Створення системи моніторигу якості освіти



Створення системи

Моніторингу якості загальної середньої освіти

Зміст

Що таке якісна сучасна освіта, як виміряти її якість? Цю проблему прагнуть розв’язати провідні вчені багатьох країн світу. Нове тисячоліття ознаменувалося революцією якості, яка охопила всі сфери життя та діяльності людини. Від того, чи вільно орієнтуватиметься людина у сучасному житті, адаптуватиметься до різних видів діяльності й умов, наскільки легко вона опановуватиме нові професії, засвоюватиме величезні обсяги інформації, залежить не тільки її власна успішність як особистості, а й розвиток усієї держави, її конкурентоспроможність і престиж на світовій арені.

Якісний рівень освіти забезпечується моніторингом, який розуміється як система збирання, опрацювання та розповсюдження інформації про діяльність освітньої системи, що забезпечує безперервне відстеження її стану і прогноз розвитку.

Освітній моніторинг КЗО “Спеціалізовна середня загальноосвітня школа №142 еколого-економічного профілю” здійснює методичний кабінет, на кількох рівнях: учень (моніторинг навчальних досягнень), учитель (моніторинг педагогічної діяльності), навчально-виховний заклад (внутрішньошкільний моніторинг).

Робота “Створення системи моніторингу якості освіти”:

визначає основні стратегічні зміни в діяльності школи; є системою роботи з чітко визначеними результатами; передбачає спільну продуктивну працю вчителів, дітей і батьків; визначає модель бажаного інноваційного процесу; показує систему основних ідей, які розкривають специфіку роботи школи.

Основна мета роботи школи по “Створенню системи моніторингу якості освіти” – забезпечення доступної та якісної шкільної освіти, яка відповідає сучасним освітнім вимогам та запитам особистості, зміцнення конкурентоспроможності школи на житловому масиві Фрунзенський в сфері освітніх послуг.

РОЗДІЛ І

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ роботи школи по створенню

“Системи моніторингу якості освіти”

Хто знає – може приймати рішення.

Хто приймає рішення – може запровадити зміни.

Хто може запровадити зміни – може поліпшити якість.

Освіта і майбутнє – ось два ключові аспекти, з позиції яких треба розглядати стан справ в галузі освіти, зокрема й дотримання законодавства щодо її розвитку та вдосконалення.

Науковці вважають, що якість освіти – це рівень задоволення учасників НВП освітніми послугами і в той же час це – соціальний розвиток учня, підготовка компетентного випускника, це – креативна освіта для розвитку інноваційної особистості. Управління школою на рівні сучасних вимог, прийняття правильних, науково-обгрунтованих рішень потребує достовірної інформації, яку можна отримати тільки у процесі комплексного спостереження.

Національна система освіти, і, відповідно, нормативно-правова база комунального закладу освіти “Спеціалізована середня загальноосвітня школа №142 еколого-економічного профілю” Дніпропетровської міської ради, функціонує в правовому полі.

Основні нормативні документи:

Національна доктрина розвитку освіти України Постанова Кабінету Міністрів України №1095 від 25.08.2004р. “Деякі питання зовнішнього оцінювання та моніторингу якості освіти” Указ Президента України №1013/2005 від 04.07.2005 р. “Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні” Постанова Кабінету Міністрів України №1312 від 31.12.2005р. “Про невідкладні заходи щодо запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти” Указ Президента України №244/2008 від 20.03.2008 р. “Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні” Спільний наказ Міністерства освіти і науки України та Академії педагогічних наук України №510/55 від 10. 06. 2008р. “Про спільні заходи Міністерства освіти і науки України та Академії педагогічних наук України щодо створення системи моніторингових досліджень різних рівнів системи загальної середньої освіти та забезпечення участі України у міжнародних моніторингових дослідженнях у 2008 – 2012 рр.”

Регіональні акти та документи:

Проекті “Новій Дніпропетровщині – новий стандарт освіти” Комплексній програмі “Освіта для сталого розвитку” на період 2009-2015 роки Програмі дослідно-експериментальної роботи “Створення мережі шкіл випереджуючої освіти для сталого розвитку на базі закладів освіти Дніпропетровської області” Проекті “Дніпропетровський стандарт сучасної освіти”.

Вони спрямовані на вдосконалення національної системи освіти, забезпечення доступу до якісної освіти, реалізацію принципу безперервної освіти, адаптацію її

До соціально орієнтованої, глобалізованої економіки та інтеграції української освіти в європейський і світовий простір.

Відповідно до вимог Нормативно-правових документів у галузі освіти, з урахуванням особистісної динаміки рівня професійної майстерності вчителів школи та динаміки успішності учнів показниками моніторингових досліджень було визначено:

неперервна освіта вчителів; професійна компетентність педагогів; створення освітнього середовища; рівень навчальних досягнень учнів; підтримка життєдіяльності школи; інноваційна та пошукова робота; психологічний клімат педагогічного колективу.

Школа – експериментальний навчальний заклад з проблеми: “Розробка моделі школи культури здоров’я в навчальних закладах України…” за темою “Створення системи еколого-валеологічного навчання та виховання в умовах великого промислового міста”, впроваджує програму Всеукраїнського експерименту “Проектування особистісно-розвивального змісту навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу” (наказ головного управління освіти і науки №610 від 31.07.2009р.) та обласного проекту “Випереджаюча освіта для сталого розвитку” за темою “Еколого-економічна освіта учнів як передумова екологічно збалансованого розвитку майбутнього суспільства”.

Розвиток школи стимулюють інноваційні процеси та ретельно відібрана й правильно систематизована інформація. Змінити акценти в роботі школи вимагає МОН України, яке визначає моніторинг якості освіти одним із основних напрямів роботи навчальних закладів. Зрозуміти і відстежити роботу освітньої системи школи і привело до створення внутрішньошкільного моніторингу якості освіти

Моніторинг якості освіти – інструмент методичного та управлінського забезпечення державного стандарту освіти. Це питання, яке хвилює сьогодні не тільки нас, освітян, а й тих – хто отримує кінцевий продукт, який випускає школа – суспільство, державу. На жаль, статистичні дані, не радують нас показниками. Менше 6% населення повністю задоволені якістю сьогоднішньої загальної середньої освіти. Тож головною метою для кожного освітянина є виявлення проблем, негативних тенденцій, а відповідно – коригування освітніх процесів та прогнозування подальшого їх розвитку.

