“Розвиток творчої компетентності школярів при вивченні суспільних дисциплін”

“Розвиток творчої компетентності школярів при вивченні суспільних дисциплін”

Творчість – це не сума знань, а особлива спрямованість інтелекту,

Особливий зв’язок між інтелектуальним життям особистості і прояви

Її сил в активній діяльності.

В. Сухомлинський

Компетентність творчої діяльності передбачає виявлення творчого потенціалу учнів, логічного, образного мислення, створення умов для розвитку творчої особистості.

Одним із стратегічних завдань є особистісний підхід до школярів, гуманістичний підхід,

індивідуальність пізнавальних здібностей, диференціація навчання і виховання, допомога особистості пізнати себе, самовизначитись та самореалізуватись; творча особистість повинна працювати під девізом “Допоможи мені це зробити самому”.

Шляхи формування творчої компетентності учнів:

вміння бачити та сформулювати проблему; вміння знаходити нові рішення; вміння діяти в нестандартних ситуаціях; активізація творчих здібностей учнів; реалізація творчого потенціалу учнів.

Діяльність вчителя

направлена на стимулювання творчісті учнів, використання інтерактивних методів, проведення нестандартних уроків, організування дослідницької роботи учнів.

Діяльність учнів Полягає в тому, щоб він умів бачити проблеми, шукати шляхи їх подолання, генерувати ідеї, спланувати та організувати свою діяльність тощо.

Існують деякі Рекомендації педагогам щодо розвитку творчої компетентності особистості.

Розвиток творчої компетентності учнів повинен мати науковий, системний, комплексний характер i грунтуватися на результатах моніторингових досліджень.

Навчання творчо розвинених дітей в умовах загальноосвітньої школи повинне проходити на основі принципів iндивiдуалiзацiї i диференцiацii навчально-виховного процесу.

Iндивiдуалiзацiя навчання в загальноосвiтнiх школах може здійснюватися за допомогою органiзацiї iндивдуального навчального плану i навчання за ндивiдуаньними програмами з окремих навчальних предметах. Робота з iндивiдульного плану й упорядкування iндивiдуальних програм навчання припускає використання сучасних iнформацiйних технологій (у тому числі дистанційного навчання), у рамках яких творчо розвинена дитина може одержувати адресну iнформацiйну підтримку залежно вiд своїх потреб.

Істотну роль в iндивiдуалізації навчання може зіграти наставник (тьютор). Тьютором може бути висококвалiфiкований спецiалiст, готовий узяти на себе iндивiдуальну роботу з конкретною творчо розвиненою дитиною. Основне завдання наставника – на основі діалогу i спільного пошуку допомогти своєму пiдопiчному виробити найбільш ефективну стратегію iндивiдуальното розвитку, спираючись на розвиток його здібностей до самовизначення i самоорганiзацi. Значения роботи наставника, тобто дорослого, шанованого й авторитетного спецiалiста, полягає у встановленні точок дотикання iкдивідуальної своєрiдностi творчо розвиненої дитини, особливостей її способу життя i рiзноманiтних варiантiв змісту освіти.

На жаль, сучасна практика навчання зводиться в основному до навчання за iндивiдуальними програмами в одній предметній галузі, що не сприяє розкриттю інших здібностей дитини, які лежать поза нею. Треба також стежити за тим, щоб робота за iндивiдуальними програми, що включає i навчання через екстернат, не призводила до відриву дитини від колективу ровесників.

Заняття за вільним вибором – факультативні й особливо органiзацiя малих груп – більшою мірою, ніж робота в класі, дозволяють реалізувати диференцiацiю навчання, що припускає застосування різних методів роботи. Це дає змогу врахувати рiзноманiтнi потреби i можливості творчо розвинених дітей.

