Формування творчої особистості

Формування творчої особистості

Проблема творчого розвитку особистості в сучасному світі стоїть гостро. Для сучасної стратегії розвитку національної школи характерним є зростання уваги до особистості школяра, максимального розкриття його обдарування, інтелектуального розвитку, що забезпечує пріоритетність розвитку творчих рис

За останні роки інтерес до проблеми творчості значно зріс, а в умовах закладів нового типу він є особливо актуальним.

Третій рік я працюю над проблемною темою: “Розвиток творчих здібностей учнів на уроках і в позаурочний час”. І це дало мені змогу побачити наскільки талановиті мої учні, зрозуміти, наскільки велике їхнє бажання розвивати свої здібності, наскільки безмежні їхні можливості. Тому метою своєї роботи бачу: шляхом дослідження інтелектуальних та творчих особистісних якостей учнів домогтися диференціації, впливу на розвиток кожної дитини з урахуванням її інтересів, мотивів, системи цінностей; стимулювати розвиток здібностей кожної особистості.

Учитель – творець гармонійно поєднує ремесло і творчість: нестандартність роботи, артистизм, поетичність мови, талант у спілкуванні з дітьми.

Найважливішим засобом розвитку особистості, її життєвої компетентності, на мій погляд, є діяльність: навчити і виховати можна лише в дії. Урок повинен бути співтворчістю вчителя й учня, діяльність яких грунтується на взаємодії й діалозі, що забезпечує найбільшу сприйнятливість і відкритість до впливу один на одного. Тому я вважаю, справжня суть роботи з розвитку творчої особистості учня полягає в організації життя дитини, де однією з важливих функцій є стимулювання позитивної мотивації кожного учня в процесі організації різних видів діяльності.

До методів і способів стимулювання творчої активності можна віднести так

створення сприятливої атмосфери спілкування (безоцінкові судження); збагачення педагогічного середовища новими враженнями та судженнями; забезпечення привабливого творчого характеру діяльності; чітке визначення мети і кінцевих результатів роботи, способів її оцінювання; спонукання до генерування оригінальних ідей; залучення учнів у процес планування мети і поточних завдань творчого об’єднання; повага, довіра, визнання й подяка за досягнуті результати; надання права самостійно приймати рішення; практична спрямованість навчання; моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем тощо.

Виходячи з цього твердження, моделлю такої роботи має стати:

“Творчість. Лідерство. Компетентність. Успіх”.

Творчість – це спосіб самовираження, саморегуляції людини, світобачення як засіб пізнання світу через творче сприйняття і практичне перетворення діяльності. Тому все більшого значення набуває розвиток таких властивостей особистості, які дають можливість творчо використати здобуті знання.

Творчість як процес має певні етапи:

1) Підготовчий період. Створення проблемної ситуації, постановка проблеми, її аналіз;

2) Процес вирішення проблеми;

3) Період творчого процесу – інсайт (осяяння) – результат активності підсвідомих сил.

Узагальнюючі етапи творчої діяльності:

вивчення проблемної ситуації та усвідомлення проблеми; формулювання гіпотези; доведення гіпотези.

Вдосконалюючи технологію навчального дослідження, на уроках використовуємо створений нами дослідницький цикл, який включає такі етапи: накопичення фактів, висунення гіпотези, перевірка істинності, побудова теорії, вихід в практику. Така форма організації навчального процесу ставить учнів в умови, близькі до умов наукової роботи, що найкраще сприяє розвитку творчих здібностей.

Щоб стимулювати творчу активність школярів, я використовую такі методи і прийоми як розвиток творчого інтересу, використання цікавих аналогій, створення ситуацій емоційного переживання, метод відкриття, створення ситуації вибору, самостійна дослідницька робота. А також різні види творчо-розвивальних технологій:

технологія особистісного відкриття знань, умінь і навичок (учень – суб’єкт навчання, в результаті “відкриття” засвоюються знання, вміння); технологія навчального дослідження; проектна технологія (передбачає розв’язання учнем або групою учнів будь-якої проблеми, виконання творчих проектів, що потребує використання різних методів, засобів навчання, а з іншого боку – інтегрування знань, умінь різних наук); технологія “мозкового штурму”; технологія виконання евристичних завдань; технологія розв’язування дослідницьких проблем.

У наш час люди все більше усвідомлюють, що саме творчість є найважливішою складовою творчого успіху. І здатність творити можна розвинути. Тому, на своїх уроках, я постійно підтримую творчість. Так на уроках у 5 класі використовую такі прийоми та форми роботи: уроки – рольові ігри, “математичні” екскурсії, уроки – КВК, уроки – театралізації; інтерактивні методики (захист проекту групою чи поодинці, де учням можна запропонувати різні завдання: створення кросвордів, ребусів, задач за змістом теми, оформлення книжечки чи газети з власними дослідженнями). На уроках узагальнення проводимо урок-гру. Широко застосовуються і такі види нестандартного уроку, як мандрівка, знайомство, усний журнал, застереження.

Щодо організації роботи в старших класах, то ігрові технології можна замінити діяльністю дослідницьких груп, уроками – конференціями, семінарами, програмами, дискусіями чи диспутами з розв’язанням проблемних задач. Фіналом може стати урок – захист власних проектів. Надзвичайно цікаві творчі конференції, на яких учні доповідають про свої дослідження.

Уроки-диспути як активізація мислення учнів, виховання культури спілкування. Головна мета уроку-диспуту – розв’язання складних морально-філософських питань. На початку уроку кожен учень отримує пам’ятку для учасника диспуту.

Пам’ятка учасника диспуту.

1. Виступай тоді, коли маєш, що сказати.

2. Говори, що думаєш, думай, що говориш.

3. Чітко й лаконічно висловлюй власну думку.

4. Поважай опонента, не перекручуй його думок і слів.

5. Май мужність визнати свою поразку у словесному двобої, якщо доведена хибність твого твердження.

6. Аргументуй свою думку точними фактами й цитатами з твору.

7. Пам’ятай, що наш диспут – літературний, намагайся осягнути позицію автора.

З метою досягнення атмосфери співробітництва, відкритості, взаємоповаги, наголошую, що кожен учень має право висловити власну думку, навіть якщо вона не збігається з думками інших. У таких уроках пізнання істини беруть участь усі учні. Початок розмови повинен бути обов’язково емоційним, налаштовувати на небайдуже обговорення питань, запалювати вогник до полеміки.

Як засвідчує моя практика, ефективність диспуту визначається такими умовами:

тема повинна бути цікавою для учнів; у класі треба створити атмосферу відкритого, сповненого довіри діалогу, без нав’язування власних думок, інакше учні орієнтуватимуться не на власні міркування, а на повторення учительських “правильних тверджень”.

За таких умов диспут:

Активізує мислення учнів;

Сприяє розвитку їх усного мовлення;

Формує навички культури спілкування;

Учить творити;

Допомагає глибше осмислити художньо-естетичний зміст твору;

Викликає інтерес до літератури.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Формування творчої особистості - Сочинения на свободные темы


Формування творчої особистості