Забезпечення якісної освіти на всіх етапах і рівнях, оцінка досягнутої якості, здійснення порівняльних досліджень – завдання сьогодення, вирішення якого неможливе без впровадження моніторингових досліджень.

Місія школи – бути новатором, робити неможливе,

Шляхами:

забезпечення якісної освіти як найважливішої умови успішної соціалізації дитини в сучасному суспільстві; формування свідомості громадянина, що володіє політичною культурою, критичним мисленням, здатністю самостійно здійснювати свій вибір; створення умов сприятливих для доброзичливого ставлення до школи, однолітків, учителів, держави; підтримка сприятливої ​​атмосфери співробітництва серед працівників школи, батьків та громадськості. формування особистості, яка здатна свідомо, активно, творчо впливати

На навколишній світ;

розвиток в учнів умінь і навичок ініціативи, самостійності, віри в

Свої сили;

сприяння виробленню активної життєвої позиції, прагненню до

Здійснення громадських дій;

залучення учнів до практичної діяльності з розв’язанням проблем поліпшення соціальних умов життя; виховання в учнів гуманістичної позиції, що грунтується на

Загальнолюдських духовних цінностях – любові, доброті, доброчинності;

На рівні навчального закладу моніторинг якості освіти передбачає:

створення єдиного інформаційного простору; виявлення рівня й динаміки навчальних досягнень учнів; установлення чинників, які позитивно або негативно впливають на рівень навчальних досягнень учнів; виявлення рівня взаємодії учня й учителя під час навчально-виховного процесу; виявлення стану й динаміки виховної системи; виявлення стану й динаміки соціального середовища колективу школи; вивчення ефективності взаємодії з батьками й громадськістю; прогнозування розвитку у будь-якому напрямі НВП і вибір відповідного управлінського рішення для здійснення розвитку; стимулювання розширення професійних знань, творчої і науково-дослідницької діяльності кожного педагога; формування в колективі позитивної мотивації щодо підвищення ефективності НВП; здійснення самоаналізу освітньої діяльності навчального закладу в між атестаційний період.

Соціальне оточення і місце школи в соціумі.

Сучасна школа – це державна установа соціалізації школяра, в основі якої лежить соціальне партнерство. Лише через партнерські стосунки можна в умовах соціокультурного середовища розбудувати такий навчально-виховний простір, який забезпечить успішну соціалізацію дитини в сучасному суспільстві, буде доброзичливим до дитини і сприятиме попередженню й подоланню негативних явищ у молодіжному середовищі. Школа адаптується до нового середовища, постійно тримає в полі зору свій імідж та систему цінностей, що сприяє досягненню якісно нових результатів освіти.

Соціальне оточення і місце школи в соціумі:

Анотація……………………………………………………………………….

3

РОЗДІЛ І. Основні положення роботи………………………………….

1.1. Актуальність та обгрунтування роботи школи по “Створенню системи моніторингу якості освіти”. ………………………………………..

1.2. Місія школи………………………………………………………………..

1.3. Соціальне оточення і місце школи в соціумі……………………….

1.4. Цілі та завдання моніторингу…………………………………………….

1.5. Потреби та очікування……………………………………………………..

Розділ ІІ. Напрямки моніторингових досліджень………………………

2.1. Особливості змісту та організація роботи……………………………….

2.2. Моніторинг рівня навчальних досягнень учнів………………………….

2.3. Моніторинг організації навчально-виховного процесу…………………

2.4.


Моніторинг у системі методичної роботи…………………………….

2.5.Управлінський моніторинг……………………………………………….

2.6. Атестація якмоніторинг педагогічної майстерності вчителя……….

Розділ ІІІ. Аналіз позитивних і негативних явищ, які впливають на реалізацію завдань………………………… …………………………………

Дитячий садок:

– зустрічі;

– свята;

– підготовка до школи

Управління освіти і науки:

– координування спільних планів роботи з дітьми

– матеріальна допомога

Лікарня:

– медичне обстеження

– профілактика шкідливих звичок;

Профілактика захворювань

ДАІ:

– профілактика ДТТ

– вивчення ПДР

Бібліотека:

– шкільна

– районна

ШКОЛА

Спортивні школи:

– секції:

– змагання

Художня школа:

– навчання художній майстерності

– виставки;

– концертні програми

Клуб “Роман (бессмертное произведение)тик”:

– гурткова робота;виставки;

– конкурси, змагання

Музична школа:

– навчання гри на класичних,

Народних інструментах;

– концертні програми

Інспекція в справах неповнолітніх:

– профілактика правопорушень

– рейди

– робота з сімєю

Школа не відгороджує учнів від реального життя, а включає це життя у свої уроки, позаурочну діяльність, створюючи єдине поле громадського виховання не тільки учнів, а й усіх учасників освітнього процесу. У результаті йде комплексне, системне виховання громадянина не тільки в школі, а й поза її межами.

Сьогодні в школі навчається 867 учні у складі 34 класів. Якісну освіту забезпечує 57 педагогічних працівників, серед них – 15 вчителів-методистів, 15 старших учителів, 2 відмінника освіти. Мають вищу кваліфікаційну категорію – 36 вчителів, І категорію – 6 вчителів.

Матеріальна база школи включає 52 навчальних кабінети, 2 комп’ютерних класи, інноваційно-методичний комплекс, кімната дитячого самоврядування, кабінет мультимедійних засобів, 2 великих спортивних зали, зал хореографії, басейн, зал для сухого плавання, логопедичний кабінет, тренінговий кабінет, стоматологічний кабінет, 2 майстерні, бібліотеку, ігрову, спальні кімнати для дітей шестирічного віку, їдальню, 2 автокласи.

