Міста і села України

Вступ

На території нинішнього міста Верхньодніпровська та в його околицях люди жили з незапам’ятних часів. Це підтвердили розкопки, проведені експедицією археологів Академії наук УРСР під керівництвом доктора історичних наук Д. І. Телєгіна. Перед затопленням чаші Дніпродзержинського водосховища тут були виявлені сліди епохи неоліту.

Але наша робота стосується двох мальовничих сіл Верхньодніпровського району Дніпропетровської області – Боровківка і Матюченкове, між якими протікає легендарна річка Самоткань, наче кордон,

розділяючи ці два села, що так близько знаходяться одне від одного.

В XIIІ столітті землі Придніпров’я потрапили під владу татаро-монголів, які перетворили цей край в пустелю. Після зверження татаро-монгольського іга велику роль в освоєнні придніпровських земель (в тому числі й сіл Боровківка та Матюченково ) відіграло українське козацтво. Для постачання козацького центру – Запорозької Січі – продовольчими товарами з XVI століття навколо неї починають виникати так звані “запорізькі зимівники” або

хутори старих, сімейних запорожців. Один з таких зимівників був на території нинішнього села Матюченково (раніше це було село Іванівка) на березі річки Самоткань. Феодосій Макаревський так пише про цей зимівник:

“Местность нынешней слободы Ивановской, Александровки – древнейшее запорожское займище “Овраг Кузьмина” , в приходе сей слободы, в 1690 и 1707 годах значится уже в числе населенных местностей запорожского козачества.” Це єдине писемне історичне джерело, в якому ми знайшли згадку про села Боровківка та Іванівка кінця ХVІІ – початку ХVІІІ ст.

Часто в літературі другої половини ХVІІІ ст. зустрічаються згадки про річку Самоткань. Так Д. І. Яворницький у “Історії запорізьких козаків” пише, що територія по річці Самоткань належала до володінь запорізьких козаків: “З 1772 по 1774 рік на карті Єлисаветградської провінції володіння запорізьких козаків визначалися лінією від гирла річки Мигійського Ташлика, лівої притоки Бугу, до

1

Гирла річки Самоткані, що впадає у Дніпро з правого боку; ця границя була встановлена 1764 року”

Населені пункти Боровківка та Матюченкове межують з такими селами як Вільні Хутори, Павлогригорівка, Новогригорівка, Авксенівка, Широке, Діденкове, Томаківка.

Дана місцевість завжди приваблювала людей тим, що мала родючі грунти, гарні ліси, річку, в якій було дуже багато риби. Д. І. Яворницький пише, що за силою й ступенем продуктивності цей край водночас можна назвати й винятково багатим, і винятково бідним; тут усе залежало не стільки від річкових і джерельних вод, стільки від атмосферної вологи: в дощове літо рослинність досягала тут неймовірних розмірів, урожай був гідний подиву; у спекотне й сухе літо рослинність гинула, неврожай призводив до страшного лиха. Підтвердженням того, що землі біля річки Самоткані були дуже родючими є рядки з “Історії запорізьких козаків” Д. І. Яворницького:

“Найродючішими були місця по низовинах або так званих подах рік Дніпра, Самари, Орелі, Омельника, Самоткані, Домоткані та інших.”

В XVI столітті сучасник запорізьких козаків так описував багатство цього краю: ” В цій країні, придніпровських степах, трава росте надзвичайно високою і такою густою, що неможливо їздити на колесах, бо вона заплутується у шпицях і не дає їм вільно рухатися. В лісах і на деревах безліч бджіл, у цій країні росте в достатку, сама собою особлива рослина, схожа на винну лозу, місцеві жителі вважають її диким виноградом”.

У XVII столітті за словами Біплана, у Самоткані водилося стільки риби, що вона від власної кількості вмирала, псувала воду й заражала повітря.

У точних донесеннях XVIII століття про заняття запорізьких козаків повідомлялося, що хліб, який вони сіяли, давав чудовий урожай – жито й пшениця у 9 і 10, просо в 30 і 40 разів щодо висіяного.

Зі звірів у Боровківці та Іванівці багато було вовків, лисиць, зайців, диких кішок, оленів, ховрахів, диких кабанів, тхорів, річкових бобрів та куниць. Із птахів водилися лебеді, гуси, качки, журавлі, лелеки, чаплі, тетеруки, куріпки,

2

Шпаки, голуби, орли, соколи, яструби, солов’ї, стрижі, галки, сороки, ворони, жайворонки, зозулі.

