротка розповідь про картини.

7.3 Завдання для класу:

– Уважно роздивіться репродукції картин.

– Які слова, речення з тексту Гоголя підходять до цих картин.

VI. Підсумок уроку.

1. Складання сенкану. (робота в групах)

1група: 2група:

Дніпро Дніпро

Чудовий, довгий. Широкий, красивий.

Хлюпоче, в’ється, мчить. Реве, тече, стогне.

Дніпро – святиня України. Дніпро – символ України.

Гордість. Святиня.

3група: 4група:

Дніпро Дніпро

Прудкий, історичний. Осяяний піснями,

Реве, стогне, тече. Шумить, в’ється, тече.

Дніпро – легендарна річка. Дніпро – історія України.

Краса. Розкішний.

5 група: 6 група:

Дніпро Дніпро

Таємний, вічний. Могутній, легендарний.

Тече, шумить, хлюпоче. Реве, шумить, несеться.

Дніпро – краса України. Дніпро – славетна річка.

Диво. Велич.

VI. Домашнє завдання.

Читати виразно текст. Вивчити напам’ять перший абзац.

Тема уроку: М. В. Гоголь “Чудовий Дн І Про” .

Мета: – удосконалювати вміння працювати з додатковою літературою;

– вчити вибирати головні відомості, факти;

– розвивати навички читання, зв’язного мовлення, мислення;

– виховувати почуття національної гордості за святиню України.

Обладнання: DVD-слайди (конструктор уроку на DVD-диску, підготований вчителем), телевізор, DVD-плейєр, фрагмент із документального відеофільму “Києве мій”,

Портрет М. В. Гоголя.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Відгадування загадки.

З північних сторін я мандрую, випливаю,

Цілу України бачу, споглядаю.

Відвідую міста, що славні давниною

І Київ наш великий, осяяний красою.

Як Запоріжжя і Херсон пройду

У Чорне море шлях я свій веду.

(Дніпро)

2. Підбір ознак Дніпра на задану букву, використовуючи знання з курсу предмета “Я і Україна”

(робота в групах)

Д – (довга, дивна, давня);

Н – (національний символ, народна річка);

І – (історична)

П – (природна, прудка, простора);

Р – (рідна, різноманітна);

О – (осяяна легендами, піснями).

3. Презентація робіт груп (за проектом “Дніпро”) (супроводжується DVD – Слайдами)

Тема уроку: М. В. Гоголь “Чудовий Дн І Про” .

Мета: – удосконалювати вміння працювати з додатковою літературою;

– вчити вибирати головні відомості, факти;

– розвивати навички читання, зв’язного мовлення, мислення;

– виховувати почуття національної гордості за святиню України.

Обладнання: DVD-слайди (конструктор уроку на DVD-диску, підготований вчителем), телевізор, DVD-плейєр, фрагмент із документального відеофільму “Києве мій”,

Портрет М. В. Гоголя.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Відгадування загадки.

З північних сторін я мандрую, випливаю,

Цілу України бачу, споглядаю.

Відвідую міста, що славні давниною

І Київ наш великий, осяяний красою.

Як Запоріжжя і Херсон пройду

У Чорне море шлях я свій веду.

(Дніпро)

2. Підбір ознак Дніпра на задану букву, використовуючи знання з курсу предмета “Я і Україна”

(робота в групах)

Д – (довга, дивна, давня);

Н – (національний символ, народна річка);

І – (історична)

П – (природна, прудка, простора);

Р – (рідна, різноманітна);

О – (осяяна легендами, піснями).

3. Презентація робіт груп (за проектом “Дніпро”) (супроводжується DVD – Слайдами)

1 ) Презентація роботи групи “Етимологи”

– Група розповість як раніше називали Дніпро, що означає кожна назва річки?

” Давні греки називали його Борисфен ( у перекладі з давньогрецької це той, що тече з півночі). Німецький історик Шрамм вважає, що в до скіфський період Дніпро мав водночас три імені Варос ( З грецької Бори сфен), Данос Тобто син богині Данни, Славута “.

” В народних піснях та козацьких літописах річку шанобливо величають Козацький шлях, Велика річка або Козацький брат”.

(слайд на екрані телевізора)

2) Презентація роботи групи “Географи”

– Група “Географи” розповість про географічні відомості та значення Дніпро в нашому житті?

” Дніпро – одна з найбільших річок Європи і за довжиною найбільша в Україні. Бере початок з болота Аксенінський Мох, що на Валдайській височині (Росія).

(слайд на екрані телевізора)

Довжина річки – 2201 км Протягом 991 км протікає по території України.

Впадає Дніпро у Дніпровський лиман Чорного моря, при впаданні утворює дельту.

Найбільші притоки: Прип’ять, Тетерев, Рось, Інгулець, Десна, Сула, Ворскла, Самара. На берегах цієї річки розташовані міста України: Київ, Черкаси, Канів, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кременчук.

(слайд

На екрані телевізора)

У межах України річка судноплавна. На Дніпрі споруджений каскад гідроелектростанцій, система водосховищ. Води з Дніпра використовуються для водопостачання і зрошування. Побудовані канали: Дніпро – Кривий Ріг, Дніпро – Донбас, Північно-Кримський.

Серед його 847 приток є такі річки, як Березина і Прип’ять, Сож і Десна.

(слайд на екрані телевізора)

Віками мріяли люди підкорити буйну силу Дніпра, використати багатющі водні запаси. Практичне використання могутніх вод Дніпра почалося з 1932 року, коли на його берегах стала до ладу Дніпровська гідроелектростанція імені В. І. Леніна. На той час вона була найпотужніша в Європі.

Що дає Дніпро народному господарству? Більше 6 млрд. куб. м води за рік, 4-5 тис. т риби, понад 6 млрд. кіловат – годин електроенергії. Води Славутича зрошують понад 600 тис. гектарів сільськогосподарських угід півдня України.

3) Презентація роботи групи “Народознавці” (супроводжується DVD – Слайдами)

– З легендами, піснями та історичними подіями, які відбулися на берегах Дніпра нас ознайомить група “Народознавці”.

Легенда “Як народжувався Дніпро?”

У могутнього Дніпра-Славути, що котив свої води до Чорного моря, багато було сестер і братів. Та Десні завжди хотілося бути в усьому першою. Вона прудко побігла до моря, щоб випередити брата. Та як не поспішала, Дніпро її все ж перегнав. Перетнув їй дорогу. Стала Десна притокою Дніпра. Влила свої води в його могутню течію.

Зачувши про змагання брата й сестри, і Сож схопився. Пустився щодуху через пущі, через непролазні болота й темні ліси. Розмиває трясовини, поглиблює яруги, рве коріння дубів. Спішить навперейми Дніпру. Побачив те яструб і сказав Дніпру, щоб той біг швидше. Пливе Славута, гори перерізає, кам’яні пороги розриває. Ніяких перешкод не обминає. Покликав Сож на поміч ворона. Умовив його летіти скільки є сил та обігнати Дніпро. А як упередить хоч трошки, то щоб каркнув тричі. А сам тим часом у землю заховався, перепочити вирішив, сил набратися, поки ворон голос подасть.

Переказ легенди “Дніпро і Десна”

Дніпро і Десна – це брат і сестра. Вони були колись людьми. Як виросли вони, батько й мати благословили їх у дорогу. Змовились брат та сестра вийти вранці і полягали спати.

Десна любила спати – і проспала ранок, а Дніпро проснувся на зорі, порозвертав гори, порозчищав гирла і зарів степами. Десна проснулась – аж брата немає. Вона тоді і пустила ворона вперед і побігла слідом.

Летить ворон і, як тільки наздожене Дніпро, всякий раз і крякне. Що поверне Десна до Дніпрового гирла, то він убік – і подався далі. Багато разів Десна підвертала до Дніпра, багато разів повертав він убік: тому він такий кручений…

На ворона напав рябець і давай битись. Чи довго бились, чи ні – Дніпро добіг до моря. Як почула Десна від ворона, що Дніпро далеко, – прихилилась до брата і злилася з його гирлами. Тепер вона тече лівою стороною, а Дніпро – правою.

Де є острови і скелі серед річки, там розходиться Дніпро з Десною. Коли ясний день, то видно, де Дніпро, а де Десна: в Дніпрі – синя вода, а в Десні – мов жовта; Десна тече тихо, Дніпро – прудко.

Про Дніпро і Десну є пісня:

Десна Дніпру рідна сестра,

Десна Дніпро спережила,

Гори, кряжі становила,

Дніпра-брата не спинила,

Ще й ворона посилала,

А в Києві в Дніпр упала.

Жалується лиман морю,

Що Дніпр узяв свою волю, –

Свої гирла прочищає,

Лиман-море засипає.

По Дніпру плавали запорізькі козаки на великих дерев’яних човнах, що звалися чайками.

(слайд на екрані телевізора)

Спускалися вниз до Чорного моря, боронили рідну землю від турків і татар.

(слайд на екрані телевізора)

Під час Великої Вітчизняної війни у 1943 році на Дніпрі відбулася битва за Дніпро.

(слайд на екрані телевізора)

(

(слайд на екрані телевізора)

4) Перегляд фрагменту із документального відеофільму “Києве мій” (Автор сценарію Артур Вількенс 2003 рік)

– Що ще нового ви дізналися ыз відеофільму про Дніпро?

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

1) Епіграф уроку (слайд на екрані телевізора).

Давно ця річка славна,

Народи три єднає,

І в Чорне море плине.

Простори України,

Розкішні прикрашає.

– Які народи єднає Дніпро?

– Чим прикрашає простори України ця річка?

Сьогодні на уроці ми дізнаємось про те, яким бачив Дніпро Микола Васильович Гоголь. Хто він і що цікавого про нього дізналася група “Бібліографи”.

2) Презентація роботи групи “Бібліографи”.

(портрет М. В. Гоголя)

Микола Васильович Гоголь народився 20 березня (1 квітня) 1809 року містечку Великі Сорочинці Миргородського уїзду Полтавської губернії в сім’ї поміщика середнього достатку. У Гоголів було аж 400 кріпаків, більше 1000 десятин землі. Предки письменника з боку батька були священиками.

Дитячі роки майбутній письменник проводив у Василівці, відвідував з батьками й Диканьку, особливо часто Кибинці, де була велика бібліотека і домашній театр.

Микола Васильович вчився спочатку в Полтавському повітовому училищі, потім брав приватні уроки у полтавського вчителя Гаврила Сорочинського, а в 1821 році поступив у щойно засновану Ніжинську гімназію вищих наук. Вчився Гоголь середнє, проте відзначався в гімназичному театрі.

Літературну славу принесла збірка “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”.

І V. Робота над текстом М. В. Гоголя “Чудовий Дніпро”.

1. Робота над заголовком (читання з передбаченням).

– Поміркуйте, яким може бути текст з такою назвою: художнім чи науковим?

2. Читання твору вчителем.

– Послухайте тескт чи правильним було ваше припущення?

– Який цей текст за метою висловлювання?

– Що у ньому описується?

3. Словникова робота.

– пояснення значень словосполучень:

Ані ворухнеться, ані загуркотить; велична широчінь; дзеркальний шлях, плине, в’ється по зеленому світу; холод скляних вод; яскраво відбитися у водах.

– читання слів сильними учнями;

– читання хором;

– робота в парах (взаємоперевірка)

4. Читання твору учнями ( мовчки)

– Яка погода зображена в описі?

5. Аналіз змісту прочитаного ( з елементами вибіркового читання).

– Яким зображено Дніпро у тиху погоду?

– Що любить дивитися у скляні води Дніпра?

– Чому в середину Дніпра може дивитися лише сонце і блакитне небо?

– Яким побачив Дніпро М. В. Гоголь? Поміркуйте з яким почуттям писав він цей твір?

– Знайдіть у тексті слова вжиті у переносному значенні.

6. Презентація роботи групи “Літератори”

Поети і письменники оспівували цю річку в віршах та оповіданнях. Послухайте уважно твори про Дніпро, які підготувала група “Літератори” і дайте відповідь на запитання:

– Яким ще буває Дніпро?

Дніпро Дід Дніпро розплющив очі

Ти течеш віки, Дід Дніпро розплющив очі,

Дніпре, серцю милий, Чоло зморщує чогось,

Води широкі, ясна долина! Серед ночі шаблю точе

І гуде крізь зуби щось.

Любимо тебе, Хто тебе розсердив, сивий,

Як батьки любили, Стогін чи береги?

Наша ти слава й весна! Заспокойся, спи щасливий,

Тихо й ясно навкруги.

