Розвиток критичного мислення в умовах активного навчання на уроках української мови та літератури

З досвіду роботи вчителя Нестеренко С. С.

Розвиток критичного мислення в умовах активного навчання

На уроках української мови та літератури

Мета освітньої галузі за “Державним стандартом базової і повної середньої освіти” визначається так: формування комунікативної і літературної компетенції, що базується на знаннях, уміннях пізнавального і творчого типу, соціальних навичках, світоглядних переконаннях. Тож основною своєю педагогічною діяльністю, вважаю, є створення умов для формування освіченої, культурної, інтелігентної

людини, громадянина України.

А уроки стають засобом активізації розумової діяльності, сприяють усебічному розвитку наукового світогляду учнів, спонукають до самоосвіти, адже лише осмислення необхідності й потреби в самостійному одержанні знань формує творчу особистість. Такий підхід до навчання, на мою думку, нерозривно пов’язаний із застосуванням технології розвитку критичного мислення та інтерактивного навчання на уроках. Актуальність даної проблеми полягає у впровадженні таких методів навчання,

які розвивають уміння самостійно вчитися, критично мислити, здатність до самопізнання й самореалізації особистості в різних видах творчої діяльності, навички необхідні для життєвого й професійного вибору.

Критичне мислення є переходом від навчання, орієнтованого переважно на запам’ятовування, до навчання спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення учнів. Уроки, на яких застосовую технологію розвитку критичного мислення, – це уроки співпраці, пошуку й відкриттів. Вони мають структуру, що складаються з трьох частин: актуалізація, побудови знань і консолідації. Починаю з передбачення, під час якої спрямовую увагу учнів на те, щоб вони міркували над темою, яку починають вивчати, відшукуючи відоме чи знане. Після такого початку учнів підводжу до формування мети та завдань уроку, пошуку запитань – відповідей, осмислення матеріалу. Цей етап називається: побудова знань. Коли діти зрозуміють тему уроку, спонукаю до рефлексії, дізнаюсь, як змінюються їхні попередні уявлення, зрештою, як, де і коли застосовувати вивчене – це і є консолідація.

Наприклад, під час вивчення теми “Дієприкметник” (на етапі актуалізації), пропоную згадати, що вони вже знають про дієслово, прикметник, особливі форми дієслова та про що хочуть дізнатися на уроці. На побудові знань : учні слухають пояснення вчителя, опрацьовують матеріал підручника, здійснюють пошукову роботу (чого не озвучив учитель, що не сказано, шукають відповіді на свої запитання та визначають нові, яких не очікували). Під час консолідації: повідомляють, про що дізналися (закріплюють вивчене, зосереджують увагу на деталях, які виявили під час вивчення нової теми). На заключному етапі використовую “усне повідомлення” або “мікрофон” (сказати кожному про дієприкметник). Можна використати “вільне письмо в схемах” та поділитися ідеями. За роки роботи вчителем зрозуміла, що викладання – це щось більше, ніж набір методів, тому уважно продумую логічну послідовність та використання їх на уроці. Є стратегії, з яких формую цілий урок, наприклад: “знаємо – хочемо, дізнатися – дізналися”, “я досліджую”, “комбінація думки”, “читання в парах”.

Використання технології розвитку критичного мислення не самоціль, а засіб створення доброзичливості й порозуміння, зняття з душі дитини відчуття страху, навіювання впевненості у своїх силах, налаштування на успіх, виявлення здібностей до творчості. Безпосередньо з технологіями розвитку критичного мислення пов’язана організація активного читання, каліграфічного, чистого, грамотного, продуманого письма. Незмінними помічниками є:

робота в малих групах, парах, “акваріумі”… фронтальна робота: “коло знань”, “штурм знань”… дискусійне навчання: “піраміда думок”, “мій вибір”…. ігрове навчання: мандрівка, екскурсія, казка… випереджальні завдання для домашньої роботи… текстовий контроль знань прочитаного( його розуміння).