Школа забезпечує загальноосвітню підготовку в обсязі не меншому від визначеного державними стандартами освіти, спеціалізацію в 8-11 класах в природничо-математичному напрямку.

Робота педагогічного колективу направлена на забезпечення удосконалення допрофільного та профільного навчання, надання професійної освіти учням ІІІ – го ступеню.

Навчально-виховний процес здійснюється через:

профільне вивчення предметів ( математика, економіка, довкілля); здоров’язберігаючі предмети (екологія, основи здоров’я, фізичне виховання, хореографія, заняття в басейні, заняття з психології); пошуково-дослідницьку роботу учнів; науково-методичну роботу вчителів; психологізацію навчально-виховного процесу, роботу соціально – психологічної служби школи.

Навчальний процес спрямовано на формування загальнолюдських, громадських, соціальних, здоров’язберігаючих компетентностей та вміння вчитися.

Цілі та завдання.

“Якість освіти визначається новітніми технологіями, професійними кадрами і сучасним змістом освіти. І саме якість освіти є шляхом до успіху, до визнання і мрії”, – наголошує Міністр освіти і науки України Дмитро Табачник.

Якість освіти охоплює якість навчання, виховання та розвитку особистості як результат освітньої діяльності.

Тому метою роботи школи по створенню “Системи моніторингу якості освіти” є забезпечення подальшого розвитку навчального закладу як державної установи соціалізації школяра в освітньому середовищі, де здоровий спосіб життя – це не тільки свідома потреба кожної людини, а й мірило її освіченості, загальної культури, що досягається шляхом розвитку загальної креативності учасників навчально-виховного процесу, методом активізація інтелектуального потенціалу, залученням до творчої діяльності, зростанням рівня компетентності особистості, що неможливо без максимального залучення членів громади й різних інвестиційних організацій для формування високого рівня адекватної соціальної готовності дітей до життя в соціумі.

Пріоритетні напрямками Освітнього процесу:

Навчально-виховний процес:

– організація начально-виховної роботи на основі впровадження апробованих в Україні освітніх технологій;

забезпечення індивідуального підходу до кожної дитини; запровадження сучасних форм і методів навчання; формування особистості, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, набутих завдяки навчанню; впровадження сучасних засобів діагностики та оцінювання якості знань; Науково-методичне забезпечення: ефективність науково-методичної роботи; самоосвіта – індивідуальна робота кожного вчителя; участь у методичній роботі – обов’язок кожного педагогічного працівника; створення умов для поліпшення психолого-педагогічної, інформаційної, методичної та практичної підготовки педагогічних кадрів. Творчі здібності учнів: створення оптимальних умов для розвитку та творчої реалізації обдарованих дітей; залучення учнів до роботи в наукових секціях Малої академії наук, до участі у Всеукраїнських учнівських олімпіадах, Всеукраїнських конкурсах учнівської творчості; формування високоморальної особистості на основі всебічного розвитку здібностей дитини з врахуванням її психологічних особливостей та природного потенціалу. Управління навчальним закладом:

– управління на основі стратегічного планування, організація взаємодії всіх учасників навчально-виховного процесу, мотивація і контроль діяльності;

– забезпечення ефективного управління завдяки впровадженню моніторингового супроводу управлінських процесів;

– демократизація та гуманізація відносин між учасниками навчально-виховного процесу;

– залучення громадськості для підвищення ефективності навчально-виховного процесу.

Кадрове забезпечення: обгрунтоване прогнозування потреби в педпрацівниках; стабілізація кадрового складу школи; підвищення професійного рівня педпрацівників; поліпшення морального і матеріального стимулювання їхньої професійної діяльності. Інформаційно-освітнє середовище: впровадження інформаційних технологій в управлінську діяльність освітнього закладу; комп’ютеризація навчального процесу та виховної роботи закладу. Виховна робота: створення необхідних умов для розвитку творчого потенціалу особистості; стимулювання ініціативності та життєвої активності дитини; виховання на засадах загальнолюдських і національних цінностей. Я – громадянин і патріот Батьківщини: впровадження в навчально-виховний процес системи заходів спрямованих на виховання та формування особистості на основі норм соціальної поведінки; формувати культуру особистості в її екологічному розумінні яка уможливить збереження рівноваги в суспільстві й суспільства у природі; створення умов для розвитку становлення та прояви творчої активності особистості учня; організація пошукової та дослідницької діяльності учнів в еколого-економічному напрямку. Здорова особистість: виховання у дитини відповідального ставлення до власного здоров’я; формування культури здоров’я та пропаганди здорового способу життя; організація фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи; створення належних умов для функціонування соціально-психологічної служби. Матеріально-технічна база: збереження, покращення та оптимізація матеріально-технічної бази школи; комп’ютеризація навчально-виховного процесу та управлінської діяльності; здійснення заходів щодо модернізації матеріально-технічної бази школи. Імідж школи: налагодження особистих взаємин із батьками, створення позитивних емоційних зв’язків (для задоволення потреб батьків у відчутті своєї значущості); формування спланованого образу школи на основі наявних ресурсів.

Моніторинг націлює на постійне спостереження за будь-яким процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату.

Завдання моніторингу:

визначення якості навчальних досягнень учнів, рівня їх соціалізації; встановлення зв’язків між успішністю учнів і соціальними умовами їх життя, результатами роботи педагогів, рівнем їх соціального захисту, моральними установками, запитами, цінностями; оцінка впливу на навчальний процес державних освітніх стандартів, навчальних програм, організації шкіл і класів, методичного та технічного обладнання та інших факторів.

Кожен учитель і учень повинні чітко окреслити той бажаний результат (перспективну мету), на який вони вийдуть у процесі співпраці.