Пам’ята народ,

Скільки сліз і горя

Знали в минулім твої береги!

Та ворожу кров

Ти носив до моря,

Велетню наш дорогий!

Реве та стоге Дніпр широкий Дніпро

Реве та стогне Дніпр широкий, Батько – українцям,

Сердитий вітер завива, Глибочінь – ординцям,

Додолу верби гне високі, “Шлях з варяг у греки”,

Горами хвилю підійма. Січі – кінь баский.

І блідий місяць на ту пору Мріяв наш Славутич,

З-за хмари де-де виглядав, Ніжний і гримучий

Неначе човен в синім морі Не ділить – єднати

То виринав, то потопав. Край наш і віки…

Ще треті півні не співали,

Ніхто ніде не гомонів.

Сичі в гаю перекликались

Та ясен раз у раз скрипів.

7. Презентація роботи групи “Художники” (супроводжується DVD – Слайдами).

7.1 Демонстрація знайдених учнями творів відомих художників

(слайди на екрані телевізора)

А. Куїнджі “Місячна ніч на Дніпрі”

Д. М. Шавикин “Вечір на Дніпрі”

7.2 Коротка розповідь про картини.

7.3 Завдання для класу:

– Уважно роздивіться репродукції картин.

– Які слова, речення з тексту Гоголя підходять до цих картин.

VI. Підсумок уроку.

1. Складання сенкану. (робота в групах)

1група: 2група:

Дніпро Дніпро

Чудовий, довгий. Широкий, красивий.

Хлюпоче, в’ється, мчить. Реве, тече, стогне.

Дніпро – святиня України. Дніпро – символ України.

Гордість. Святиня.

3група: 4група:

Дніпро Дніпро

Прудкий, історичний. Осяяний піснями,

Реве, стогне, тече. Шумить, в’ється, тече.

Дніпро – легендарна річка. Дніпро – історія України.

Краса. Розкішний.

5 група: 6 група:

Дніпро Дніпро

Таємний, вічний. Могутній, легендарний.

Тече, шумить, хлюпоче. Реве, шумить, несеться.

Дніпро – краса України. Дніпро – славетна річка.

Диво. Велич.

VI. Домашнє завдання.

Читати виразно текст. Вивчити напам’ять перший абзац.

Тема уроку: М. В. Гоголь “Чудовий Дн І Про” .

Мета: – удосконалювати вміння працювати з додатковою літературою;

– вчити вибирати головні відомості, факти;

– розвивати навички читання, зв’язного мовлення, мислення;

– виховувати почуття національної гордості за святиню України.

Обладнання: DVD-слайди (конструктор уроку на DVD-диску, підготований вчителем), телевізор, DVD-плейєр, фрагмент із документального відеофільму “Києве мій”,

Портрет М. В. Гоголя.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Відгадування загадки.

З північних сторін я мандрую, випливаю,

Цілу України бачу, споглядаю.

Відвідую міста, що славні давниною

І Київ наш великий, осяяний красою.

Як Запоріжжя і Херсон пройду

У Чорне море шлях я свій веду.

(Дніпро)

2. Підбір ознак Дніпра на задану букву, використовуючи знання з курсу предмета “Я і Україна”

(робота в групах)

Д – (довга, дивна, давня);

Н – (національний символ, народна річка);

І – (історична)

П – (природна, прудка, простора);

Р – (рідна, різноманітна);

О – (осяяна легендами, піснями).

3. Презентація робіт груп (за проектом “Дніпро”) (супроводжується DVD – Слайдами)

1 ) Презентація роботи групи “Етимологи”

– Група розповість як раніше називали Дніпро, що означає кожна назва річки?

” Давні греки називали його Борисфен ( у перекладі з давньогрецької це той, що тече з півночі). Німецький історик Шрамм вважає, що в до скіфський період Дніпро мав водночас три імені Варос ( З грецької Бори сфен), Данос Тобто син богині Данни, Славута “.

” В народних піснях та козацьких літописах річку шанобливо величають Козацький шлях, Велика річка або Козацький брат”.

(слайд на екрані телевізора)

2) Презентація роботи групи “Географи”

– Група “Географи” розповість про географічні відомості та значення Дніпро в нашому житті?

” Дніпро – одна з найбільших річок Європи і за довжиною найбільша в Україні. Бере початок з болота Аксенінський Мох, що на Валдайській височині (Росія).

(слайд на екрані телевізора)

Довжина річки – 2201 км Протягом 991 км протікає по території України.

Впадає Дніпро у Дніпровський лиман Чорного моря, при впаданні утворює дельту.

Найбільші притоки: Прип’ять, Тетерев, Рось, Інгулець, Десна, Сула, Ворскла, Самара. На берегах цієї річки розташовані міста України: Київ, Черкаси, Канів, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кременчук.

(слайд

На екрані телевізора)

У межах України річка судноплавна. На Дніпрі споруджений каскад гідроелектростанцій, система водосховищ. Води з Дніпра використовуються для водопостачання і зрошування. Побудовані канали: Дніпро – Кривий Ріг, Дніпро – Донбас, Північно-Кримський.

Серед його 847 приток є такі річки, як Березина і Прип’ять, Сож і Десна.

(слайд на екрані телевізора)

Віками мріяли люди підкорити буйну силу Дніпра, використати багатющі водні запаси. Практичне використання могутніх вод Дніпра почалося з 1932 року, коли на його берегах стала до ладу Дніпровська гідроелектростанція імені В. І. Леніна. На той час вона була найпотужніша в Європі.

Що дає Дніпро народному господарству? Більше 6 млрд. куб. м води за рік, 4-5 тис. т риби, понад 6 млрд. кіловат – годин електроенергії. Води Славутича зрошують понад 600 тис. гектарів сільськогосподарських угід півдня України.

3) Презентація роботи групи “Народознавці” (супроводжується DVD – Слайдами)

– З легендами, піснями та історичними подіями, які відбулися на берегах Дніпра нас ознайомить група “Народознавці”.

Легенда “Як народжувався Дніпро?”

У могутнього Дніпра-Славути, що котив свої води до Чорного моря, багато було сестер і братів. Та Десні завжди хотілося бути в усьому першою. Вона прудко побігла до моря, щоб випередити брата. Та як не поспішала, Дніпро її все ж перегнав. Перетнув їй дорогу. Стала Десна притокою Дніпра. Влила свої води в його могутню течію.

Зачувши про змагання брата й сестри, і Сож схопився. Пустився щодуху через пущі, через непролазні болота й темні ліси. Розмиває трясовини, поглиблює яруги, рве коріння дубів. Спішить навперейми Дніпру. Побачив те яструб і сказав Дніпру, щоб той біг швидше. Пливе Славута, гори перерізає, кам’яні пороги розриває. Ніяких перешкод не обминає. Покликав Сож на поміч ворона. Умовив його летіти скільки є сил та обігнати Дніпро. А як упередить хоч трошки, то щоб каркнув тричі. А сам тим часом у землю заховався, перепочити вирішив, сил набратися, поки ворон голос подасть.

Переказ легенди “Дніпро і Десна”

Дніпро і Десна – це брат і сестра. Вони були колись людьми. Як виросли вони, батько й мати благословили їх у дорогу. Змовились брат та сестра вийти вранці і полягали спати.

Десна любила спати – і проспала ранок, а Дніпро проснувся на зорі, порозвертав гори, порозчищав гирла і зарів степами. Десна проснулась – аж брата немає. Вона тоді і пустила ворона вперед і побігла слідом.

Летить ворон і, як тільки наздожене Дніпро, всякий раз і крякне. Що поверне Десна до Дніпрового гирла, то він убік – і подався далі. Багато разів Десна підвертала до Дніпра, багато разів повертав він убік: тому він такий кручений…

На ворона напав рябець і давай битись. Чи довго бились, чи ні – Дніпро добіг до моря. Як почула Десна від ворона, що Дніпро далеко, – прихилилась до брата і злилася з його гирлами. Тепер вона тече лівою стороною, а Дніпро – правою.

Де є острови і скелі серед річки, там розходиться Дніпро з Десною. Коли ясний день, то видно, де Дніпро, а де Десна: в Дніпрі – синя вода, а в Десні – мов жовта; Десна тече тихо, Дніпро – прудко.

Про Дніпро і Десну є пісня:

Десна Дніпру рідна сестра,

Десна Дніпро спережила,

Гори, кряжі становила,

Дніпра-брата не спинила,

Ще й ворона посилала,

А в Києві в Дніпр упала.

Жалується лиман морю,

Що Дніпр узяв свою волю, –

Свої гирла прочищає,

Лиман-море засипає.

По Дніпру плавали запорізькі козаки на великих дерев’яних човнах, що звалися чайками.

(слайд на екрані телевізора)

Спускалися вниз до Чорного моря, боронили рідну землю від турків і татар.

(слайд на екрані телевізора)

Під час Великої Вітчизняної війни у 1943 році на Дніпрі відбулася битва за Дніпро.

(слайд на екрані телевізора)

(

(слайд на екрані телевізора)

4) Перегляд фрагменту із документального відеофільму “Києве мій” (Автор сценарію Артур Вількенс 2003 рік)

– Що ще нового ви дізналися ыз відеофільму про Дніпро?

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

1) Епіграф уроку (слайд на екрані телевізора).

Давно ця річка славна,

Народи три єднає,

І в Чорне море плине.

Простори України,

Розкішні прикрашає.

– Які народи єднає Дніпро?

– Чим прикрашає простори України ця річка?

Сьогодні на уроці ми дізнаємось про те, яким бачив Дніпро Микола Васильович Гоголь. Хто він і що цікавого про нього дізналася група “Бібліографи”.

2) Презентація роботи групи “Бібліографи”.

(портрет М. В. Гоголя)

Микола Васильович Гоголь народився 20 березня (1 квітня) 1809 року містечку Великі Сорочинці Миргородського уїзду Полтавської губернії в сім’ї поміщика середнього достатку. У Гоголів було аж 400 кріпаків, більше 1000 десятин землі. Предки письменника з боку батька були священиками.

Дитячі роки майбутній письменник проводив у Василівці, відвідував з батьками й Диканьку, особливо часто Кибинці, де була велика бібліотека і домашній театр.

Микола Васильович вчився спочатку в Полтавському повітовому училищі, потім брав приватні уроки у полтавського вчителя Гаврила Сорочинського, а в 1821 році поступив у щойно засновану Ніжинську гімназію вищих наук. Вчився Гоголь середнє, проте відзначався в гімназичному театрі.

Літературну славу принесла збірка “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”.

І V. Робота над текстом М. В. Гоголя “Чудовий Дніпро”.

1. Робота над заголовком (читання з передбаченням).

– Поміркуйте, яким може бути текст з такою назвою: художнім чи науковим?

2. Читання твору вчителем.

– Послухайте тескт чи правильним було ваше припущення?

– Який цей текст за метою висловлювання?

– Що у ньому описується?

3. Словникова робота.

– пояснення значень словосполучень:

Ані ворухнеться, ані загуркотить; велична широчінь; дзеркальний шлях, плине, в’ється по зеленому світу; холод скляних вод; яскраво відбитися у водах.

– читання слів сильними учнями;

– читання хором;

– робота в парах (взаємоперевірка)

4. Читання твору учнями ( мовчки)

– Яка погода зображена в описі?

5. Аналіз змісту прочитаного ( з елементами вибіркового читання).

– Яким зображено Дніпро у тиху погоду?

– Що любить дивитися у скляні води Дніпра?

– Чому в середину Дніпра може дивитися лише сонце і блакитне небо?

– Яким побачив Дніпро М. В. Гоголь? Поміркуйте з яким почуттям писав він цей твір?

– Знайдіть у тексті слова вжиті у переносному значенні.

6. Презентація роботи групи “Літератори”

Поети і письменники оспівували цю річку в віршах та оповіданнях. Послухайте уважно твори про Дніпро, які підготувала група “Літератори” і дайте відповідь на запитання:

– Яким ще буває Дніпро?

Дніпро Дід Дніпро розплющив очі

Ти течеш віки, Дід Дніпро розплющив очі,

Дніпре, серцю милий, Чоло зморщує чогось,

Води широкі, ясна долина! Серед ночі шаблю точе

І гуде крізь зуби щось.

Любимо тебе, Хто тебе розсердив, сивий,

Як батьки любили, Стогін чи береги?

Наша ти слава й весна! Заспокойся, спи щасливий,

Тихо й ясно навкруги.

Пам’ята народ,

Скільки сліз і горя

Знали в минулім твої береги!

Та ворожу кров

Ти носив до моря,

Велетню наш дорогий!