Використовуючи творчість та критичне мислення до навчання й виховання, враховуючи вікові й психологічні особливості, планую і проводжу відкриті уроки, зокрема:

11 клас. Урок відкритих думок. Час знаходити відповіді(на основі листів В. О. Сухомлинського до сина) – семінар директорів шкіл. 8 клас, 9 клас, засідання творчої групи. Література рідного краю. Зустріч з письменниками: О. Жовною, Т. Андрушко, В. Яшан, О. Задорожною….- обласний, районний, шкільний семінари творчих учителів. 10 клас. Роль фразеологізмів у мовленні. – урок у гімназії, конкурс “Учитель року”. 6 клас. Материнське щастя твориться дитиною. – засідання ШМО. 10 клас. Леся Українка “Бояриня”. – обласне засідання творчої групи. 7клас. Використання комп’ютерних технологій при вивченні дієприкметника.

Проводжу додаткову роботу з обдарованими дітьми. Мої учні лауреати та призери обласних та районних конкурсів з української мови та літератури, враховуючи, що працюю зі слабким потенціалом бази класу:

2011-2012 н. р. – Гонитель Анна – 6 місце, Кишко Оксана – 9 місце(11клас), Погрібна Діана – 3 місце, Рудь Ростіслав – 8 місце (7 клас); 2011 – 2012 н. р.- малий академік МАН – Нестеренко Ілона, переможець ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу, присвяченим Шевченківським дням. 2012 -2013 н. р. – III місце – Лавріновська Юлія (7-Б), I місце – Безугла Тетяна (8-Б) , III – Данова Олена (8-Б) , I – Баранік Анастасія (9-Б) , II – Чепіга Марія (9-А), III – Данілова Катерина (9-Б).

Результатом такої роботи є для мене не лише знання учнів, рівень засвоєння, але й те, як школярі навчилися користуватися різними способами опанування знань, якою мірою у них сформувались основні навички культури розумової праці. Учням подобаються такі форми навчання діяльності, які дають матеріал для роздумів, можливість проявляти ініціативу, самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості, творчості. Рівень засвоєння навчального матеріалу сприяє кращому формуванню вмінь учнів застосовувати знання на практиці. Це підтверджує результат контрольних робіт та ЗНО(бал за знання предмета ототожнювався з балом ЗНО +-1бал ).

Протягом останніх років продовжую методичну та практичну роботу в обласній, районній, шкільній творчих групах. Тривала теоретична та практична робота привела до інтерактивної, креативної роботи, апробації методичного посібника за рецензіями:

методистів Тернопільського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти; кандидатів філологічних наук, доцентів, професорів Кіровоградського педагогічного університету: Г. Д. Клочек, Л. П. Кричун, Л. О. Зубак, тощо; схвалення для використання Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України; редакційною радою видавництв “Шкільного світу”, “Основи” , “Дивослова”; учителями – колегами школи (Хлопенко Л. М., Давидовою Л. П., Підгорною Н. Л.) учителями – колегами району.

Результатом стали друковані праці та здобуття першого наукового звання “магістра”, навчаючись в НАПН України, “методиста”.

У своїй роботі намагаюсь якісно впроваджувати сучасні підходи, дбаючи про науковість кожного уроку, розвиток пізнавальної й творчої активності учнів. Прагну, щоб мої учні досягли достатнього рівня освіченості й вихованості, тому дбаю про постійне поповнення власних знань, про самоосвіту, вдосконалення особистості педагогічної манери викладання. Переконана, що ані комп’ютер, ані будь-який інший засіб навчання не можна замінити вчителя, живе слово, безпосереднє особистісне спілкування, хоча розумію, що без інноваційних технологій неможливо реалізувати дидактичні цілі. Отже, основний напрямок – це визнання права кожної дитини на індивідуальність. Та пам’ятаю слова Василя Сухомлинського: “Ми маємо справу з найскладнішим, найдорожчим, що є в житті,- з людиною. Від нас, від нашого вміння, майстерності, мистецтва, мудрості залежить її життя, здоров’я, розум, характер, воля, громадянське й інтелектуальне обличчя, її місце й роль у житті. Тому бажаю всім учителям вміння, майстерності, мудрості, здоров’я, щастя, задоволення від праці, співпраці з нашими особистостями….



Розвиток критичного мислення в умовах активного навчання на уроках української мови та літератури