А мета одна: випускник повинен бути освіченою людиною. Тому через удосконалення педагогічних засобів прагнемо до підвищення рейтингу школи

1.5. Потреби і очікування:

Батькам учнів потрібно, щоб школа забезпечила:

– можливість отримання якісної освіти загальної та повної;

– якісну підготовку школярів до вступу в заклади вищої, середньої та початкової професійної освіти;

– початкову професійну підготовку учнів третьої ступені школи;

– цікаве дозвілля дітей;

А також, щоб були створені умови для:

– задоволення різноманітних інтересів і потреб учнів та розвитку здібностей школярів;

– формування інформаційної грамотності та оволодіння сучасними інформаційними технологіями;

– збереження та зміцнення здоров’я дітей.

Учням потрібно, щоб у школі:

– було цікаво вчитися;

– були в наявності комфортні психолого-педагогічні і матеріальні умови для успішної навчальної діяльності, спілкування, самореалізації;

– була можливість отримати якісну середню освіту та початкову професійну підготовку;

– були умови для опанування сучасними інформаційними технологіями.

Педагоги Очікують:

– створення в школі комфортних психолого-педагогічних і матеріальних умов для здійснення професійної діяльності;

– покращення матеріально-технічного забезпечення освітнього процесу;

– створення умов для творчої самореалізації в професійній діяльності.

РОЗДІЛ ІІ

Напрямки моніторингових досліджень

Особливості змісту та організація роботи

“Якість освіти” – це єдність компонентів, які необхідно вимірювати для одержання узагальненої оцінки та здійснення управління щодо її поліпшення:

якість викладання ( самого навчального процесу та педагогічної діяльності); якість педагогічних кадрів (їх підготовки, кваліфікації); якість освітніх програм; якість матеріально-технічної бази та інформаціно-освітнього середовища; якість учнів (їх людські, особистісні якості, що формуються під впливом НВП); якість управління; якість дослідження.

Використовуючи результати наукових досліджень з питань технології освітнього моніторингу в школі розроблена і впроваджується власна модель моніторингових досліджень якості освіти, науково-методичного супроводу її функціонування, що прописано в “Локальних нормативних актах”, які обговорені на засіданні методичної ради школи в 2008 році. Під моніторинговими процедурами ми вбачаємо:

збирання поточної та підсумкової інформації; обробка інформації; аналіз інформації; збереження інформації; поширення інформації.

Самою першою спробою аналізу, узагальнення, відстеження змін у розвитку освітньої системи школи стала атестація нашого навчального закладу у 2007 році, це теж був моніторинг:

досягнутого рівня запланованої мети; стану шкільного середовища; умов функціонування та розвитку школи; динаміка особистісного розвитку вчителя та учня; впровадження сучасних педагогічних технологій…

В наших локальних нормативних актах виділено три напрямки моніторингових досліджень.

Педагогічний моніторинг – система педагогічного контролю, яка має

Певні функції: навчальну, розвиваючу, виховну, коригуючу, мотиваційно-стимулюючу, організаційно-управлінську; форми контролю: поточний, тематичний, підсумковий; прийоми контролю: усний, письмовий, ігровий, графічний, тестовий; і на етапі підбиття підсумків: аналіз навчальних досягнень учнів, коригування знань та вмінь, звітна документація.

Система педагогічного контролю

Функції контролю

Форми контролю

Контроль освітнього стану

Навчальна

Мотиваційно-стимулююча

Розвиваюча

Виховна

Організаційно-управлінська

Коригувальна

Поточний контроль

Тематичний контроль

Підсумковий контроль

Письмовий контроль

Тестовий контроль

Підбиття підсумків

Кількісний і якісний аналіз

Навчальних досягнень учнів (визначення рівня досягнень учнів з тем)

Вироблення системи корегувальних завдань, коригування знань та вмінь

Виставлення піврічних та річних оцінок, підготовка інформації і звітної документації

Ігровий контроль

Графічний контроль

Усний контроль

Прийоми контролю

Завдання педагогічного моніторингу є:

діагностичне завдання: діагностика стану навчально-виховного

Процесу, виявлення відхилень від запрограмованого результату освіти в роботі колективу та окремих його членів, створення оточення зацікавленості, довіри та спільної творчості.

мотиваційне завдання: формувати в учнів відповідальне ставлення до

Оволодіння знаннями, уміннями та навичками.

виховне завдання: забезпечення єдності визначеної та позаурочної

Діяльності педагогічного колективу через мережу гуртків, факультативів, індивідуальних занять.

розвиваюче завдання: підвищення відповідальності педпрацівників, здійснювати контроль за розробкою та впровадження нових педагогічних технологій і їхніх елементів, активних форм і методів роботи у практику викладання навчальних предметів.

Основні напрямки діяльності вчительського колективу щодо реалізації цих завдань:

система діагностики: відстеження динаміки розвитку учнів; вивчення стану міжособистісних відносин учителя та учнів, учня та учнів; забезпечення психологічної захищеності учнів у навчальному процесі; форми обліку досягнень учнів з предметів, що дозволяють простежити особисті успіхи та невдачі школярів у засвоєнні навчального матеріалу, відповідно динаміки їхнього розвитку; найефективніші технології викладання предметів, що поєднують у собі різноманітні варіативні підходи до діяльності школярів.

Моніторинг якості навчання в системі “учитель – учень” полягає у визначенні ступеня відповідності наявних у школярів знань, умінь та навичок тим, що попередньо планувалися. Цей моніторинг можна вважати педагогічним, він традиційно здійснюється через семестрове, річне, екзаменаційне та підсумкове оцінювання результатів навчальної діяльності школярів.

Управлінський моніторинг у тому числі моніторинг професійної компетентності працівників школи є неодмінною умовою ефективної системи управління.

Метою моніторингу професійної діяльності працівників школи є: виявлення тенденції у професійній діяльності педагогічних працівників, прогнозування подальшої діяльності щодо підвищення їхнього професіоналізму.

Завданнями є :

визначення рівня та динаміки професійної діяльності вчителя; прогнозування розвитку професійної діяльності педагогічних працівників в існуючому освітньому та реабілітаційному просторі; сприяння створенню єдиного інформаційного простору, спрямованого на підвищення якості професійної діяльності вчителів.