Реве та стоге Дніпр широкий Дніпро

Реве та стогне Дніпр широкий, Батько – українцям,

Сердитий вітер завива, Глибочінь – ординцям,

Додолу верби гне високі, “Шлях з варяг у греки”,

Горами хвилю підійма. Січі – кінь баский.

І блідий місяць на ту пору Мріяв наш Славутич,

З-за хмари де-де виглядав, Ніжний і гримучий

Неначе човен в синім морі Не ділить – єднати

То виринав, то потопав. Край наш і віки…

Ще треті півні не співали,

Ніхто ніде не гомонів.

Сичі в гаю перекликались

Та ясен раз у раз скрипів.

7. Презентація роботи групи “Художники” (супроводжується DVD – Слайдами).

7.1 Демонстрація знайдених учнями творів відомих художників

(слайди на екрані телевізора)

А. Куїнджі “Місячна ніч на Дніпрі”

Д. М. Шавикин “Вечір на Дніпрі”

7.2 Коротка розповідь про картини.

7.3 Завдання для класу:

– Уважно роздивіться репродукції картин.

– Які слова, речення з тексту Гоголя підходять до цих картин.

VI. Підсумок уроку.

1. Складання сенкану. (робота в групах)

1група: 2група:

Дніпро Дніпро

Чудовий, довгий. Широкий, красивий.

Хлюпоче, в’ється, мчить. Реве, тече, стогне.

Дніпро – святиня України. Дніпро – символ України.

Гордість. Святиня.

3група: 4група:

Дніпро Дніпро

Прудкий, історичний. Осяяний піснями,

Реве, стогне, тече. Шумить, в’ється, тече.

Дніпро – легендарна річка. Дніпро – історія України.

Краса. Розкішний.

5 група: 6 група:

Дніпро Дніпро

Таємний, вічний. Могутній, легендарний.

Тече, шумить, хлюпоче. Реве, шумить, несеться.

Дніпро – краса України. Дніпро – славетна річка.

Диво. Велич.

VI. Домашнє завдання.

Читати виразно текст. Вивчити напам’ять перший абзац.

Тема уроку: М. В. Гоголь “Чудовий Дн І Про” .

Мета: – удосконалювати вміння працювати з додатковою літературою;

– вчити вибирати головні відомості, факти;

– розвивати навички читання, зв’язного мовлення, мислення;

– виховувати почуття національної гордості за святиню України.

Обладнання: DVD-слайди (конструктор уроку на DVD-диску, підготований вчителем), телевізор, DVD-плейєр, фрагмент із документального відеофільму “Києве мій”,

Портрет М. В. Гоголя.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Відгадування загадки.

З північних сторін я мандрую, випливаю,

Цілу України бачу, споглядаю.

Відвідую міста, що славні давниною

І Київ наш великий, осяяний красою.

Як Запоріжжя і Херсон пройду

У Чорне море шлях я свій веду.

(Дніпро)

2. Підбір ознак Дніпра на задану букву, використовуючи знання з курсу предмета “Я і Україна”

(робота в групах)

Д – (довга, дивна, давня);

Н – (національний символ, народна річка);

І – (історична)

П – (природна, прудка, простора);

Р – (рідна, різноманітна);

О – (осяяна легендами, піснями).

3. Презентація робіт груп (за проектом “Дніпро”) (супроводжується DVD – Слайдами)

1 ) Презентація роботи групи “Етимологи”

– Група розповість як раніше називали Дніпро, що означає кожна назва річки?

” Давні греки називали його Борисфен ( у перекладі з давньогрецької це той, що тече з півночі). Німецький історик Шрамм вважає, що в до скіфський період Дніпро мав водночас три імені Варос ( З грецької Бори сфен), Данос Тобто син богині Данни, Славута “.

” В народних піснях та козацьких літописах річку шанобливо величають Козацький шлях, Велика річка або Козацький брат”.

(слайд на екрані телевізора)

2) Презентація роботи групи “Географи”

– Група “Географи” розповість про географічні відомості та значення Дніпро в нашому житті?

” Дніпро – одна з найбільших річок Європи і за довжиною найбільша в Україні. Бере початок з болота Аксенінський Мох, що на Валдайській височині (Росія).

(слайд на екрані телевізора)

Довжина річки – 2201 км Протягом 991 км протікає по території України.

Впадає Дніпро у Дніпровський лиман Чорного моря, при впаданні утворює дельту.

Найбільші притоки: Прип’ять, Тетерев, Рось, Інгулець, Десна, Сула, Ворскла, Самара. На берегах цієї річки розташовані міста України: Київ, Черкаси, Канів, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кременчук.

(слайд

На екрані телевізора)

У межах України річка судноплавна. На Дніпрі споруджений каскад гідроелектростанцій, система водосховищ. Води з Дніпра використовуються для водопостачання і зрошування. Побудовані канали: Дніпро – Кривий Ріг, Дніпро – Донбас, Північно-Кримський.

Серед його 847 приток є такі річки, як Березина і Прип’ять, Сож і Десна.

(слайд на екрані телевізора)

Віками мріяли люди підкорити буйну силу Дніпра, використати багатющі водні запаси. Практичне використання могутніх вод Дніпра почалося з 1932 року, коли на його берегах стала до ладу Дніпровська гідроелектростанція імені В. І. Леніна. На той час вона була найпотужніша в Європі.

Що дає Дніпро народному господарству? Більше 6 млрд. куб. м води за рік, 4-5 тис. т риби, понад 6 млрд. кіловат – годин електроенергії. Води Славутича зрошують понад 600 тис. гектарів сільськогосподарських угід півдня України.

3) Презентація роботи групи “Народознавці” (супроводжується DVD – Слайдами)

– З легендами, піснями та історичними подіями, які відбулися на берегах Дніпра нас ознайомить група “Народознавці”.

Легенда “Як народжувався Дніпро?”

У могутнього Дніпра-Славути, що котив свої води до Чорного моря, багато було сестер і братів. Та Десні завжди хотілося бути в усьому першою. Вона прудко побігла до моря, щоб випередити брата. Та як не поспішала, Дніпро її все ж перегнав. Перетнув їй дорогу. Стала Десна притокою Дніпра. Влила свої води в його могутню течію.

Зачувши про змагання брата й сестри, і Сож схопився. Пустився щодуху через пущі, через непролазні болота й темні ліси. Розмиває трясовини, поглиблює яруги, рве коріння дубів. Спішить навперейми Дніпру. Побачив те яструб і сказав Дніпру, щоб той біг швидше. Пливе Славута, гори перерізає, кам’яні пороги розриває. Ніяких перешкод не обминає. Покликав Сож на поміч ворона. Умовив його летіти скільки є сил та обігнати Дніпро. А як упередить хоч трошки, то щоб каркнув тричі. А сам тим часом у землю заховався, перепочити вирішив, сил набратися, поки ворон голос подасть.

Переказ легенди “Дніпро і Десна”

Дніпро і Десна – це брат і сестра. Вони були колись людьми. Як виросли вони, батько й мати благословили їх у дорогу. Змовились брат та сестра вийти вранці і полягали спати.

Десна любила спати – і проспала ранок, а Дніпро проснувся на зорі, порозвертав гори, порозчищав гирла і зарів степами. Десна проснулась – аж брата немає. Вона тоді і пустила ворона вперед і побігла слідом.

Летить ворон і, як тільки наздожене Дніпро, всякий раз і крякне. Що поверне Десна до Дніпрового гирла, то він убік – і подався далі. Багато разів Десна підвертала до Дніпра, багато разів повертав він убік: тому він такий кручений…

На ворона напав рябець і давай битись. Чи довго бились, чи ні – Дніпро добіг до моря. Як почула Десна від ворона, що Дніпро далеко, – прихилилась до брата і злилася з його гирлами. Тепер вона тече лівою стороною, а Дніпро – правою.

Де є острови і скелі серед річки, там розходиться Дніпро з Десною. Коли ясний день, то видно, де Дніпро, а де Десна: в Дніпрі – синя вода, а в Десні – мов жовта; Десна тече тихо, Дніпро – прудко.

Про Дніпро і Десну є пісня:

Десна Дніпру рідна сестра,

Десна Дніпро спережила,

Гори, кряжі становила,

Дніпра-брата не спинила,

Ще й ворона посилала,

А в Києві в Дніпр упала.

Жалується лиман морю,

Що Дніпр узяв свою волю, –

Свої гирла прочищає,

Лиман-море засипає.

По Дніпру плавали запорізькі козаки на великих дерев’яних човнах, що звалися чайками.

(слайд на екрані телевізора)

Спускалися вниз до Чорного моря, боронили рідну землю від турків і татар.

(слайд на екрані телевізора)

Під час Великої Вітчизняної війни у 1943 році на Дніпрі відбулася битва за Дніпро.

(слайд на екрані телевізора)

(

(слайд на екрані телевізора)

4) Перегляд фрагменту із документального відеофільму “Києве мій” (Автор сценарію Артур Вількенс 2003 рік)

– Що ще нового ви дізналися ыз відеофільму про Дніпро?

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

1) Епіграф уроку (слайд на екрані телевізора).

Давно ця річка славна,

Народи три єднає,

І в Чорне море плине.

Простори України,

Розкішні прикрашає.

– Які народи єднає Дніпро?

– Чим прикрашає простори України ця річка?

Сьогодні на уроці ми дізнаємось про те, яким бачив Дніпро Микола Васильович Гоголь. Хто він і що цікавого про нього дізналася група “Бібліографи”.

2) Презентація роботи групи “Бібліографи”.

(портрет М. В. Гоголя)

Микола Васильович Гоголь народився 20 березня (1 квітня) 1809 року містечку Великі Сорочинці Миргородського уїзду Полтавської губернії в сім’ї поміщика середнього достатку. У Гоголів було аж 400 кріпаків, більше 1000 десятин землі. Предки письменника з боку батька були священиками.

Дитячі роки майбутній письменник проводив у Василівці, відвідував з батьками й Диканьку, особливо часто Кибинці, де була велика бібліотека і домашній театр.

Микола Васильович вчився спочатку в Полтавському повітовому училищі, потім брав приватні уроки у полтавського вчителя Гаврила Сорочинського, а в 1821 році поступив у щойно засновану Ніжинську гімназію вищих наук. Вчився Гоголь середнє, проте відзначався в гімназичному театрі.

Літературну славу принесла збірка “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”.

І V. Робота над текстом М. В. Гоголя “Чудовий Дніпро”.

1. Робота над заголовком (читання з передбаченням).

– Поміркуйте, яким може бути текст з такою назвою: художнім чи науковим?

2. Читання твору вчителем.

– Послухайте тескт чи правильним було ваше припущення?

– Який цей текст за метою висловлювання?

– Що у ньому описується?

3. Словникова робота.

– пояснення значень словосполучень:

Ані ворухнеться, ані загуркотить; велична широчінь; дзеркальний шлях, плине, в’ється по зеленому світу; холод скляних вод; яскраво відбитися у водах.

– читання слів сильними учнями;

– читання хором;

– робота в парах (взаємоперевірка)

4. Читання твору учнями ( мовчки)

– Яка погода зображена в описі?

5. Аналіз змісту прочитаного ( з елементами вибіркового читання).

– Яким зображено Дніпро у тиху погоду?

– Що любить дивитися у скляні води Дніпра?

– Чому в середину Дніпра може дивитися лише сонце і блакитне небо?

– Яким побачив Дніпро М. В. Гоголь? Поміркуйте з яким почуттям писав він цей твір?

– Знайдіть у тексті слова вжиті у переносному значенні.

6. Презентація роботи групи “Літератори”

Поети і письменники оспівували цю річку в віршах та оповіданнях. Послухайте уважно твори про Дніпро, які підготувала група “Літератори” і дайте відповідь на запитання:

– Яким ще буває Дніпро?

Дніпро Дід Дніпро розплющив очі

Ти течеш віки, Дід Дніпро розплющив очі,

Дніпре, серцю милий, Чоло зморщує чогось,

Води широкі, ясна долина! Серед ночі шаблю точе

І гуде крізь зуби щось.

Любимо тебе, Хто тебе розсердив, сивий,

Як батьки любили, Стогін чи береги?

Наша ти слава й весна! Заспокойся, спи щасливий,

Тихо й ясно навкруги.

Пам’ята народ,

Скільки сліз і горя

Знали в минулім твої береги!

Та ворожу кров

Ти носив до моря,

Велетню наш дорогий!

Реве та стоге Дніпр широкий Дніпро

Реве та стогне Дніпр широкий, Батько – українцям,

Сердитий вітер завива, Глибочінь – ординцям,

Додолу верби гне високі, “Шлях з варяг у греки”,

Горами хвилю підійма. Січі – кінь баский.