З риб у річці Самоткань найчастіше зустрічалися: коропи, окуні, щуки, карасі, тарань, лини, лящі. Риба була дуже великих розмірів. Як розповідає старожил Гудим Г. В.: “Щуки ловилися довжиною до 1 метра, а взагалі риби було стільки, що її можна було ловити голими руками.”

З комах у нашому краї були бджоли, цвіркуни, мурахи, таргани, павуки; з плазунів – гадюки та вужі, ящірки.

З рослинного світу відомі були виноград, яблуні, вишні, груші, сливи, терен, калина, барбарис, ожина, дикий чай, шавлія, персики, водяні горіхи, капуста, цикорій, гірчиця, спаржа, дика морква, хрін, пастернак, пирій, ковила, дика цибуля, чебрець, щавель, пижма, лобода, реп’ях, кропива, полин, лопух, тюльпан, волошки, м’ята, ромашка, гвоздика, заяча капуста. На березі річки ріс очерет.

Так як у Степовому Придніпров’ї ліси займали незначну частину території – близько 8%, головним чином по долинам Дніпра, Орілі, Самари, Вовчої, Самоткані, Домоткані, на островах, у плавнях, байраках, у низинах біля озер, лиманів, то ліси вздовж річки Самоткані були дуже цінними для запорізьких козаків. В тих лісах росли переважно дуб, осокір, сосна, берест, клен, в’яз, граб, ясень, береза, верба, вільха, чагарники – калина, глід, таволга, бузина, з плодово-ягідних – дикі яблуні, груші, вишні, терен, ожина. Проживала в цих лісах велика кількість птахів і звірів.

3

6

Гідронім річки Самоткань.

Дуже цікавою виявилася дослідницько-пошукова робота щодо походження назви річки Самоткань. Самоткань – це річка, яка розділяє два села – Боровківку та Матюченкове (Іванівка). Це права притока річки Дніпро, яка бере свій

7

Сучасний стан.

На сьогоднішній день на території Боровківки проживає 547 чоловік населення, а в Матюченковому – 213. Так як наші села знаходяться на перехресті доріг, що прямують до м. Верхньодніпровськ, м. Вільногірськ, м. Дніпродзержинськ та м. Верхівцеве, то населення в селах протягом останніх 5 років майже не змінюється: одні люди виїжджають, інші-приїздять.

В селі Боровківка функціонують такі культурно-освітні та соціальні установи: Боровківська середня загальноосвітня школа, Боровківський сільський будинок культури, дошкільний навчальний заклад “Капітошка”, Боровківська сільська лікарняна амбулаторія, пошта, Боровківська сільська рада, храм. Крім того в селі працює три магазини і кафе-бар.

У селі Матюченкове, нажаль, таких установ немає, але особливої потреби в цьому немає, тому що жителі села легко і швидко можуть дістатися села Боровківка і скористатися послугами всіх вищезазначених установ, бо відстань між селами зовсім невелика.

За останні 8 років у селі Боровківка відбулося багато позитивних змін. Після того, як у 2002 році головою Боровківської сільської ради було обрано Демчук Н. Т. було зроблено наступне: в приміщенні сільської ради зроблено ремонт і засновано церкву, сільська рада перемістилася в приміщення колишньої колгоспної контори і в 2010 році було зроблено капітальний ремонт цього приміщення, відремонтовано і поповнено меблями дитячий дошкільний навчальний заклад, триває ремонт сільської медамбулаторії, придбано автомобілі в сільраду та в амбулаторію, замінений дах у шкільному спортзалі, але найграндіознішою подією в селі було будівництво нового мосту через річку Самоткань у 2006 році.

Зараз розпочато роботу над будівництвом водогону для водопостачання населення села, так як через відсутність питної води молодь не хоче залишатися жити в селі і населення старіє. Навіть технічної води майже немає в домівках через аварійний стан старого водогону та непридатність води для вживання.

На території Боровківської сільради існує 8 фермерських господарств, які працюють на землі, орендованій у селян. Це сприяє хоча б якомусь додатковому заробітку від плати за оренду землі.

10

Всеукраїнська історико-географічна

Експедиція “Історія міст і сіл України”

“Мальовничий куточок

На березі Самоткані”.

Авторська група:

Мурга Вікторія-учениця 8 класу,

Мурга Віталій-учень 8 класу, Хойна

Наталія-учениця 8 класу, Гарбуз Наталія

Петрівна – педагог-організатор.

Керівник:

Мурга Оксана Михайлівна – вчитель історії.

Боровківська середня загальноосвітня школа

2011 рік

Анкета об’єкту

Село Боровківка, село Матюченкове.

Боровківська сільська рада

Верхньодніпровський район

Дніпропетровська область.

Існуючі села.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...

Міста і села України