9 листопада – День української писемності та мови

Яка ж багата рідна мова!

Ти містиш просто безліч знань!

Тож мову вчи і прислухайся

До того, як вона звучить.

І розмовляти так старайся,

Щоб всім її хотілось вчить!

Вже багато років українці святкують цей день, який припав на день народження літописця Нестора. Тихе свято, без гучних промов і урочистих засідань. Але воно є і нагадує нам про появу у нашому житті найголовнішого – засобу зберігати і передавати нащадкам історичну пам’ять.

Від Нестора-літописця та невідомого нам геніального автора “Слова о полку Ігоревім”

і до наших днів живе і збагачується писемність українського народу, справляючи глибокий вплив на всі сторінки його життя.

Нехай День української писемності та мови і надалі об’єднує нас в єдиному прагненні розбудовувати нашу рідну державу, передавати наступним поколінням кращі надбання української духовності.

Ми – українці. Живемо у вільній незалежній державі – Україні. Розмовляємо рідною державною мовою. А мова в нас красива і багата, мелодійна і щира, як і душа нашого народу.

І як

боляче усвідомлювати, що ми, живучи на своїй, Богом даній землі, в час, коли постала, як благословення Господнє, омріяна Шевченком незалежна Україна, все ще зрікаємося мови наших предків, а значить – і свого національного коріння.

Цвіти і смійся, рідне слово!

У серці щирому звучи!

Моя чарівна, рідна мово,

Лети над світом, не мовчи!



9 листопада – День української писемності та мови