І блідий місяць на ту пору Мріяв наш Славутич,

З-за хмари де-де виглядав, Ніжний і гримучий

Неначе човен в синім морі Не ділить – єднати

То виринав, то потопав. Край наш і віки…

Ще треті півні не співали,

Ніхто ніде не гомонів.

Сичі в гаю перекликались

Та ясен раз у раз скрипів.

7. Презентація роботи групи “Художники” (супроводжується DVD – Слайдами).

7.1 Демонстрація знайдених учнями творів відомих художників

(слайди на екрані телевізора)

А. Куїнджі “Місячна ніч на Дніпрі”

Д. М. Шавикин “Вечір на Дніпрі”

7.2 Коротка розповідь про картини.

7.3 Завдання для класу:

– Уважно роздивіться репродукції картин.

– Які слова, речення з тексту Гоголя підходять до цих картин.

VI. Підсумок уроку.

1. Складання сенкану. (робота в групах)

1група: 2група:

Дніпро Дніпро

Чудовий, довгий. Широкий, красивий.

Хлюпоче, в’ється, мчить. Реве, тече, стогне.

Дніпро – святиня України. Дніпро – символ України.

Гордість. Святиня.

3група: 4група:

Дніпро Дніпро

Прудкий, історичний. Осяяний піснями,

Реве, стогне, тече. Шумить, в’ється, тече.

Дніпро – легендарна річка. Дніпро – історія України.

Краса. Розкішний.

5 група: 6 група:

Дніпро Дніпро

Таємний, вічний. Могутній, легендарний.

Тече, шумить, хлюпоче. Реве, шумить, несеться.

Дніпро – краса України. Дніпро – славетна річка.

Диво. Велич.

VI. Домашнє завдання.

Читати виразно текст. Вивчити напам’ять перший абзац.

Тема уроку: М. В. Гоголь “Чудовий Дн І Про” .

Мета: – удосконалювати вміння працювати з додатковою літературою;

– вчити вибирати головні відомості, факти;

– розвивати навички читання, зв’язного мовлення, мислення;

– виховувати почуття національної гордості за святиню України.

Обладнання: DVD-слайди (конструктор уроку на DVD-диску, підготований вчителем), телевізор, DVD-плейєр, фрагмент із документального відеофільму “Києве мій”,

Портрет М. В. Гоголя.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Відгадування загадки.

З північних сторін я мандрую, випливаю,

Цілу України бачу, споглядаю.

Відвідую міста, що славні давниною

І Київ наш великий, осяяний красою.

Як Запоріжжя і Херсон пройду

У Чорне море шлях я свій веду.

(Дніпро)

2. Підбір ознак Дніпра на задану букву, використовуючи знання з курсу предмета “Я і Україна”

(робота в групах)

Д – (довга, дивна, давня);

Н – (національний символ, народна річка);

І – (історична)

П – (природна, прудка, простора);

Р – (рідна, різноманітна);

О – (осяяна легендами, піснями).

3. Презентація робіт груп (за проектом “Дніпро”) (супроводжується DVD – Слайдами)

1 ) Презентація роботи групи “Етимологи”

– Група розповість як раніше називали Дніпро, що означає кожна назва річки?

” Давні греки називали його Борисфен ( у перекладі з давньогрецької це той, що тече з півночі). Німецький історик Шрамм вважає, що в до скіфський період Дніпро мав водночас три імені Варос ( З грецької Бори сфен), Данос Тобто син богині Данни, Славута “.

” В народних піснях та козацьких літописах річку шанобливо величають Козацький шлях, Велика річка або Козацький брат”.

(слайд на екрані телевізора)

2) Презентація роботи групи “Географи”

– Група “Географи” розповість про географічні відомості та значення Дніпро в нашому житті?

” Дніпро – одна з найбільших річок Європи і за довжиною найбільша в Україні. Бере початок з болота Аксенінський Мох, що на Валдайській височині (Росія).

(слайд на екрані телевізора)

Довжина річки – 2201 км Протягом 991 км протікає по території України.

Впадає Дніпро у Дніпровський лиман Чорного моря, при впаданні утворює дельту.

Найбільші притоки: Прип’ять, Тетерев, Рось, Інгулець, Десна, Сула, Ворскла, Самара. На берегах цієї річки розташовані міста України: Київ, Черкаси, Канів, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кременчук.

(слайд

На екрані телевізора)

У межах України річка судноплавна. На Дніпрі споруджений каскад гідроелектростанцій, система водосховищ. Води з Дніпра використовуються для водопостачання і зрошування. Побудовані канали: Дніпро – Кривий Ріг, Дніпро – Донбас, Північно-Кримський.

Серед його 847 приток є такі річки, як Березина і Прип’ять, Сож і Десна.

(слайд на екрані телевізора)

Віками мріяли люди підкорити буйну силу Дніпра, використати багатющі водні запаси. Практичне використання могутніх вод Дніпра почалося з 1932 року, коли на його берегах стала до ладу Дніпровська гідроелектростанція імені В. І. Леніна. На той час вона була найпотужніша в Європі.

Що дає Дніпро народному господарству? Більше 6 млрд. куб. м води за рік, 4-5 тис. т риби, понад 6 млрд. кіловат – годин електроенергії. Води Славутича зрошують понад 600 тис. гектарів сільськогосподарських угід півдня України.

3) Презентація роботи групи “Народознавці” (супроводжується DVD – Слайдами)

– З легендами, піснями та історичними подіями, які відбулися на берегах Дніпра нас ознайомить група “Народознавці”.

Легенда “Як народжувався Дніпро?”

У могутнього Дніпра-Славути, що котив свої води до Чорного моря, багато було сестер і братів. Та Десні завжди хотілося бути в усьому першою. Вона прудко побігла до моря, щоб випередити брата. Та як не поспішала, Дніпро її все ж перегнав. Перетнув їй дорогу. Стала Десна притокою Дніпра. Влила свої води в його могутню течію.

Зачувши про змагання брата й сестри, і Сож схопився. Пустився щодуху через пущі, через непролазні болота й темні ліси. Розмиває трясовини, поглиблює яруги, рве коріння дубів. Спішить навперейми Дніпру. Побачив те яструб і сказав Дніпру, щоб той біг швидше. Пливе Славута, гори перерізає, кам’яні пороги розриває. Ніяких перешкод не обминає. Покликав Сож на поміч ворона. Умовив його летіти скільки є сил та обігнати Дніпро. А як упередить хоч трошки, то щоб каркнув тричі. А сам тим часом у землю заховався, перепочити вирішив, сил набратися, поки ворон голос подасть.

Переказ легенди “Дніпро і Десна”

Дніпро і Десна – це брат і сестра. Вони були колись людьми. Як виросли вони, батько й мати благословили їх у дорогу. Змовились брат та сестра вийти вранці і полягали спати.

Десна любила спати – і проспала ранок, а Дніпро проснувся на зорі, порозвертав гори, порозчищав гирла і зарів степами. Десна проснулась – аж брата немає. Вона тоді і пустила ворона вперед і побігла слідом.

Летить ворон і, як тільки наздожене Дніпро, всякий раз і крякне. Що поверне Десна до Дніпрового гирла, то він убік – і подався далі. Багато разів Десна підвертала до Дніпра, багато разів повертав він убік: тому він такий кручений…

На ворона напав рябець і давай битись. Чи довго бились, чи ні – Дніпро добіг до моря. Як почула Десна від ворона, що Дніпро далеко, – прихилилась до брата і злилася з його гирлами. Тепер вона тече лівою стороною, а Дніпро – правою.

Де є острови і скелі серед річки, там розходиться Дніпро з Десною. Коли ясний день, то видно, де Дніпро, а де Десна: в Дніпрі – синя вода, а в Десні – мов жовта; Десна тече тихо, Дніпро – прудко.

Про Дніпро і Десну є пісня:

Десна Дніпру рідна сестра,

Десна Дніпро спережила,

Гори, кряжі становила,

Дніпра-брата не спинила,

Ще й ворона посилала,

А в Києві в Дніпр упала.

Жалується лиман морю,

Що Дніпр узяв свою волю, –

Свої гирла прочищає,

Лиман-море засипає.

По Дніпру плавали запорізькі козаки на великих дерев’яних човнах, що звалися чайками.

(слайд на екрані телевізора)

Спускалися вниз до Чорного моря, боронили рідну землю від турків і татар.

(слайд на екрані телевізора)

Під час Великої Вітчизняної війни у 1943 році на Дніпрі відбулася битва за Дніпро.

(слайд на екрані телевізора)

(

(слайд на екрані телевізора)

4) Перегляд фрагменту із документального відеофільму “Києве мій” (Автор сценарію Артур Вількенс 2003 рік)

– Що ще нового ви дізналися ыз відеофільму про Дніпро?

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

1) Епіграф уроку (слайд на екрані телевізора).

Давно ця річка славна,

Народи три єднає,

І в Чорне море плине.

Простори України,

Розкішні прикрашає.

– Які народи єднає Дніпро?

– Чим прикрашає простори України ця річка?

Сьогодні на уроці ми дізнаємось про те, яким бачив Дніпро Микола Васильович Гоголь. Хто він і що цікавого про нього дізналася група “Бібліографи”.

2) Презентація роботи групи “Бібліографи”.

(портрет М. В. Гоголя)

Микола Васильович Гоголь народився 20 березня (1 квітня) 1809 року містечку Великі Сорочинці Миргородського уїзду Полтавської губернії в сім’ї поміщика середнього достатку. У Гоголів було аж 400 кріпаків, більше 1000 десятин землі. Предки письменника з боку батька були священиками.

Дитячі роки майбутній письменник проводив у Василівці, відвідував з батьками й Диканьку, особливо часто Кибинці, де була велика бібліотека і домашній театр.

Микола Васильович вчився спочатку в Полтавському повітовому училищі, потім брав приватні уроки у полтавського вчителя Гаврила Сорочинського, а в 1821 році поступив у щойно засновану Ніжинську гімназію вищих наук. Вчився Гоголь середнє, проте відзначався в гімназичному театрі.

Літературну славу принесла збірка “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”.

І V. Робота над текстом М. В. Гоголя “Чудовий Дніпро”.

1. Робота над заголовком (читання з передбаченням).

– Поміркуйте, яким може бути текст з такою назвою: художнім чи науковим?

2. Читання твору вчителем.

– Послухайте тескт чи правильним було ваше припущення?

– Який цей текст за метою висловлювання?

– Що у ньому описується?

3. Словникова робота.

– пояснення значень словосполучень:

Ані ворухнеться, ані загуркотить; велична широчінь; дзеркальний шлях, плине, в’ється по зеленому світу; холод скляних вод; яскраво відбитися у водах.

– читання слів сильними учнями;

– читання хором;

– робота в парах (взаємоперевірка)

4. Читання твору учнями ( мовчки)

– Яка погода зображена в описі?

5. Аналіз змісту прочитаного ( з елементами вибіркового читання).

– Яким зображено Дніпро у тиху погоду?

– Що любить дивитися у скляні води Дніпра?

– Чому в середину Дніпра може дивитися лише сонце і блакитне небо?

– Яким побачив Дніпро М. В. Гоголь? Поміркуйте з яким почуттям писав він цей твір?

– Знайдіть у тексті слова вжиті у переносному значенні.

6. Презентація роботи групи “Літератори”

Поети і письменники оспівували цю річку в віршах та оповіданнях. Послухайте уважно твори про Дніпро, які підготувала група “Літератори” і дайте відповідь на запитання:

– Яким ще буває Дніпро?

Дніпро Дід Дніпро розплющив очі

Ти течеш віки, Дід Дніпро розплющив очі,

Дніпре, серцю милий, Чоло зморщує чогось,

Води широкі, ясна долина! Серед ночі шаблю точе

І гуде крізь зуби щось.

Любимо тебе, Хто тебе розсердив, сивий,

Як батьки любили, Стогін чи береги?

Наша ти слава й весна! Заспокойся, спи щасливий,

Тихо й ясно навкруги.

Пам’ята народ,

Скільки сліз і горя

Знали в минулім твої береги!

Та ворожу кров

Ти носив до моря,

Велетню наш дорогий!

Реве та стоге Дніпр широкий Дніпро

Реве та стогне Дніпр широкий, Батько – українцям,

Сердитий вітер завива, Глибочінь – ординцям,

Додолу верби гне високі, “Шлях з варяг у греки”,

Горами хвилю підійма. Січі – кінь баский.