Достатньо перспективною, починаючи зі старшого пiдлiткового віку, є диференцiацiя освітнього процесу на основі спецiалiзацiї навчання творчо розвинених школярів (поглибленого проходження навчальних предметів), що припускає використання рiзноманiтних типів змісту i методів роботи, врахування вимог iндивiдуального підходу. Ця форма навчання особливо актуальна для тих творчо розвинених дітей, у яких до кінця пiдлiткового віку сформувався стійкий інтерес до визначеної галузі знання.

Значні, ще не використані можливості містяться в такій формі роботи з творчо розвиненими дітьми, як органiзацiя дослідницьких секцій або об’єднань, що надають учням не тільки можливість вибору напрямку дослідницької роботи, але й iндивiдуального темпу i засобу просування в предметі.

Програми роботи з творчо розвиненими дітьми, побудовані на постійному ускладненні i збiльшеннi обсягу навчального матеріалу, мають iстотнi недоліки. Зокрема, ускладнювати програму, не викликаючи перевантажень, можна тільки до визначеної межі. Подальший розвиток можливостей учня повинен відбуватися в рамках його дослідницької роботи, тому що розвивати творчі здiбностi дитини можна лише через залучення її до творчого процесу.

Дослідницька діяльність забезпечує більш високий рівень системності знання, що виключає його формалізм.

Головні стратегії навчання здібних учнів

Можна виділити чотири стратегії навчання, що можугь застосовуватися в різних комбiнацiях. Кожна стратегія дозволяє по-своєму враховувати вимоги до навчальних програм для здібних дітей.

1.Стратегія прискорення

2. Стратегія поглиблення

3.Стратегія збагачення

4.Стратегія проблематизація

Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив нам визначити основні Шляхи розвитку творчої компетентності в навчально-виховному процесі:

проблемний підхід у навчанні; самостійна робота творчого характеру; впровадження технічних засобів навчання; індивідуальний підхід у навчанні та вихованні; впровадження розвивальних творчих ігор; розв’язування творчих завдань.

Під час моніторингових досліджень i розвивальних занять важливо утворювати позитивне психологічне тло. Недооцінка цього фактора гальмує розвиток учнів. Неодмінна умова проведення занять – позитивна підтримка особистості дітей. При проведені занять виключена будь-яка критика особистості та дiяльностi дітей; приймається i заслуховується все, що робиться.

Необхідно додержуватися деяких вимог до мовлення ведучого:

– описувати свої почуття, називати конкретні факти або деталі, що сподобалися;

– виражати подив i захоплення всім, що роблять і говорять діти на цих заняттях;

– часто вживати такі слова, як: “молодець”, “прекрасно”, “добре”, “дуже приємно”, “розумниця”, “красиво”, “відмінно”, “блискуче” тощо;

– якщо щось дратує, то звертатися до пояснення правил проведення цих занять, а не критикувати особистість учня;

– в кожному занятті знаходить щось позитивне i називати це.

Можливості навчальних предметів щодо формування компетентності творчої діяльності.

У своїй роботі використовую інтерактивні тенології кооперативного навчання, колективно-групового навчання, технології ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань. Використовую технологію критичного мислення ; Дослідницькі, інформаційні, прикладні-практикоорієнтовані, творчі, ігрові типи проектів. Застосовую комп’ютерні технології, музичний супровід уроків. Демонструю документальні фільми з певних тем.

.

Успішно реалізую такі стратегії:

– “мозковий штурм”;

– асоціативний кущ;

– гронування;

– дискусійна сітка;

– діаграма Вена;

– запитання до автора;

– мікрофон;

– авторське крісло;

– ЗХВ (Знаю. Хочу знати. Вивчу).

На уроках української мови використовую творчий підхід до вибору теми творів, раціонально підбираю творчі завдання;

Реалізую нестандартні форми проведення уроків, що передбачає активізацію творчого потенціалу учнів, інтегрованих уроків, дебатів, круглого столу ; проводжу тижні української мови та літератури, української пісні.

