До проблем науково-дослідницької роботи учнів у сучасній школі

ДО ПРОБЛЕМ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ УЧНІВ У СУЧАСНІЙ ШКОЛІ.

Прус Ірина Євгенівна

Вчитель хімії

Реформування освіти передбачає відновлення змісту навчання з орієнтацією на “ключові компетентності”, оволодіння якими дозволить учням вирішити різні проблеми в професійному, соціальному, повсякденному житті.

Компетентний – значить знаючий, обізнаний у певній галузі; що має право за своїми знаннями або повноваженнями робити або вирішувати що-небудь, судити про щось.

Згідно з визначенням Міжнародного департаменту

стандартів для навчання та освіти, поняття компетентності визначається як спроможність кваліфіковано здійснювати діяльність, виконувати завдання або роботу. При цьому поняття компетентності містить набір знань, навичок та відношень, що дають змогу особистості ефективно здійснювати діяльність або виконувати певні функції, що підлягають досягненню певних стандартів у галузі професії або виді діяльності.

Таким чином, місія сучасної школи, направлена на здобуття базових знань учнями для подальшого навчання, значно поширюється. Сучасна школа прийняла на себе раніше не притаманні їй функції – становлення

учня як майбутнього науковця і дослідника. Тому на сьогодні наукова робота учнів вже розглядається як окремий напрямок навчальної та пізнавальної діяльності.

Цей процес не може не торкнутися шкільного вчителя, саме він повинен кваліфіковано розібратися в різноманітті наукової праці і запропонувати учням проведення наукових досліджень. Є думка, що існують три напрямки впровадження науки в школу. Перший – це розвиток наукового мислення школяра і майбутнього громадянина, спеціаліста. Цього можна досягти за допомогою спеціальних заходів, методів і дій безпосередньо в навчальному процесі. Це можуть бути творчі завдання, нестандартні уроки тощо. Ця діяльність учителя охоплює практично всіх учнів. Другий напрямок розвитку наукової роботи в школі – це позакласна діяльність. Вона охоплює учнів, вже більш зацікавлених даним предметом. В цьому напрямку працюють предметні наукові гуртки, де під керівництвом учителя учні беруть участь у колективних дослідженнях, готуються до олімпіад, змагань, семінарів, конкурсів тощо. З досвіду роботи в школі можу сказати, що в описаних напрямках сучасний учитель самостійно, успішно розвиває своїх учнів без допомоги інших закладів освіти. Третім напрямком наукової діяльності школярів є участь їх у роботі Малих академій наук (МАН). Це вже індивідуальна наукова діяльність, яку треба вважати найвищою для учнів. Це відносно новий, достатньо поширений в останнє десятиріччя вид наукової діяльності в школі. Метою такої роботи є організація системи пошуку, розвитку і підтримки юних талантів і дарувань через їхню участь у науково-експериментальній роботі в різних галузях науки. Саме на участі школярів в роботі МАН мені б хотілось зупинитися.

В Україні основним центром творчої діяльності учнів в роботі МАН є школа, а в її складі – шкільний учитель, який у процесі позакласної роботи організовує проведення досліджень учнів і доводить їх до рівня, придатного для участі в конкурсі. Відомо, що наукове дослідження починається з вибору предмета вивчення, формулювання його мети і завдань. І ось тут уже шкільний вчитель не може обійтися без активної допомоги вищих закладів освіти. На мій погляд, корисним було б, якщо б вибір теми наукового дослідження школяра збігався з напрямами наукових робіт студентів ВНЗу. Звичайно, проаналізувавши рівень вивченості питання, науковий керівник ВНЗу може уточнити тему дослідження, скорегувати задачі, мету роботи учня. Вже з цього моменту починається тісна співпраця між керівником, студентом та школярем. Ще дуже важливо, щоб ця тема мала продовження для нових досліджень учня, що призведе до підвищення зацікавленості предметом школяра, який в майбутньому може стати студентом цього ВНЗу.

У цьому навчальному році мій учень взяв участь у роботі МАН в хіміко-біологічній секції. Особливістю роботи з хімії є проведення хімічного експерименту. Звичайно, шкільної бази для проведення таких робіт не вистачає. Ось ще одна проблема, з якою школі не справитися самостійно. Під час проведення хімічного експерименту учень повинен уже володіти вміннями та навичками роботи з хімічним посудом, реактивами. Тому важливо, щоб робота в лабораторії носила хоча б якийсь систематичний характер. Зібрати установку для проведення синтезу для школяра без певного досвіду важко. Якби не допомога ВНЗу, ми не змогли б виконати роботу в повному обсязі.

На жаль, зв’язок школи з ученими, науковцями спеціалізованих інститутів і ВНЗ носить найчастіше спорадичний характер, а консультації вчених не можуть замінити систематичного керівництва, якого вимагають наукові дослідження. Іноді такі консультації отримують не найобдарованіші учні, а ті з них, хто має особисті знайомства або інші подібні можливості. Шкільний педагог краще знає здатність своїх учнів засвоювати, аналізувати і викладати наукову інформацію і саме він повинен проводити й організовувати ту роботу, яку можна назвати дослідженням.

Зрозуміло, що школа має велику зацікавленість в співпраці з ВНЗ. Перш за все це забезпечить доступ учнів і вчителів до інформаційної та матеріально-технічної бази ВНЗів. Учні, які проводять науково-дослідницьку роботу, могли б виступити з доповідями на студентських наукових конференціях та семінарах, що підвищило б престиж школяра серед учнів своєї школи. Але ж і вищий навчальний заклад теж зацікавлений прийняти на навчання випускників з високим рівнем базових знань, відповідною творчою компетентністю профільної підготовки. Враховуючи те, що школяр вже проводив наукові дослідження в секції МАН з теми, над якою працює колектив ВНЗу, цей випускник буде добре підготовленим майбутнім студентом.

Інший важливий напрямок співробітництва пов’язаний із тими ВНЗ-ами, в яких навчальними планами передбачено організацію педагогічних або інших, пов’язаних зі школою практик для студентів. В результаті такої практики з’являється можливість виявити серед студентів-старшокурсників людей, схильних до роботи з дітьми, бажаючих працювати в школі. І, нарешті, студенти старших курсів, дипломники можуть посприяти науково-дослідницькій роботі учнів.

Отже, талановиті діти у нас є і завжди будуть, а це означає, що наукову роботу учнів викреслити з життя сучасної школи неможливо. Тому важливо підвищувати науковий рівень дослідницьких робіт і їх виховної ролі. Треба працювати над підвищенням престижу школяра, який займається науково-дослідницькою роботою. Дуже важливо активізувати співпрацю ВНЗів зі школою. І тоді результатом наукової роботи школи і ВНЗ-ів стане зростання професійної компетентності школярів та студентів.



До проблем науково-дослідницької роботи учнів у сучасній школі - Школьные сочинения


До проблем науково-дослідницької роботи учнів у сучасній школі