І блідий місяць на ту пору Мріяв наш Славутич,

З-за хмари де-де виглядав, Ніжний і гримучий

Неначе човен в синім морі Не ділить – єднати

То виринав, то потопав. Край наш і віки…

Ще треті півні не співали,

Ніхто ніде не гомонів.

Сичі в гаю перекликались

Та ясен раз у раз скрипів.

7. Презентація роботи групи “Художники” (супроводжується DVD – Слайдами).

7.1 Демонстрація знайдених учнями творів відомих художників

(слайди на екрані телевізора)

А. Куїнджі “Місячна ніч на Дніпрі”

Д. М. Шавикин “Вечір на Дніпрі”

7.2 Коротка розповідь про картини.

7.3 Завдання для класу:

– Уважно роздивіться репродукції картин.

– Які слова, речення з тексту Гоголя підходять до цих картин.

VI. Підсумок уроку.

1. Складання сенкану. (робота в групах)

1група: 2група:

Дніпро Дніпро

Чудовий, довгий. Широкий, красивий.

Хлюпоче, в’ється, мчить. Реве, тече, стогне.

Дніпро – святиня України. Дніпро – символ України.

Гордість. Святиня.

3група: 4група:

Дніпро Дніпро

Прудкий, історичний. Осяяний піснями,

Реве, стогне, тече. Шумить, в’ється, тече.

Дніпро – легендарна річка. Дніпро – історія України.

Краса. Розкішний.

5 група: 6 група:

Дніпро Дніпро

Таємний, вічний. Могутній, легендарний.

Тече, шумить, хлюпоче. Реве, шумить, несеться.

Дніпро – краса України. Дніпро – славетна річка.

Диво. Велич.

VI. Домашнє завдання.

Читати виразно текст. Вивчити напам’ять перший абзац.

Тема уроку: М. В. Гоголь “Чудовий Дн І Про” .

Мета: – удосконалювати вміння працювати з додатковою літературою;

– вчити вибирати головні відомості, факти;

– розвивати навички читання, зв’язного мовлення, мислення;

– виховувати почуття національної гордості за святиню України.

Обладнання: DVD-слайди (конструктор уроку на DVD-диску, підготований вчителем), телевізор, DVD-плейєр, фрагмент із документального відеофільму “Києве мій”,

Портрет М. В. Гоголя.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Відгадування загадки.

З північних сторін я мандрую, випливаю,

Цілу України бачу, споглядаю.

Відвідую міста, що славні давниною

І Київ наш великий, осяяний красою.

Як Запоріжжя і Херсон пройду

У Чорне море шлях я свій веду.

(Дніпро)

2. Підбір ознак Дніпра на задану букву, використовуючи знання з курсу предмета “Я і Україна”

(робота в групах)

Д – (довга, дивна, давня);

Н – (національний символ, народна річка);

І – (історична)

П – (природна, прудка, простора);

Р – (рідна, різноманітна);

О – (осяяна легендами, піснями).

3. Презентація робіт груп (за проектом “Дніпро”) (супроводжується DVD – Слайдами)

1 ) Презентація роботи групи “Етимологи”

– Група розповість як раніше називали Дніпро, що означає кожна назва річки?

” Давні греки називали його Борисфен ( у перекладі з давньогрецької це той, що тече з півночі). Німецький історик Шрамм вважає, що в до скіфський період Дніпро мав водночас три імені Варос ( З грецької Бори сфен), Данос Тобто син богині Данни, Славута “.

” В народних піснях та козацьких літописах річку шанобливо величають Козацький шлях, Велика річка або Козацький брат”.

(слайд на екрані телевізора)

2) Презентація роботи групи “Географи”

– Група “Географи” розповість про географічні відомості та значення Дніпро в нашому житті?

” Дніпро – одна з найбільших річок Європи і за довжиною найбільша в Україні. Бере початок з болота Аксенінський Мох, що на Валдайській височині (Росія).

(слайд на екрані телевізора)

Довжина річки – 2201 км Протягом 991 км протікає по території України.

Впадає Дніпро у Дніпровський лиман Чорного моря, при впаданні утворює дельту.

Найбільші притоки: Прип’ять, Тетерев, Рось, Інгулець, Десна, Сула, Ворскла, Самара. На берегах цієї річки розташовані міста України: Київ, Черкаси, Канів, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кременчук.

(слайд

На екрані телевізора)

У межах України річка судноплавна. На Дніпрі споруджений каскад гідроелектростанцій, система водосховищ. Води з Дніпра використовуються для водопостачання і зрошування. Побудовані канали: Дніпро – Кривий Ріг, Дніпро – Донбас, Північно-Кримський.

Серед його 847 приток є такі річки, як Березина і Прип’ять, Сож і Десна.

(слайд на екрані телевізора)

Віками мріяли люди підкорити буйну силу Дніпра, використати багатющі водні запаси. Практичне використання могутніх вод Дніпра почалося з 1932 року, коли на його берегах стала до ладу Дніпровська гідроелектростанція імені В. І. Леніна. На той час вона була найпотужніша в Європі.

Що дає Дніпро народному господарству? Більше 6 млрд. куб. м води за рік, 4-5 тис. т риби, понад 6 млрд. кіловат – годин електроенергії. Води Славутича зрошують понад 600 тис. гектарів сільськогосподарських угід півдня України.

3) Презентація роботи групи “Народознавці” (супроводжується DVD – Слайдами)

– З легендами, піснями та історичними подіями, які відбулися на берегах Дніпра нас ознайомить група “Народознавці”.

Легенда “Як народжувався Дніпро?”

У могутнього Дніпра-Славути, що котив свої води до Чорного моря, багато було сестер і братів. Та Десні завжди хотілося бути в усьому першою. Вона прудко побігла до моря, щоб випередити брата. Та як не поспішала, Дніпро її все ж перегнав. Перетнув їй дорогу. Стала Десна притокою Дніпра. Влила свої води в його могутню течію.

Зачувши про змагання брата й сестри, і Сож схопився. Пустився щодуху через пущі, через непролазні болота й темні ліси. Розмиває трясовини, поглиблює яруги, рве коріння дубів. Спішить навперейми Дніпру. Побачив те яструб і сказав Дніпру, щоб той біг швидше. Пливе Славута, гори перерізає, кам’яні пороги розриває. Ніяких перешкод не обминає. Покликав Сож на поміч ворона. Умовив його летіти скільки є сил та обігнати Дніпро. А як упередить хоч трошки, то щоб каркнув тричі. А сам тим часом у землю заховався, перепочити вирішив, сил набратися, поки ворон голос подасть.

Переказ легенди “Дніпро і Десна”

Дніпро і Десна – це брат і сестра. Вони були колись людьми. Як виросли вони, батько й мати благословили їх у дорогу. Змовились брат та сестра вийти вранці і полягали спати.

Десна любила спати – і проспала ранок, а Дніпро проснувся на зорі, порозвертав гори, порозчищав гирла і зарів степами. Десна проснулась – аж брата немає. Вона тоді і пустила ворона вперед і побігла слідом.

Летить ворон і, як тільки наздожене Дніпро, всякий раз і крякне. Що поверне Десна до Дніпрового гирла, то він убік – і подався далі. Багато разів Десна підвертала до Дніпра, багато разів повертав він убік: тому він такий кручений…

На ворона напав рябець і давай битись. Чи довго бились, чи ні – Дніпро добіг до моря. Як почула Десна від ворона, що Дніпро далеко, – прихилилась до брата і злилася з його гирлами. Тепер вона тече лівою стороною, а Дніпро – правою.

Де є острови і скелі серед річки, там розходиться Дніпро з Десною. Коли ясний день, то видно, де Дніпро, а де Десна: в Дніпрі – синя вода, а в Десні – мов жовта; Десна тече тихо, Дніпро – прудко.

Про Дніпро і Десну є пісня:

Десна Дніпру рідна сестра,

Десна Дніпро спережила,

Гори, кряжі становила,

Дніпра-брата не спинила,

Ще й ворона посилала,

А в Києві в Дніпр упала.

Жалується лиман морю,

Що Дніпр узяв свою волю, –

Свої гирла прочищає,

Лиман-море засипає.

По Дніпру плавали запорізькі козаки на великих дерев’яних човнах, що звалися чайками.

(слайд на екрані телевізора)

Спускалися вниз до Чорного моря, боронили рідну землю від турків і татар.

(слайд на екрані телевізора)

Під час Великої Вітчизняної війни у 1943 році на Дніпрі відбулася битва за Дніпро.

(слайд на екрані телевізора)

(

(слайд на екрані телевізора)

4) Перегляд фрагменту із документального відеофільму “Києве мій” (Автор сценарію Артур Вількенс 2003 рік)

– Що ще нового ви дізналися ыз відеофільму про Дніпро?

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

1) Епіграф уроку (слайд на екрані телевізора).

Давно ця річка славна,

Народи три єднає,

І в Чорне море плине.

Простори України,

Розкішні прикрашає.

– Які народи єднає Дніпро?

– Чим прикрашає простори України ця річка?

Сьогодні на уроці ми дізнаємось про те, яким бачив Дніпро Микола Васильович Гоголь. Хто він і що цікавого про нього дізналася група “Бібліографи”.

2) Презентація роботи групи “Бібліографи”.

(портрет М. В. Гоголя)

Микола Васильович Гоголь народився 20 березня (1 квітня) 1809 року містечку Великі Сорочинці Миргородського уїзду Полтавської губернії в сім’ї поміщика середнього достатку. У Гоголів було аж 400 кріпаків, більше 1000 десятин землі. Предки письменника з боку батька були священиками.

Дитячі роки майбутній письменник проводив у Василівці, відвідував з батьками й Диканьку, особливо часто Кибинці, де була велика бібліотека і домашній театр.

Микола Васильович вчився спочатку в Полтавському повітовому училищі, потім брав приватні уроки у полтавського вчителя Гаврила Сорочинського, а в 1821 році поступив у щойно засновану Ніжинську гімназію вищих наук. Вчився Гоголь середнє, проте відзначався в гімназичному театрі.

Літературну славу принесла збірка “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”.

І V. Робота над текстом М. В. Гоголя “Чудовий Дніпро”.

1. Робота над заголовком (читання з передбаченням).

– Поміркуйте, яким може бути текст з такою назвою: художнім чи науковим?

2. Читання твору вчителем.

– Послухайте тескт чи правильним було ваше припущення?

– Який цей текст за метою висловлювання?

– Що у ньому описується?

3. Словникова робота.

– пояснення значень словосполучень:

Ані ворухнеться, ані загуркотить; велична широчінь; дзеркальний шлях, плине, в’ється по зеленому світу; холод скляних вод; яскраво відбитися у водах.

– читання слів сильними учнями;

– читання хором;

– робота в парах (взаємоперевірка)

4. Читання твору учнями ( мовчки)

– Яка погода зображена в описі?

5. Аналіз змісту прочитаного ( з елементами вибіркового читання).

– Яким зображено Дніпро у тиху погоду?

– Що любить дивитися у скляні води Дніпра?

– Чому в середину Дніпра може дивитися лише сонце і блакитне небо?

– Яким побачив Дніпро М. В. Гоголь? Поміркуйте з яким почуттям писав він цей твір?

– Знайдіть у тексті слова вжиті у переносному значенні.

6. Презентація роботи групи “Літератори”

Поети і письменники оспівували цю річку в віршах та оповіданнях. Послухайте уважно твори про Дніпро, які підготувала група “Літератори” і дайте відповідь на запитання:

– Яким ще буває Дніпро?

Дніпро Дід Дніпро розплющив очі

Ти течеш віки, Дід Дніпро розплющив очі,

Дніпре, серцю милий, Чоло зморщує чогось,

Води широкі, ясна долина! Серед ночі шаблю точе

І гуде крізь зуби щось.

Любимо тебе, Хто тебе розсердив, сивий,

Як батьки любили, Стогін чи береги?

Наша ти слава й весна! Заспокойся, спи щасливий,

Тихо й ясно навкруги.

Пам’ята народ,

Скільки сліз і горя

Знали в минулім твої береги!

Та ворожу кров

Ти носив до моря,

Велетню наш дорогий!

Реве та стоге Дніпр широкий Дніпро

Реве та стогне Дніпр широкий, Батько – українцям,

Сердитий вітер завива, Глибочінь – ординцям,

Додолу верби гне високі, “Шлях з варяг у греки”,

Горами хвилю підійма. Січі – кінь баский.

І блідий місяць на ту пору Мріяв наш Славутич,

З-за хмари де-де виглядав, Ніжний і гримучий

Неначе човен в синім морі Не ділить – єднати

То виринав, то потопав. Край наш і віки…

Ще треті півні не співали,

Ніхто ніде не гомонів.