Напрямки Моніторингової діяльності:

якість та ефективність професійної діяльності; методична підготовка; виконавча дисципліна.

Управлінський моніторинг впливає на систему, що забезпечує цілеспрямований розвиток навчально-виховної діяльності школи через:

забезпечення інформацією про стан школи; виховання відповідальності за визначний етап роботи та результати діяльності; надання суттєвої допомоги вчителям у пошуках ефективних форм та методів, навчання, виховання та розвиток школярів, у професійному вдосконаленні педагогів; спонукає до творчої роботи, самоосвіти, самовдосконалення.

Основним складником моніторингу є: Моніторинг організації НВП що передбачає аналіз стану здоров’я, загальної функціональної готовності учнів до навчання в школі, рівня навчальної та учнівської дисципліни.

Напрямки накопичення інформації:

результати соціально-психологічних обстежень учнів рівня їх активності, стану уваги; дані медичного супроводу школярів; експертна оцінка успішності.

Моніторинг діяльності школи щодо забезпечення результативності НВП включає в себе систему заходів, управлінських рішень, спрямованих на вирішення питань підвищення якості знань учнів, педагогічної майстерності.

Моніторинг рівня навчальних досягнень учнів

Технології моніторингу результатів навчання Полягає в підвищенні навчальних досягнень шляхом якісного та кількісного аналізу результатів навчання й ефективності управління процесом навчання на підставі впровадження моніторингу, який має бути планомірно здійснюваною низкою стратегічних і операційних дій, спрямованих на діагностику, контроль, оцінювання, прогнозування й удосконалення шкільної освіти.

Навчальний рік починається з аналізу діяльності школи за минулий рік: успішності учнів, результативності учнів в конкурсах, змаганнях, олімпіадах…

Постійне спостереження за рівнем навчальних досягнень учнів дає можливість урізноманітнити аналітичний супровід НВП. На основі моніторингу рівня навчальних досягнень учнів проводяться різні види порівняльного аналізу: за паралелями учнів; за навчальними предметами; за рівнем навчальних досягнень.

Успішністьз алгебриЯкість

Здійснюючи контроль за станом викладання предмету, підводячи підсумки навчальних досягнень учнів за семестр… підсумкові результати моніторингових досліджень дозволяють простежити динаміку змін рівня навченості учнів із предметів протягом навчального року, визначити позитивні тенденції, резерви, шляхи розв’язання проблем.

Моніторингові дослідження загальнонавчальних умінь і навичок (якості навчальних досягнень) дають об’єктивну картину про результати навчальної діяльності, рівень об’єктивності оцінювання досягнень учнів, корегує зусилля вчителів-предметників та класних керівників.

Практичним результатом стає :

детальне обговорення з учителями-предметниками, внесення корекції

Та надання індивідуальних і групових консультацій учням;

обговорення з учителями-предметниками планування навчального

Процесу з метою внесення змін у календарне та поурочне планування;

застосування індивідуальних навчальних завдань, різнорівневих тестів, врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів.

Вивчення стану викладання предметів, класно-узагальнюючий контроль за станом НВП висвітлює систему роботи вчителя щодо опанування учнями певного рівня знань, вмінь і навичок.

Якість освіти учнів – це підсумок рівня професійної майстерності педагогічного колективу.

Річний бал випускника 2011 року, ДПА і ЗНО показали реальні знання учнів, цей аналіз змушує кожного вчителя ще раз ознайомитись з критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів, тому що результати ЗНО – це показник результативності роботи як вчителя так і школи в цілому.

Про ефективність праці вчителя можна говорити тоді, коли її результати засвідчують, що вчитель зумів максимально реалізувати навчальний потенціал кожного зі своїх вихованців та об’єктивно оцінив їх навчальні досягнення.

Навчальні досягнення окремих учнів залежать від розвитку їх індивідуальних пізнавальних інтересів, ставлення до конкретного предмета чи конкретного вчителя, що також враховується у процесі моніторингу ефективності праці вчителів. (Рейтинг вчителя серед колег, адміністрації, батьків, учнів.)

Врахування потенційних навчальних можливостей учнів у навчально-виховному процесі можливе й необхідне, адже тільки на цій основі можна дійсно забезпечити особистісно-орієнтований підхід до кожного з них. Що стосується паралельного моніторингу ефективності праці вчителя, то цей аналіз, з одного боку, забезпечує зворотний зв’язок між учнем і вчителем з точки зору реалізації навчального потенціалу кожного школяра, а, з іншого боку, – дає змогу адміністрації школи виявити загальні тенденції у роботі конкретних учителів щодо індивідуалізації навчально-виховного процесу та об’єктивності оцінювання навчальних досягнень учнів.

Результати продовження навчання випускниками 9-х класів (86 учнів)

Вагомим показником результативності спеціалізованої школи є працевлаштування випускників за спеціалізацією школи еколого-економічного профілю. 51% випускників 2011 року обрали спеціальність в ВНЗ з економіки, екології, хімії, математики, біології.

2.3. Моніторинг організації НВП передбачає аналіз стану здоров’я, загальної функціональної готовності учнів до навчання в школі. Під здоров’ям ми розуміємо стан фізичного, духовного та соціального благополуччя, тобто не тільки стан “здоров’я-хвороба”, а і здатність учня адекватно реагувати на зовнішні та внутрішні подразники, а також діяльного ставлення до світу.

Актуальною стає задача не тільки забезпечення шкільної освіти без утрат здоров’я учнів, а й цілісного підходу до шкільного життя, що захоплює всі рівні – від управління освітніми системами, відносин у класі та зв’язків із зовнішнім співтовариством до виховання свідомого ставлення до збереження та зміцнення свого здоров’я.

Педагогічний моніторинг дозволяє батькам, учням, класним керівникам побачити об’єктивну картину того, що сьогодні з освіти може “взяти” учень; разом із психодіагностикою зрозуміти перспективи свого індивідуального розвитку, потенційні можливості, професійно орієнтуватись.

