Про хліб

Коли І де народився хл І Б?

Вчені вважають, що перший хліб на землі з’явився більше п’ятнадцяти тисяч років тому.

Довгий час первісні люди вживали злакові рослини в сирому вигляді. Потім вони навчилися розтирати їх між каменями і отримувати таким чином крупу, яку варили і їли. Так з’явилося перше борошно і перший хліб, що мав вигляд рідкої каші.

Археологи вважають, що приблизно 6,5 – 5 тисяч років тому під час приготування зернової каші частина її вилилася з посуду, запеклася на вогнищі і перетворилася на рум’яну перепічку. Своїм приємним запахом, апетитним виглядом і смаком вона здивувала людину. Тоді-то наші предки і почали випікати з рідкої каші перший хліб у вигляді перепічок.

Пройшло ще багато часу, доки сталося ще одне диво – стародавні єгиптяни навчилися випікати хліб із тіста, що забродило.

Вважають, що через неуважність одного з рабів, який готував тісто, воно перекисло. Щоб уникнути покарання, раб все ж таки спік хліб з цього тіста. Як же здивувався раб, коли побачив і спробував хліб. Він був рум’яніший, пишніший, смачніший, ніж із прісного тіста. Так у Стародавньому Єгипті було покладено початок хлібопекарному виробництву.

Як в давнину ставилися до хліба?

В усі Часи хліб високо цінувався і поважався людиною. Його ставили в один ряд із золотом та сонцем.

В Стародавній Греції хліб вважали повністю самостійною стравою і споживали як кожну окремо піднесену страву. Чим багатший був господар, тим щедріше він пригощав гостей білим хлібом.

В багатьох країнах люди вважали, що людина, яка з’їла їжу без хліба, скоїла великий гріх і буде за це покарана Богами. Також у багатьох народів хліб вважався цілющим засобом від багатьох захворювань: понюхавши свіжоспечений хліб можна було вилікувати нежить, а черствий допомагає при захворюваннях шлунково – Кишкового тракту.

Так само шанобливо ставився народ і до тих, хто хліб випікав.

Пекаря, який пік хліб низької якості, карали: могли побрити наголо, випороти, прив’язати до ганебного стовпа або відправити у вигнання.

Майстри-пекарі свій рецепт Приготування хліба тримали в суворій таємниці і передавали його із покоління в покоління. На честь кращих пекарів навіть зводили постаменти. Так, до теперішнього часу у Римі збереглося надгріб’я – постамент, заввишки 13 метрів, пекарю Марку Вергілію Еврисаку, який жив дві тисячі років тому і був засновником декількох великих пекарень.

Значення хліба в харчуванні людини.

Хліб ніколи не приїдається і не набридає – так А його дивовижна властивість. Він є одним з найважливіших продуктів харчування багатьох країн світу. З хлібом організм людини отримує білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, при чому кількість їх коливається в залежності від гатунку хліба.

Щоденна норма споживання хліба в різних країнах становить від 150 до 500 грамів на душу населення.

Основну частину вуглеводів у хлібові складає крохмаль. Чим вищий сорт муки, тим більше в ньому крохмалю. Також до вуглеводів відноситься клітковина, вона сприяє більш швидкому проходженню їжі по Шлунково – Кишковому каналу.

Хліб містить у собі також цукор. Завдяки вмісту в ньому крохмалю та цукру, хліб є висококалорійним продуктом.

Найбільше вітамінів знаходиться в оболонці зерна, тому чим нижчий сорт борошна, тим більше вітамінів у ньому.

Хліб містить у собі велику кількість мінеральних речовин: калій, кальцій, магній, натрій, фосфор, хлор, залізо, мідь, йод, фтор, марганець. І знову спостерігається закономірність: чим нижчий сорт борошна, тим більше в ньому мінеральних речовин.

Загадки

Зуби має, а їсти не просить.

Ходить полем з краю в край,

Ріже чорний коровай.

Відгадай загадочку: кину її в грядоку,

Нехай моя загадочка лежить до весни.

Не чоловік, не звір, а має Вуса.

Крилами махає, а не літає.

Б’ють мене ціпами,

Ріжуть мене ножами,

За те мене отак гублять,

Бо всі мене дуже люблять.

У хлів іде без шкіри, а виходить із шкірою.

І грудкувате, і ноздряте, і кисле, і крихке, а за все миліше.

Не живу, не гуляю, від ножа вмираю.

10.Без ніг, без торби по світу ходить,

Та не до всіх доходить.

11.Народився із землі,

Зарум’янивсь на вогні

І з’явився на столі

До борщу тобі й мені.

12.Хвалить його кожен,

Любить його кожен,

І дня ми прожити

Без нього не можем.

13.В землю закидалася,

Під сонцем гойдалася,

В печі гартувалася,

Запашною виймалася,

Нам з вами дісталася.

Як сі Яли, збирали та молотили хліб у давнину.

Хліборобська культура бере свій початок від спушування грунту примітивними знаряддями праці. Основними хліборобськими культурами в давнину на Україні були овес, жито, ячмінь.

Сіяли з сіви – мішка, який вішали через плече. Часом користувались коробом, виплетеним із соломи чи видовбаним із дерева, або відром. За народним календарем починали сіяти Лише п І Сля свята Благов І Щення (7 квітня). Зорану до обіду ділянку в другій половині дня засівали і борону-вали, запрягаючи волів, коней, корів у плуг, рало чи соху.

Вирощений з великим трудом хліб необхідно було вчасно зібрати. Жито і пшеницю жали тоді, коли стебла були вже жовті, а зерно в колосках – тверде. Ячмінь косили тоді, коли стебла побіліли, хоча колоски ще й недоспіли, оскільки у дозрілому стані вони швидко обсипалися.

Основним знаряддям для збирання врожаю був серп, звідси і походить назва місяця – серпень.

Женці приступали до роботи вдосвіта. Перший сніп нажинав господар чи господиня, або хтось із багатих селян. Схоплені у жменю і Зжаті Одним махом серпа стебла Клали на землю. 10-15 жмень, перев’язаних перевеслом, становили сніп. Пере-весло скручували із стебел снопа.

Річний хліборобський цикл завершувався транспортуванням вирощених сільськогоспо-дарських плодів з поля, городів у призначені для них приміщення, обмолотом злакових культур, підготовкою до зберігання їх протягом зими у спеціальних спорудах.

Основним знаряддям молотьби був ціп, хоч у Х V ІІІ – ХІХ ст. набули поширення на території України вітряки. Відомі села і містечка, поблизу яких їх було по кілька десятків, адже головним заняттям українців було хліборобство. Вітряки використовувались для розмелювання зерна на борошно, крупу. Народ з пошаною ставився до вітряків, з ними пов’язано багато переказів, повір’їв та легенд. Наприклад, вважалося, що найбільша сила криється у вітряку, котрий стоїть на перехресті доріг. До вітряка ходили ворожити дівчата, чекаючи на сватів, молодиці, чоловіки яких були у рекрутах. Уламки крил вітряків кришили і додавали до Ліків, приписуючи їм цілющі властивості.

Ще раніше – з ХІ V ст. В Україні з’явилися водяні млини, призначені для молотьби зернових культур. Млини належали в основному панам і приносили великий прибуток своїм господарям. За користування послугами млина селяни платили господареві гроші, або віддавали певну кількість зерна. Інколи бувало так, що селяни і міське населення змушені були молоти збіжжя тільки на панських млинах, інакше накладався штраф.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Про хліб - Сочинения по литературе


Про хліб