Сичі в гаю перекликались

Та ясен раз у раз скрипів.

7. Презентація роботи групи “Художники” (супроводжується DVD – Слайдами).

7.1 Демонстрація знайдених учнями творів відомих художників

(слайди на екрані телевізора)

А. Куїнджі “Місячна ніч на Дніпрі”

Д. М. Шавикин “Вечір на Дніпрі”

7.2 Коротка розповідь про картини.

7.3 Завдання для класу:

– Уважно роздивіться репродукції картин.

– Які слова, речення з тексту Гоголя підходять до цих картин.

VI. Підсумок уроку.

1. Складання сенкану. (робота в групах)

1група: 2група:

Дніпро Дніпро

Чудовий, довгий. Широкий, красивий.

Хлюпоче, в’ється, мчить. Реве, тече, стогне.

Дніпро – святиня України. Дніпро – символ України.

Гордість. Святиня.

3група: 4група:

Дніпро Дніпро

Прудкий, історичний. Осяяний піснями,

Реве, стогне, тече. Шумить, в’ється, тече.

Дніпро – легендарна річка. Дніпро – історія України.

Краса. Розкішний.

5 група: 6 група:

Дніпро Дніпро

Таємний, вічний. Могутній, легендарний.

Тече, шумить, хлюпоче. Реве, шумить, несеться.

Дніпро – краса України. Дніпро – славетна річка.

Диво. Велич.

VI. Домашнє завдання.

Читати виразно текст. Вивчити напам’ять перший абзац.

Тема уроку: М. В. Гоголь “Чудовий Дн І Про” .

Мета: – удосконалювати вміння працювати з додатковою літературою;

– вчити вибирати головні відомості, факти;

– розвивати навички читання, зв’язного мовлення, мислення;

– виховувати почуття національної гордості за святиню України.

Обладнання: DVD-слайди (конструктор уроку на DVD-диску, підготований вчителем), телевізор, DVD-плейєр, фрагмент із документального відеофільму “Києве мій”,

Портрет М. В. Гоголя.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Відгадування загадки.

З північних сторін я мандрую, випливаю,

Цілу України бачу, споглядаю.

Відвідую міста, що славні давниною

І Київ наш великий, осяяний красою.

Як Запоріжжя і Херсон пройду

У Чорне море шлях я свій веду.

(Дніпро)

2. Підбір ознак Дніпра на задану букву, використовуючи знання з курсу предмета “Я і Україна”

(робота в групах)

Д – (довга, дивна, давня);

Н – (національний символ, народна річка);

І – (історична)

П – (природна, прудка, простора);

Р – (рідна, різноманітна);

О – (осяяна легендами, піснями).

3. Презентація робіт груп (за проектом “Дніпро”) (супроводжується DVD – Слайдами)

1 ) Презентація роботи групи “Етимологи”

– Група розповість як раніше називали Дніпро, що означає кожна назва річки?

” Давні греки називали його Борисфен ( у перекладі з давньогрецької це той, що тече з півночі). Німецький історик Шрамм вважає, що в до скіфський період Дніпро мав водночас три імені Варос ( З грецької Бори сфен), Данос Тобто син богині Данни, Славута “.

” В народних піснях та козацьких літописах річку шанобливо величають Козацький шлях, Велика річка або Козацький брат”.

(слайд на екрані телевізора)

2) Презентація роботи групи “Географи”

– Група “Географи” розповість про географічні відомості та значення Дніпро в нашому житті?

” Дніпро – одна з найбільших річок Європи і за довжиною найбільша в Україні. Бере початок з болота Аксенінський Мох, що на Валдайській височині (Росія).

(слайд на екрані телевізора)

Довжина річки – 2201 км Протягом 991 км протікає по території України.

Впадає Дніпро у Дніпровський лиман Чорного моря, при впаданні утворює дельту.

Найбільші притоки: Прип’ять, Тетерев, Рось, Інгулець, Десна, Сула, Ворскла, Самара. На берегах цієї річки розташовані міста України: Київ, Черкаси, Канів, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кременчук.

(слайд

На екрані телевізора)

У межах України річка судноплавна. На Дніпрі споруджений каскад гідроелектростанцій, система водосховищ. Води з Дніпра використовуються для водопостачання і зрошування. Побудовані канали: Дніпро – Кривий Ріг, Дніпро – Донбас, Північно-Кримський.

Серед його 847 приток є такі річки, як Березина і Прип’ять, Сож і Десна.

(слайд на екрані телевізора)

Віками мріяли люди підкорити буйну силу Дніпра, використати багатющі водні запаси. Практичне використання могутніх вод Дніпра почалося з 1932 року, коли на його берегах стала до ладу Дніпровська гідроелектростанція імені В. І. Леніна. На той час вона була найпотужніша в Європі.

Що дає Дніпро народному господарству? Більше 6 млрд. куб. м води за рік, 4-5 тис. т риби, понад 6 млрд. кіловат – годин електроенергії. Води Славутича зрошують понад 600 тис. гектарів сільськогосподарських угід півдня України.

3) Презентація роботи групи “Народознавці” (супроводжується DVD – Слайдами)

– З легендами, піснями та історичними подіями, які відбулися на берегах Дніпра нас ознайомить група “Народознавці”.

Легенда “Як народжувався Дніпро?”

У могутнього Дніпра-Славути, що котив свої води до Чорного моря, багато було сестер і братів. Та Десні завжди хотілося бути в усьому першою. Вона прудко побігла до моря, щоб випередити брата. Та як не поспішала, Дніпро її все ж перегнав. Перетнув їй дорогу. Стала Десна притокою Дніпра. Влила свої води в його могутню течію.

Зачувши про змагання брата й сестри, і Сож схопився. Пустився щодуху через пущі, через непролазні болота й темні ліси. Розмиває трясовини, поглиблює яруги, рве коріння дубів. Спішить навперейми Дніпру. Побачив те яструб і сказав Дніпру, щоб той біг швидше. Пливе Славута, гори перерізає, кам’яні пороги розриває. Ніяких перешкод не обминає. Покликав Сож на поміч ворона. Умовив його летіти скільки є сил та обігнати Дніпро. А як упередить хоч трошки, то щоб каркнув тричі. А сам тим часом у землю заховався, перепочити вирішив, сил набратися, поки ворон голос подасть.

Переказ легенди “Дніпро і Десна”

Дніпро і Десна – це брат і сестра. Вони були колись людьми. Як виросли вони, батько й мати благословили їх у дорогу. Змовились брат та сестра вийти вранці і полягали спати.

Десна любила спати – і проспала ранок, а Дніпро проснувся на зорі, порозвертав гори, порозчищав гирла і зарів степами. Десна проснулась – аж брата немає. Вона тоді і пустила ворона вперед і побігла слідом.

Летить ворон і, як тільки наздожене Дніпро, всякий раз і крякне. Що поверне Десна до Дніпрового гирла, то він убік – і подався далі. Багато разів Десна підвертала до Дніпра, багато разів повертав він убік: тому він такий кручений…

На ворона напав рябець і давай битись. Чи довго бились, чи ні – Дніпро добіг до моря. Як почула Десна від ворона, що Дніпро далеко, – прихилилась до брата і злилася з його гирлами. Тепер вона тече лівою стороною, а Дніпро – правою.

Де є острови і скелі серед річки, там розходиться Дніпро з Десною. Коли ясний день, то видно, де Дніпро, а де Десна: в Дніпрі – синя вода, а в Десні – мов жовта; Десна тече тихо, Дніпро – прудко.

Про Дніпро і Десну є пісня:

Десна Дніпру рідна сестра,

Десна Дніпро спережила,

Гори, кряжі становила,

Дніпра-брата не спинила,

Ще й ворона посилала,

А в Києві в Дніпр упала.

Жалується лиман морю,

Що Дніпр узяв свою волю, –

Свої гирла прочищає,

Лиман-море засипає.

По Дніпру плавали запорізькі козаки на великих дерев’яних човнах, що звалися чайками.

(слайд на екрані телевізора)

Спускалися вниз до Чорного моря, боронили рідну землю від турків і татар.

(слайд на екрані телевізора)

Під час Великої Вітчизняної війни у 1943 році на Дніпрі відбулася битва за Дніпро.

(слайд на екрані телевізора)

(

(слайд на екрані телевізора)

4) Перегляд фрагменту із документального відеофільму “Києве мій” (Автор сценарію Артур Вількенс 2003 рік)

– Що ще нового ви дізналися ыз відеофільму про Дніпро?

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

1) Епіграф уроку (слайд на екрані телевізора).

Давно ця річка славна,

Народи три єднає,

І в Чорне море плине.

Простори України,

Розкішні прикрашає.

– Які народи єднає Дніпро?

– Чим прикрашає простори України ця річка?

Сьогодні на уроці ми дізнаємось про те, яким бачив Дніпро Микола Васильович Гоголь. Хто він і що цікавого про нього дізналася група “Бібліографи”.

2) Презентація роботи групи “Бібліографи”.

(портрет М. В. Гоголя)

Микола Васильович Гоголь народився 20 березня (1 квітня) 1809 року містечку Великі Сорочинці Миргородського уїзду Полтавської губернії в сім’ї поміщика середнього достатку. У Гоголів було аж 400 кріпаків, більше 1000 десятин землі. Предки письменника з боку батька були священиками.

Дитячі роки майбутній письменник проводив у Василівці, відвідував з батьками й Диканьку, особливо часто Кибинці, де була велика бібліотека і домашній театр.

Микола Васильович вчився спочатку в Полтавському повітовому училищі, потім брав приватні уроки у полтавського вчителя Гаврила Сорочинського, а в 1821 році поступив у щойно засновану Ніжинську гімназію вищих наук. Вчився Гоголь середнє, проте відзначався в гімназичному театрі.

Літературну славу принесла збірка “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”.

І V. Робота над текстом М. В. Гоголя “Чудовий Дніпро”.

1. Робота над заголовком (читання з передбаченням).

– Поміркуйте, яким може бути текст з такою назвою: художнім чи науковим?

2. Читання твору вчителем.

– Послухайте тескт чи правильним було ваше припущення?

– Який цей текст за метою висловлювання?

– Що у ньому описується?

3. Словникова робота.

– пояснення значень словосполучень:

Ані ворухнеться, ані загуркотить; велична широчінь; дзеркальний шлях, плине, в’ється по зеленому світу; холод скляних вод; яскраво відбитися у водах.

– читання слів сильними учнями;

– читання хором;

– робота в парах (взаємоперевірка)

4. Читання твору учнями ( мовчки)

– Яка погода зображена в описі?

5. Аналіз змісту прочитаного ( з елементами вибіркового читання).

– Яким зображено Дніпро у тиху погоду?

– Що любить дивитися у скляні води Дніпра?

– Чому в середину Дніпра може дивитися лише сонце і блакитне небо?

– Яким побачив Дніпро М. В. Гоголь? Поміркуйте з яким почуттям писав він цей твір?

– Знайдіть у тексті слова вжиті у переносному значенні.

6. Презентація роботи групи “Літератори”

Поети і письменники оспівували цю річку в віршах та оповіданнях. Послухайте уважно твори про Дніпро, які підготувала група “Літератори” і дайте відповідь на запитання:

– Яким ще буває Дніпро?

Дніпро Дід Дніпро розплющив очі

Ти течеш віки, Дід Дніпро розплющив очі,

Дніпре, серцю милий, Чоло зморщує чогось,

Води широкі, ясна долина! Серед ночі шаблю точе

І гуде крізь зуби щось.

Любимо тебе, Хто тебе розсердив, сивий,

Як батьки любили, Стогін чи береги?

Наша ти слава й весна! Заспокойся, спи щасливий,

Тихо й ясно навкруги.

Пам’ята народ,

Скільки сліз і горя

Знали в минулім твої береги!

Та ворожу кров

Ти носив до моря,

Велетню наш дорогий!

Реве та стоге Дніпр широкий Дніпро

Реве та стогне Дніпр широкий, Батько – українцям,

Сердитий вітер завива, Глибочінь – ординцям,

Додолу верби гне високі, “Шлях з варяг у греки”,

Горами хвилю підійма. Січі – кінь баский.

І блідий місяць на ту пору Мріяв наш Славутич,

З-за хмари де-де виглядав, Ніжний і гримучий

Неначе човен в синім морі Не ділить – єднати

То виринав, то потопав. Край наш і віки…

Ще треті півні не співали,

Ніхто ніде не гомонів.