Виконання завдань програми Всеукраїнського експерименту з проектування особистісно-розвивального змісту навчально-виховного процесу (науковий керівник – доцент кафедри психології Університету менеджменту освіти АПН України, завідувач відділу проектування розвитку обдарованості Інституту обдарованої дитини АПН України, кандидат педагогічних наук В. О. Киричук). Робота за діагностично-проектуючим комплексом “Універсал”, дає можливість вивчити і скоригувати у наших вихованців:

ціннісні пріоритети (Я і рідна домівка, Я і праця, Я і здоров’я, Я і друзі і таке інше); ціннісні орієнтації; вади особистісного розвитку (тривожність, нечесність, невпевненість, імпульсивність, агресивність, асоціальність, замкнутість і таке інше); життєву активність

Моніторинг у системі методичної роботи

Моніторинг у системі роботи методичної служби школи не тільки забезпечує достовірну інформацією про якість та ефективність роботи вчителя, а й стимулює сумлінну, результативну працю вчителів, їхню інтелектуальну ініціативу, пробуджує у педагогів інтерес до творчості, прагнення досягти кращих результатів, отримати визнання в колективі.

Результати моніторингового дослідження свідчать, що з кожним роком підвищується якість кадрового забезпечення.

Моніторинг діяльності предметних методичних комісій, служб школи, варіативних творчих груп забезпечує:

відстеження динаміки якості навчальних послуг, які надають окремі предметні методичні комісії, творчі групи, служби школи та заклад, відповідно до потреб учнів і батьків; визначення ефективності управління.

На останньому засіданні методичної ради заслуховується звіт-презентація роботи за рік. Керівники ПМК, творчих груп, служб школи представили звіт про роботу в вигляді презентації і за результатами оцінки роботи вчителями школи визначено рейтинг діяльності, визнання в колективі.

Колективний аналіз роботи методичних служб школи

Управлінський моніторинг

В умовах оновлення освіти актуальними стають проблеми педагогічної діагностики. Неможливо досягти високого рівня навчальних досягнень учнів без відповідного контролю за ходом навчального процесу. Проблеми оцінювання навчальних досягнень учнів та оцінювання ефективності навчання пов’язані між собою. Основний зміст моніторингу полягає в одержання інформації про стан освіти з метою прийняття управлінських рішень щодо переведення її на якісно новий рівень.

Проблема моніторингу педагогічної майстерності вчителя надзвичайно актуальна і важлива. Це розв’язання багатьох питань:

удосконалення системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників; повніше та ефективніше задоволення їхніх професійних запитів та потреб у системі методичної роботи; визначення сильних сторін учителя; планування шляхів і конкретних засобів їх закріплення та розвитку в індивідуальному стилі педагогічної діяльності.

Моніторинг успішної професійної діяльності вчителя не лише дає керівництву школи інформацію для роздумів і подальшого аналізу, а й сприяє визначенню напрямів та перспектив професійного зростання, зміцнення адекватної професійної самооцінки, позитивного самосприйняття й професійної комфортності педагога.

У системі внутрішкільного управління здійснюється моніторинг професійного рівня вчителя за такими критеріями, які фіксуються в діагностичній карті:

знання нормативних документів; самоосвіта – творчий підхід до вибору способів, методів, прийомів і засобів забезпечення особистісно орієнтованого навчання через зміст його предмета; участь учителя в розробці методик і технологій розвитку навчально-виховного процесу; вміння вчителя змоделювати активну діяльність учня до уроку та на уроці, позакласну роботу з предмета; ведення шкільної документації (поурочні плани, ведення класних журналів, виконання навчальної програми та дотримання єдиного орфографічного режиму); вміння вчителя підтримувати життєдіяльність школи; виконавська дисципліна; робота з батьками та виконання громадських доручень.

Загальна структура організації та проведення моніторингу та оцінки діяльності педагогічних працівників є досить сталою, що й забезпечує можливість отримання об’єктивної та надійної управлінської інформації.

В кінці навчального року кожен вчитель підводить підсумок роботи за рік, за критеріями

Така самооцінка якості роботи усуває суб’єктивізм і упередженість оцінок адміністрації школи.

2.6. Атестація як моніторинг педагогічної майстерності вчителя

Одним із напрямків моніторингу якості освіти є якість підготовки педагогів, яка визначається перш за все атестацією.

З року в рік удосконалюється індивідуальна творча лабораторія кожного вчителя, збагачуючись новими ідеями та знахідками. На сьогоднішній день кожен вчитель школи має власне портфоліо – в якому зібрані особисті професійні досягнення вчителя в освітній діяльності, результати навчання, виховання і розвитку його учнів, його активності в класних і позакласних видах діяльності, внесок в розвиток системи освіти. “Портфоліо” – це черговий етап у розвитку професії, яке показує все, на що здатний вчитель.

Складання Портфоліо дає змогу вчителеві досягти таких цілей:

простежити еволюцію своєї професійної педагогічної діяльності; систематизувати створені ним навчальні матеріали та інші доробки; створити можливість гідного представлення колегам свого досвіду; сприяти розширенню методичного діапазону навчального закладу; підготуватися до участі в конкурсах педагогічної майстерності; підвищити рівень професійної конкурентоспроможності; підготуватися до атестації.

Атестація визначає кваліфікацію вчителя, рівень знань працівника, стає перевіркою їх особистісного зростання, є іспитом на компетентність. А головне, формує педагогічний світогляд, в основі якого – прагнення до створення кожним учителем своєї педагогічної системи, розуміння цілісності педагогічного процесу, потребу досягти високого рівня професіоналізму. Розв’язання цього завдання здійснюється різними способами, передусім, через науково-методичну діяльність, яка направлена на забезпечення випереджального зростання кваліфікації педагога, безперервність і наступність в здобутті ним кваліфікаційних рівнів.

В системі методичної роботи – щорічна самооцінка педагогічної активності вчителя.