На уроках природознавства використовуються завдання творчого характеру: складання кросвордів, участь у конкурсах i олiмпiадах, дослідницька дiяльнiсть учнів; залучення учнів до реалізації творчих робіт та проектів; підготовка повідомлень за завданням вчителя. Передбачається складання казок, вiршiв, проведення інтелектуальних конкурсів, написання творів та переказів, розробка дiалогiв з визначеної теми, створення кросвордів, ребусів, композицій, добір музичних фрагментів до художніх картин, побудова генеалогічного дерева своєї родини, випуски стiнноi газети. Проектна діяльність.

На уроках образотворчого мистецтва

Відомий український педагог В. Сухомлинський писав: “Дитячий малюнок, процес малювання – це частка духовного життя дитини. Діти не просто переносять на папір щось із навколишнього світу, а живуть у цьому світі, входять у нього як творці краси, дістають насолоду від неї”

Організовуючи інтерактивне навчання, моделюю життєві ситуації, використовую рольові ігри, казку, спільно розв’язую проблеми Крім цього, проводжу з учнями різноманітні конкурси: “Конкурс чомучок”,”Лист в малюнках”, змагання, хвилинки-цікавинки; даю творчі завдання: “Домалюй, щоб…”, “Спостережливе око”, “Намалюй навпаки”, “Відгадай”, “Чарівник”, “Знайди схожий предмет”. Музичний супровід створює особливий музичний світ – світ високих почуттів, високого емоційного напруження, допомагає створити творчу атмосферу під час малювання.

Я вчу малювати пальчиками та долоньками, Малювання точками, лініями, штрихамиМалюнки свічкою, техніка гратажДля креативного малювання учні використовують різні матеріали та інструменти: фарби, пензлики, олівці, листя, зубні пасти, зубні щіточки, трубочки, нитки, свічки, піпетки, соски, ковпачки та ін. Також складаю з ними казки, оповідання, розвиваю їхню творчу уяву.

Функції вчителя на уроці

Психолог партнер помічник співробітник носій інформації авторитетна, довірена особа “психотерапевт” актор

Спрямованість учителя на уроці

Активність самостійність допитливість упевненість відповідальність почуття власної гідності

Стиль спілкування педагога з дітьми

Діалогічний демократичний орієнтований щодо зміцнення фізичного та психічного здоровя та емоційного комфорту допомоги особистісного розвитку суб’єкт-суб’єктний

Проведні методи навчання і виховання

Самостійна практична діяльність учнів (у співпраці з дорослими) відверті та щирі бесіди-діалоги спостереження дослідно-пошукова діяльність принцип свободи вибору, підбадьорення схвалення впевненість в успіху

Використані джерела

Асеев В. Г. Мотивация поведения и формирование личности. – М., 1996 Асмолов А. Г. Личность как предмет психологического исследования. – М.: Изд-во МГУ, 2004 Бабанский Б. Г. Интенсификация процесса обучения. – М.: Знание, Т997 Богоявленская Б. Г. Психология творческих способностей. – М.: Академия, 2002 Виготский Л. С. Вопросн детской психологии. – СПб.-: Союз, 2004 Вяткин Б. А. Психология познания индивидуальности.- М.: Изд-во Московского психолого-социал. института; Воронеж, 2007 Давьідов В. В. Деятельностная теория мьішления.- М.: Научн. мир, 2005 Леонтьев А. Н. Избранньїе психологические произведения: в 2хт. – М.: Педагогика, 2003 Рубинштейн С. Л. основи общей психологии. – СПб и др.: Питер, 2002 Скаткин М. Н. Школа и всестороннее изучение детей. – М.: Просвещение, 1990 Сухомлинский В. А. Сто советов учителю. – Киев: Рад. пік., 1994 Шамова Т. И. Активизация учення школьников. – М.: Педагогика, 2002 Шамова Т. И. Проблемний подход в обучении. Новосибирск, Зал.- Сиб. кн. изд.,1999


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...

“Розвиток творчої компетентності школярів при вивченні суспільних дисциплін”