Сичі в гаю перекликались

Та ясен раз у раз скрипів.

7. Презентація роботи групи “Художники” (супроводжується DVD – Слайдами).

7.1 Демонстрація знайдених учнями творів відомих художників

(слайди на екрані телевізора)

А. Куїнджі “Місячна ніч на Дніпрі”

Д. М. Шавикин “Вечір на Дніпрі”

7.2 Коротка розповідь про картини.

7.3 Завдання для класу:

– Уважно роздивіться репродукції картин.

– Які слова, речення з тексту Гоголя підходять до цих картин.

VI. Підсумок уроку.

1. Складання сенкану. (робота в групах)

1група: 2група:

Дніпро Дніпро

Чудовий, довгий. Широкий, красивий.

Хлюпоче, в’ється, мчить. Реве, тече, стогне.

Дніпро – святиня України. Дніпро – символ України.

Гордість. Святиня.

3група: 4група:

Дніпро Дніпро

Прудкий, історичний. Осяяний піснями,

Реве, стогне, тече. Шумить, в’ється, тече.

Дніпро – легендарна річка. Дніпро – історія України.

Краса. Розкішний.

5 група: 6 група:

Дніпро Дніпро

Таємний, вічний. Могутній, легендарний.

Тече, шумить, хлюпоче. Реве, шумить, несеться.

Дніпро – краса України. Дніпро – славетна річка.

Диво. Велич.

VI. Домашнє завдання.

Читати виразно текст. Вивчити напам’ять перший абзац.

Тема уроку: М. В. Гоголь “Чудовий Дн І Про” .

Мета: – удосконалювати вміння працювати з додатковою літературою;

– вчити вибирати головні відомості, факти;

– розвивати навички читання, зв’язного мовлення, мислення;

– виховувати почуття національної гордості за святиню України.

Обладнання: DVD-слайди (конструктор уроку на DVD-диску, підготований вчителем), телевізор, DVD-плейєр, фрагмент із документального відеофільму “Києве мій”,

Портрет М. В. Гоголя.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Відгадування загадки.

З північних сторін я мандрую, випливаю,

Цілу України бачу, споглядаю.

Відвідую міста, що славні давниною

І Київ наш великий, осяяний красою.

Як Запоріжжя і Херсон пройду

У Чорне море шлях я свій веду.

(Дніпро)

2. Підбір ознак Дніпра на задану букву, використовуючи знання з курсу предмета “Я і Україна”

(робота в групах)

Д – (довга, дивна, давня);

Н – (національний символ, народна річка);

І – (історична)

П – (природна, прудка, простора);

Р – (рідна, різноманітна);

О – (осяяна легендами, піснями).

3. Презентація робіт груп (за проектом “Дніпро”) (супроводжується DVD – Слайдами)

1 ) Презентація роботи групи “Етимологи”

– Група розповість як раніше називали Дніпро, що означає кожна назва річки?

” Давні греки називали його Борисфен ( у перекладі з давньогрецької це той, що тече з півночі). Німецький історик Шрамм вважає, що в до скіфський період Дніпро мав водночас три імені Варос ( З грецької Бори сфен), Данос Тобто син богині Данни, Славута “.

” В народних піснях та козацьких літописах річку шанобливо величають Козацький шлях, Велика річка або Козацький брат”.

(слайд на екрані телевізора)

2) Презентація роботи групи “Географи”

– Група “Географи” розповість про географічні відомості та значення Дніпро в нашому житті?

” Дніпро – одна з найбільших річок Європи і за довжиною найбільша в Україні. Бере початок з болота Аксенінський Мох, що на Валдайській височині (Росія).

(слайд на екрані телевізора)

Довжина річки – 2201 км Протягом 991 км протікає по території України.

Впадає Дніпро у Дніпровський лиман Чорного моря, при впаданні утворює дельту.

Найбільші притоки: Прип’ять, Тетерев, Рось, Інгулець, Десна, Сула, Ворскла, Самара. На берегах цієї річки розташовані міста України: Київ, Черкаси, Канів, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кременчук.

(слайд

На екрані телевізора)

У межах України річка судноплавна. На Дніпрі споруджений каскад гідроелектростанцій, система водосховищ. Води з Дніпра використовуються для водопостачання і зрошування. Побудовані канали: Дніпро – Кривий Ріг, Дніпро – Донбас, Північно-Кримський.

Серед його 847 приток є такі річки, як Березина і Прип’ять, Сож і Десна.

(слайд на екрані телевізора)

Віками мріяли люди підкорити буйну силу Дніпра, використати багатющі водні запаси. Практичне використання могутніх вод Дніпра почалося з 1932 року, коли на його берегах стала до ладу Дніпровська гідроелектростанція імені В. І. Леніна. На той час вона була найпотужніша в Європі.

Що дає Дніпро народному господарству? Більше 6 млрд. куб. м води за рік, 4-5 тис. т риби, понад 6 млрд. кіловат – годин електроенергії. Води Славутича зрошують понад 600 тис. гектарів сільськогосподарських угід півдня України.

3) Презентація роботи групи “Народознавці” (супроводжується DVD – Слайдами)

– З легендами, піснями та історичними подіями, які відбулися на берегах Дніпра нас ознайомить група “Народознавці”.

Легенда “Як народжувався Дніпро?”

У могутнього Дніпра-Славути, що котив свої води до Чорного моря, багато було сестер і братів. Та Десні завжди хотілося бути в усьому першою. Вона прудко побігла до моря, щоб випередити брата. Та як не поспішала, Дніпро її все ж перегнав. Перетнув їй дорогу. Стала Десна притокою Дніпра. Влила свої води в його могутню течію.

Зачувши про змагання брата й сестри, і Сож схопився. Пустився щодуху через пущі, через непролазні болота й темні ліси. Розмиває трясовини, поглиблює яруги, рве коріння дубів. Спішить навперейми Дніпру. Побачив те яструб і сказав Дніпру, щоб той біг швидше. Пливе Славута, гори перерізає, кам’яні пороги розриває. Ніяких перешкод не обминає. Покликав Сож на поміч ворона. Умовив його летіти скільки є сил та обігнати Дніпро. А як упередить хоч трошки, то щоб каркнув тричі. А сам тим часом у землю заховався, перепочити вирішив, сил набратися, поки ворон голос подасть.

Переказ легенди “Дніпро і Десна”

Дніпро і Десна – це брат і сестра. Вони були колись людьми. Як виросли вони, батько й мати благословили їх у дорогу. Змовились брат та сестра вийти вранці і полягали спати.

Десна любила спати – і проспала ранок, а Дніпро проснувся на зорі, порозвертав гори, порозчищав гирла і зарів степами. Десна проснулась – аж брата немає. Вона тоді і пустила ворона вперед і побігла слідом.

Летить ворон і, як тільки наздожене Дніпро, всякий раз і крякне. Що поверне Десна до Дніпрового гирла, то він убік – і подався далі. Багато разів Десна підвертала до Дніпра, багато разів повертав він убік: тому він такий кручений…

На ворона напав рябець і давай битись. Чи довго бились, чи ні – Дніпро добіг до моря. Як почула Десна від ворона, що Дніпро далеко, – прихилилась до брата і злилася з його гирлами. Тепер вона тече лівою стороною, а Дніпро – правою.

Де є острови і скелі серед річки, там розходиться Дніпро з Десною. Коли ясний день, то видно, де Дніпро, а де Десна: в Дніпрі – синя вода, а в Десні – мов жовта; Десна тече тихо, Дніпро – прудко.

Про Дніпро і Десну є пісня:

Десна Дніпру рідна сестра,

Десна Дніпро спережила,

Гори, кряжі становила,

Дніпра-брата не спинила,

Ще й ворона посилала,

А в Києві в Дніпр упала.

Жалується лиман морю,

Що Дніпр узяв свою волю, –

Свої гирла прочищає,

Лиман-море засипає.

По Дніпру плавали запорізькі козаки на великих дерев’яних човнах, що звалися чайками.

(слайд на екрані телевізора)

Спускалися вниз до Чорного моря, боронили рідну землю від турків і татар.

(слайд на екрані телевізора)

Під час Великої Вітчизняної війни у 1943 році на Дніпрі відбулася битва за Дніпро.

(слайд на екрані телевізора)

(

(слайд на екрані телевізора)

4) Перегляд фрагменту із документального відеофільму “Києве мій” (Автор сценарію Артур Вількенс 2003 рік)

– Що ще нового ви дізналися ыз відеофільму про Дніпро?

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

1) Епіграф уроку (слайд на екрані телевізора).

Давно ця річка славна,

Народи три єднає,

І в Чорне море плине.

Простори України,

Розкішні прикрашає.

– Які народи єднає Дніпро?

– Чим прикрашає простори України ця річка?

Сьогодні на уроці ми дізнаємось про те, яким бачив Дніпро Микола Васильович Гоголь. Хто він і що цікавого про нього дізналася група “Бібліографи”.

2) Презентація роботи групи “Бібліографи”.

(портрет М. В. Гоголя)

Микола Васильович Гоголь народився 20 березня (1 квітня) 1809 року містечку Великі Сорочинці Миргородського уїзду Полтавської губернії в сім’ї поміщика середнього достатку. У Гоголів було аж 400 кріпаків, більше 1000 десятин землі. Предки письменника з боку батька були священиками.

Дитячі роки майбутній письменник проводив у Василівці, відвідував з батьками й Диканьку, особливо часто Кибинці, де була велика бібліотека і домашній театр.

Микола Васильович вчився спочатку в Полтавському повітовому училищі, потім брав приватні уроки у полтавського вчителя Гаврила Сорочинського, а в 1821 році поступив у щойно засновану Ніжинську гімназію вищих наук. Вчився Гоголь середнє, проте відзначався в гімназичному театрі.

Літературну славу принесла збірка “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”.

І V. Робота над текстом М. В. Гоголя “Чудовий Дніпро”.

1. Робота над заголовком (читання з передбаченням).

– Поміркуйте, яким може бути текст з такою назвою: художнім чи науковим?

2. Читання твору вчителем.

– Послухайте тескт чи правильним було ваше припущення?

– Який цей текст за метою висловлювання?

– Що у ньому описується?

3. Словникова робота.

– пояснення значень словосполучень:

Ані ворухнеться, ані загуркотить; велична широчінь; дзеркальний шлях, плине, в’ється по зеленому світу; холод скляних вод; яскраво відбитися у водах.

– читання слів сильними учнями;

– читання хором;

– робота в парах (взаємоперевірка)

4. Читання твору учнями ( мовчки)

– Яка погода зображена в описі?

5. Аналіз змісту прочитаного ( з елементами вибіркового читання).

– Яким зображено Дніпро у тиху погоду?

– Що любить дивитися у скляні води Дніпра?

– Чому в середину Дніпра може дивитися лише сонце і блакитне небо?

– Яким побачив Дніпро М. В. Гоголь? Поміркуйте з яким почуттям писав він цей твір?

– Знайдіть у тексті слова вжиті у переносному значенні.

6. Презентація роботи групи “Літератори”

Поети і письменники оспівували цю річку в віршах та оповіданнях. Послухайте уважно твори про Дніпро, які підготувала група “Літератори” і дайте відповідь на запитання:

– Яким ще буває Дніпро?

Дніпро Дід Дніпро розплющив очі

Ти течеш віки, Дід Дніпро розплющив очі,

Дніпре, серцю милий, Чоло зморщує чогось,

Води широкі, ясна долина! Серед ночі шаблю точе

І гуде крізь зуби щось.

Любимо тебе, Хто тебе розсердив, сивий,

Як батьки любили, Стогін чи береги?

Наша ти слава й весна! Заспокойся, спи щасливий,

Тихо й ясно навкруги.

Пам’ята народ,

Скільки сліз і горя

Знали в минулім твої береги!

Та ворожу кров

Ти носив до моря,

Велетню наш дорогий!

Реве та стоге Дніпр широкий Дніпро

Реве та стогне Дніпр широкий, Батько – українцям,

Сердитий вітер завива, Глибочінь – ординцям,

Додолу верби гне високі, “Шлях з варяг у греки”,

Горами хвилю підійма. Січі – кінь баский.

І блідий місяць на ту пору Мріяв наш Славутич,

З-за хмари де-де виглядав, Ніжний і гримучий

Неначе човен в синім морі Не ділить – єднати

То виринав, то потопав. Край наш і віки…

Ще треті півні не співали,

Ніхто ніде не гомонів.

Сичі в гаю перекликались

Та ясен раз у раз скрипів.

7. Презентація роботи групи “Художники” (супроводжується DVD – Слайдами).