Рейтингове оцінювання дає можливість об’єктивно підійти до атестації вчителя, проаналізувати результативність роботи вчителя, який атестується, за 5 років, його професійне зростання. Це дає можливість, при розгляді заяв вчителів на атестацію запобігти конфліктних ситуацій з вчителями у яких завищена самооцінка, підвищити самооцінку інших.

В рамках роботи предметної методичної комісії узгоджується координаційний план роботи вчителя, який атестується

Одним із основних критеріїв творчого зростання вчителя є самоосвіта у таких формах: опрацювання педагогічних новинок, поглиблена підготовка до уроків, виступи на шкільних, районних семінарах, засіданнях предметних методичних комісій, заняття на курсах підвищення кваліфікації, виконання докурсових і міжкурсових завдань.

Проводиться облік післякурсових завдань

Рік курс. перепідготовки

П. І. Б.

Вчителя

Тема курсової перепідготовки

Звіт по темі курсової перепідготовки

Де слухалось

Питання

Форма

Узагальнення

2012

Галицька

Світлана

Петрівна

Використання методу проектування в навчальному процесі

Використання методу проектування під час організації навчального процесу в поч. школі

ПМК,

Нарада при дир.

Ярмарок

Педтехнологій

На одному з перших засідань атестаційної комісії вчитель, який атестується представляє свій Творчий портрет – візитну картку, яка дає уявлення про вчителя, і в широкому сенсі – людину як особистість. Вчитель захищає свій девіз, педагогічне кредо, ідеї, стиль педагогічної діяльності, досягнення учнів вчителя, що вважає головним в роботі, рушійний принцип, стимулом педагогічної творчості, базою творчого підходу до своєї роботи.

Напрямком зростання педагогічної майстерності є використання сучасних педагогічних технологій у процесі викладання та в позакласній роботі, а саме проектної технології. Захист вчительських проектів – це ще один етап педагогічного пошуку ефективних шляхів самореалізації особистості вчителя і учня. Метод проектів це спільна навчальна-пізнавальна, творча діяльність вчителя і учнів, яка має спільну мету, узгоджені методи, засоби діяльності, спрямована на досягнення спільного результату з розв’язання певної проблеми, значущої для учасників проекту, допомагає формувати особистісні риси, які розвиваються лише в діяльності. За час роботи за проектною технологією створено і впроваджуються проекти:

“Використання комп’ютера в роботі вчителя початкових класів”; “Турботлива Флора”; “Юні сини і доньки України”; “Як зберегти час?”; “Бережливі та економні”; “Казка як сходинка до навчання”; “Знай, люби, бережи”; “Учень. Людина. Громадянин”; “Добро врятує світ”; “Твоє здоров’я у твоїх руках, тож бережи його щоднини”…

Пропагандою педагогічного досвіду вчителя є Захист теми самоосвіти – Опис та аналіз досвіду творчої діяльності вчителя.

В роботах вчителі розкривають, що важливою умовою організації НВП

Є вибір учителем раціональної системи методів і прийомів активного навчання, використання нових інформаційних технологій у поєднанні з традиційними засобами.

В ході атестації узагальнено досвід роботи вчителями з тем:

“Адаптація першокласників до шкільного життя”; “Методика діяльності класного керівника в сучасній системі виховання”; “Виховання культури здоров’я молодшого школяра”; “Система роботи з дітьми девіантної поведінки”; “Впровадження інтерактивних технологій для розвитку креативної творчої особистості”; “Інноваційні технології на уроках німецької мови в початкових класах”…

Впровадження інноваційних технологій – це потреба сьогодення, яка повинна грунтуватися на потребах та інтересах дитини. Використання інформаційно-комунікативних технологій в вигляді Учнівських та вчительських презентацій Визначає шляхи просування кожного учня від репродуктивного до творчого, що реалізує головний зміст і призначення навчання – створює умови для співробітництва вчителя та учнів і тим самим допомагає учню проявити свої здібності.

Соціальний педагог представила презентацію “Права і обов’язки людини в демократичному суспільстві”, та учнівську презентацію, “Про права та обов’язки дитини”. Обидві роботи рекомендовано використовувати класним керівникам в виховній роботі. Бібліотекар представила презентацію “Книги – ювеляри”. Мета цієї презентації – виховувати у дітей зацікавлення до читання, розуміти твір, розрізняти жанри творів та прищеплювати любов до книги. Діти згадати про чудові книги М. Носова “Пригоди Незнайки та його друзів”, А. Гофмана “Лускунчик”, М. Лібера “Вінні Пух”, М. Твена “Том Сойер”, які святкують свої ювілеї в 2011 році. Учнівську презентацію приготував учень 7 класу, про свою улюблену книгу А. Мілна “Вінні Пух”. Рекомендовано використовувати вчителям літератури та класоводам початкової та середньої ланки школи. Вчитель математики підготувала презентацію по темі “Розвязування трикутників. Прикладні задачі”, представила учнівську презентацію по темі “Прикладна математика”. Доречно використовувати вчителям на уроках математики за темою “Розв’язування трикутників”. вчителя початкових класів, представила свою та учнівську презентацію “Джміль та бджілка”. В процесі виконання якої учні: зібрали інформацію про бджілок і джмелів та проаналізували її, знайшли прислів’я, приказки, народні вислови про бджіл і джмелів, склали ребуси, загадки та кросворди на бджолину тему, написали власні вірші, оповідання, казки, байки з життя бджіл та джемів, зробили вироби власними руками за темою, оформили звіт про виконану роботу у формі презентації. Рекомендовано використовувати вчителям початкових класів у виховній роботі, на уроках “Мій рідний край”. учитель німецької мови, представила презентацію до уроку: “Відомі німецькі художники та графіки” , Та учнівську презентацію “Albrecht Dürer”. Ознайомила учнів з відомими творцями найвідоміших картин Німеччини. Рекомендовано використовувати при вивченні теми “Мистецтво” в 10 класі.