7.1 Демонстрація знайдених учнями творів відомих художників

(слайди на екрані телевізора)

А. Куїнджі “Місячна ніч на Дніпрі”

Д. М. Шавикин “Вечір на Дніпрі”

7.2 Коротка розповідь про картини.

7.3 Завдання для класу:

– Уважно роздивіться репродукції картин.

– Які слова, речення з тексту Гоголя підходять до цих картин.

VI. Підсумок уроку.

1. Складання сенкану. (робота в групах)

1група: 2група:

Дніпро Дніпро

Чудовий, довгий. Широкий, красивий.

Хлюпоче, в’ється, мчить. Реве, тече, стогне.

Дніпро – святиня України. Дніпро – символ України.

Гордість. Святиня.

3група: 4група:

Дніпро Дніпро

Прудкий, історичний. Осяяний піснями,

Реве, стогне, тече. Шумить, в’ється, тече.

Дніпро – легендарна річка. Дніпро – історія України.

Краса. Розкішний.

5 група: 6 група:

Дніпро Дніпро

Таємний, вічний. Могутній, легендарний.

Тече, шумить, хлюпоче. Реве, шумить, несеться.

Дніпро – краса України. Дніпро – славетна річка.

Диво. Велич.

VI. Домашнє завдання.

Читати виразно текст. Вивчити напам’ять перший абзац.

1 ) Презентація роботи групи “Етимологи”

– Група розповість як раніше називали Дніпро, що означає кожна назва річки?

” Давні греки називали його Борисфен ( у перекладі з давньогрецької це той, що тече з півночі). Німецький історик Шрамм вважає, що в до скіфський період Дніпро мав водночас три імені Варос ( З грецької Бори сфен), Данос Тобто син богині Данни, Славута “.

” В народних піснях та козацьких літописах річку шанобливо величають Козацький шлях, Велика річка або Козацький брат”.

(слайд на екрані телевізора)

2) Презентація роботи групи “Географи”

– Група “Географи” розповість про географічні відомості та значення Дніпро в нашому житті?

” Дніпро – одна з найбільших річок Європи і за довжиною найбільша в Україні. Бере початок з болота Аксенінський Мох, що на Валдайській височині (Росія).

(слайд на екрані телевізора)

Довжина річки – 2201 км Протягом 991 км протікає по території України.

Впадає Дніпро у Дніпровський лиман Чорного моря, при впаданні утворює дельту.

Найбільші притоки: Прип’ять, Тетерев, Рось, Інгулець, Десна, Сула, Ворскла, Самара. На берегах цієї річки розташовані міста України: Київ, Черкаси, Канів, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кременчук.

(слайд

На екрані телевізора)

У межах України річка судноплавна. На Дніпрі споруджений каскад гідроелектростанцій, система водосховищ. Води з Дніпра використовуються для водопостачання і зрошування. Побудовані канали: Дніпро – Кривий Ріг, Дніпро – Донбас, Північно-Кримський.

Серед його 847 приток є такі річки, як Березина і Прип’ять, Сож і Десна.

(слайд на екрані телевізора)

Віками мріяли люди підкорити буйну силу Дніпра, використати багатющі водні запаси. Практичне використання могутніх вод Дніпра почалося з 1932 року, коли на його берегах стала до ладу Дніпровська гідроелектростанція імені В. І. Леніна. На той час вона була найпотужніша в Європі.

Що дає Дніпро народному господарству? Більше 6 млрд. куб. м води за рік, 4-5 тис. т риби, понад 6 млрд. кіловат – годин електроенергії. Води Славутича зрошують понад 600 тис. гектарів сільськогосподарських угід півдня України.

3) Презентація роботи групи “Народознавці” (супроводжується DVD – Слайдами)

– З легендами, піснями та історичними подіями, які відбулися на берегах Дніпра нас ознайомить група “Народознавці”.

Легенда “Як народжувався Дніпро?”

У могутнього Дніпра-Славути, що котив свої води до Чорного моря, багато було сестер і братів. Та Десні завжди хотілося бути в усьому першою. Вона прудко побігла до моря, щоб випередити брата. Та як не поспішала, Дніпро її все ж перегнав. Перетнув їй дорогу. Стала Десна притокою Дніпра. Влила свої води в його могутню течію.

Зачувши про змагання брата й сестри, і Сож схопився. Пустився щодуху через пущі, через непролазні болота й темні ліси. Розмиває трясовини, поглиблює яруги, рве коріння дубів. Спішить навперейми Дніпру. Побачив те яструб і сказав Дніпру, щоб той біг швидше. Пливе Славута, гори перерізає, кам’яні пороги розриває. Ніяких перешкод не обминає. Покликав Сож на поміч ворона. Умовив його летіти скільки є сил та обігнати Дніпро. А як упередить хоч трошки, то щоб каркнув тричі. А сам тим часом у землю заховався, перепочити вирішив, сил набратися, поки ворон голос подасть.

Переказ легенди “Дніпро і Десна”

Дніпро і Десна – це брат і сестра. Вони були колись людьми. Як виросли вони, батько й мати благословили їх у дорогу. Змовились брат та сестра вийти вранці і полягали спати.

Десна любила спати – і проспала ранок, а Дніпро проснувся на зорі, порозвертав гори, порозчищав гирла і зарів степами. Десна проснулась – аж брата немає. Вона тоді і пустила ворона вперед і побігла слідом.

Летить ворон і, як тільки наздожене Дніпро, всякий раз і крякне. Що поверне Десна до Дніпрового гирла, то він убік – і подався далі. Багато разів Десна підвертала до Дніпра, багато разів повертав він убік: тому він такий кручений…

На ворона напав рябець і давай битись. Чи довго бились, чи ні – Дніпро добіг до моря. Як почула Десна від ворона, що Дніпро далеко, – прихилилась до брата і злилася з його гирлами. Тепер вона тече лівою стороною, а Дніпро – правою.

Де є острови і скелі серед річки, там розходиться Дніпро з Десною. Коли ясний день, то видно, де Дніпро, а де Десна: в Дніпрі – синя вода, а в Десні – мов жовта; Десна тече тихо, Дніпро – прудко.

Про Дніпро і Десну є пісня:

Десна Дніпру рідна сестра,

Десна Дніпро спережила,

Гори, кряжі становила,

Дніпра-брата не спинила,

Ще й ворона посилала,

А в Києві в Дніпр упала.

Жалується лиман морю,

Що Дніпр узяв свою волю, –

Свої гирла прочищає,

Лиман-море засипає.

По Дніпру плавали запорізькі козаки на великих дерев’яних човнах, що звалися чайками.

(слайд на екрані телевізора)

Спускалися вниз до Чорного моря, боронили рідну землю від турків і татар.

(слайд на екрані телевізора)

Під час Великої Вітчизняної війни у 1943 році на Дніпрі відбулася битва за Дніпро.

(слайд на екрані телевізора)

(

(слайд на екрані телевізора)

4) Перегляд фрагменту із документального відеофільму “Києве мій” (Автор сценарію Артур Вількенс 2003 рік)

– Що ще нового ви дізналися ыз відеофільму про Дніпро?

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

1) Епіграф уроку (слайд на екрані телевізора).

Давно ця річка славна,

Народи три єднає,

І в Чорне море плине.

Простори України,

Розкішні прикрашає.

– Які народи єднає Дніпро?

– Чим прикрашає простори України ця річка?

Сьогодні на уроці ми дізнаємось про те, яким бачив Дніпро Микола Васильович Гоголь. Хто він і що цікавого про нього дізналася група “Бібліографи”.

2) Презентація роботи групи “Бібліографи”.

(портрет М. В. Гоголя)

Микола Васильович Гоголь народився 20 березня (1 квітня) 1809 року містечку Великі Сорочинці Миргородського уїзду Полтавської губернії в сім’ї поміщика середнього достатку. У Гоголів було аж 400 кріпаків, більше 1000 десятин землі. Предки письменника з боку батька були священиками.

Дитячі роки майбутній письменник проводив у Василівці, відвідував з батьками й Диканьку, особливо часто Кибинці, де була велика бібліотека і домашній театр.

Микола Васильович вчився спочатку в Полтавському повітовому училищі, потім брав приватні уроки у полтавського вчителя Гаврила Сорочинського, а в 1821 році поступив у щойно засновану Ніжинську гімназію вищих наук. Вчився Гоголь середнє, проте відзначався в гімназичному театрі.

Літературну славу принесла збірка “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”.

І V. Робота над текстом М. В. Гоголя “Чудовий Дніпро”.

1. Робота над заголовком (читання з передбаченням).

– Поміркуйте, яким може бути текст з такою назвою: художнім чи науковим?

2. Читання твору вчителем.

– Послухайте тескт чи правильним було ваше припущення?

– Який цей текст за метою висловлювання?

– Що у ньому описується?

3. Словникова робота.

– пояснення значень словосполучень:

Ані ворухнеться, ані загуркотить; велична широчінь; дзеркальний шлях, плине, в’ється по зеленому світу; холод скляних вод; яскраво відбитися у водах.

– читання слів сильними учнями;

– читання хором;

– робота в парах (взаємоперевірка)

4. Читання твору учнями ( мовчки)

– Яка погода зображена в описі?

5. Аналіз змісту прочитаного ( з елементами вибіркового читання).

– Яким зображено Дніпро у тиху погоду?

– Що любить дивитися у скляні води Дніпра?

– Чому в середину Дніпра може дивитися лише сонце і блакитне небо?

– Яким побачив Дніпро М. В. Гоголь? Поміркуйте з яким почуттям писав він цей твір?

– Знайдіть у тексті слова вжиті у переносному значенні.

6. Презентація роботи групи “Літератори”

Поети і письменники оспівували цю річку в віршах та оповіданнях. Послухайте уважно твори про Дніпро, які підготувала група “Літератори” і дайте відповідь на запитання:

– Яким ще буває Дніпро?

Дніпро Дід Дніпро розплющив очі

Ти течеш віки, Дід Дніпро розплющив очі,

Дніпре, серцю милий, Чоло зморщує чогось,

Води широкі, ясна долина! Серед ночі шаблю точе

І гуде крізь зуби щось.

Любимо тебе, Хто тебе розсердив, сивий,

Як батьки любили, Стогін чи береги?

Наша ти слава й весна! Заспокойся, спи щасливий,

Тихо й ясно навкруги.

Пам’ята народ,

Скільки сліз і горя

Знали в минулім твої береги!

Та ворожу кров

Ти носив до моря,

Велетню наш дорогий!

Реве та стоге Дніпр широкий Дніпро

Реве та стогне Дніпр широкий, Батько – українцям,

Сердитий вітер завива, Глибочінь – ординцям,

Додолу верби гне високі, “Шлях з варяг у греки”,

Горами хвилю підійма. Січі – кінь баский.

І блідий місяць на ту пору Мріяв наш Славутич,

З-за хмари де-де виглядав, Ніжний і гримучий

Неначе човен в синім морі Не ділить – єднати

То виринав, то потопав. Край наш і віки…

Ще треті півні не співали,

Ніхто ніде не гомонів.

Сичі в гаю перекликались

Та ясен раз у раз скрипів.

7. Презентація роботи групи “Художники” (супроводжується DVD – Слайдами).

7.1 Демонстрація знайдених учнями творів відомих художників

(слайди на екрані телевізора)

А. Куїнджі “Місячна ніч на Дніпрі”

Д. М. Шавикин “Вечір на Дніпрі”

7.2 Коротка розповідь про картини.

7.3 Завдання для класу:

– Уважно роздивіться репродукції картин.

– Які слова, речення з тексту Гоголя підходять до цих картин.

VI. Підсумок уроку.

1. Складання сенкану. (робота в групах)

1група: 2група:

Дніпро Дніпро

Чудовий, довгий. Широкий, красивий.

Хлюпоче, в’ється, мчить. Реве, тече, стогне.

Дніпро – святиня України. Дніпро – символ України.

Гордість. Святиня.

3група: 4група:

Дніпро Дніпро

Прудкий, історичний. Осяяний піснями,

Реве, стогне, тече. Шумить, в’ється, тече.

Дніпро – легендарна річка. Дніпро – історія України.

Краса. Розкішний.

5 група: 6 група:

Дніпро Дніпро

Таємний, вічний. Могутній, легендарний.

Тече, шумить, хлюпоче. Реве, шумить, несеться.

Дніпро – краса України. Дніпро – славетна річка.

Диво. Велич.

VI. Домашнє завдання.

Читати виразно текст. Вивчити напам’ять перший абзац.

Вы читаете: Урок читання 4 клас М. Гоголь “Чудовий Дніпро”