Моніторинг якості роботи вчителя проводиться як підсумок атестації і має за мету систематизацію процесу накопичення та збагачення передового досвіду роботи вчителів школи. Вчитель демонструє свою результативність;

як вчитель-предметник – моніторинг якості знань учнів з предмету;

Як класний керівник – досягнення в роботі з учнівським та батьківським колективом, результативність навчання учнів, перемоги класного колективу в конкурсах, змаганнях В методичній роботі – участь в методичних заходах різних рівнів: методичних та педагогічних радах, семінарах, проблемних столах, психологічних тренінгах, у проведенні предметного тижня, у створенні кабінету – творчої лабораторії вчителя.

Досвід вчителя з упровадження інноваційних технологій розвитку особистості висвітлюється в науково-методичному посібнику за науковою редакцією Н. Б. Гонтаровської, журналі “Директор школи”, матеріалах науково-практичних конференцій.

Отже, моніторинг у системі роботи методичної служби школи в ході атестації не тільки забезпечує достовірною інформацією про якість та ефективність роботи вчителя, а й стимулює сумлінну, результативну працю вчителів, їхню інтелектуальну ініціативу, пробуджує у педагогів інтерес до творчості, прагнення досягти кращих результатів, отримати визнання в колективі.

РОЗДІЛ ІІІ

Аналіз позитивних і негативних явищ, які впливають на

Реалізацію роботи школи по “Створенню системи

Моніторингу якості освіти”

Суперечності які гальмують розвиток сучасної освіти

Суперечність перша – між процесом середньої освіти та життям учнів. Учень сучасної школи виконує навчальний план, інколи не розуміючи, навіщо йому це потрібно, ходить в школу без задоволення та інтересу, якби то готується до якогось майбутнього життя.

Суперечність друга – між навчальним та виховним процесом. Бо завжди постає питання – що важливіше: знання чи особистість, її цінності та чесноти?

Суперечність третя – між знанням актуальним та майбутнім. Деякі знання втрачають актуальність, старіють вже в процесі вивчення.

Суперечність четверта – між обсягом знань та фізичними і психологічними можливостями учня. Більшість сучасних учнів мають хронічні захворювання. Майбутнє не обіцяє змін на краще. Можливості волі і пам’яті дитини великі, але обмежені і ми можемо побачити їх межу.

Сильні і слабкі сторони діяльності школи

Сильні сторони

Слабкі сторони

1

Прагнення до набуття позитивного досвіду й участі у розвитку закладу

Зниження контингенту учнів

2

Творчість і небайдужість, здатність до інновацій більшості педпрацівників.

Недостатнє фінансування закладу

3

Збереження і примноження традицій закладу

Недосконалість законодавчої бази освіти

4

Постійна робота педпрацівників над самовдосконаленням

Позиція “відбування” у деяких працівників

5

Середній вік педпрацівників 41рік

Недостатня активність учнів у суспільно-корисних справах

6

Вищу кваліфікаційну категорію і першу мають 63% педпрацівників

Вихід з навчального процесу сильних викладачів

7

Збільшення кількості переможців і призерів олімпіад і конкурсів (на різних рівнях)

Не достатня активність більшості членів вчительського колективу в роботі з обдарованими дітьми

8

Підтримка батьківської громади й учнів

Недостатній рівень співпраці з

Батьками на рівні класних

Колективів

9

Зростання і вдосконалення матеріально-технічної бази школи

Слабка комп’ютерна база

Негативні явища

Загублений інтерес учнів до знань, зокрема невміння вчитися й долати труднощі пізнавальної діяльності: монотонність і одноманітність діяльності учня та вчителя; відсутність швидкої зміни подій; непродуманість методики організації НВП. Під час організації внутрішкільного контролю допускаються: перевантаження вчителя; недостатнє інформаційне забезпечення науково-методичною, педагогічною літературою, періодикою; неврахування потенційних можливостей кожного вчителя, його бажання, досвід, здібності, стан здоров’я; недостатній індивідуальний підхід до кожного педагога; відсутність ініціативи та байдужість при виконанні педагогічних обов’язків частини вчителів.

Шляхи усунення:

знайти причини педагогічних невдач; продумати систему заходів з їх усунення; спонукати до самоаналізу своєї діяльності; створити умови для розкриття творчого потенціалу вчителя; надання рекомендацій для самоосвіти.

Невикористані резерви

інформаційне-комунікативне забезпечення; індивідуальна робота з учителями під час вибору певної теми, складання творчого плану педагога; обмін досвідом серед колег, щодо реалізації особистого творчого плану; стимулювання вчителів до науково-дослідницької роботи.

Результати реалізації

Для адміністрації:

активізація діяльності всіх структур школи; підвищення ефективності управління; збереження іміджу школи; використання механізмів і прийомів стимулювання діяльності педагогів.

Для адміністрації:

активізація діяльності всіх структур школи; підвищення ефективності управління; збереження іміджу школи; використання механізмів і прийомів стимулювання діяльності педагогів.

Для учнів:

підвищення рівня навчальних досягнень учнів; формування інформаційних, інтелектуальних та комунікативних компетенцій; створення ситуації життєвого успіху в усіх сферах шкільної діяльності; формування правової та громадської свідомості; створення комфортних психолого-педагогічних умов; підвищення показників фізичного та психологічного здоров’я.

Для батьків:

створення умов для задоволення потреб щодо отримання якісної освіти дітьми; встановлення та зміцнення дружніх відносин між родинами учнів і школи; створення умов для: задоволення інтересів і розвитку різноманітних здібностей школярів; збереження та зміцнення здоров’я дітей; виховання громадянина здатного до суспільного життя.

Для представників громадськості:

підвищення уваги та інтересу до проблем навчання і виховання у школі; участь у вирішенні проблем навчання та виховання; створення позитивного іміджу школи в соціумі міста, підвищення її конкурентоздатності.

Рівень свободи всіх учасників освітнього процесу повинен стати головним критерієм успішності роботи освітніх систем нового тисячоліття.

Мотивація до “руху наввипередки власної тіні” є запорукою прогресу в шкільній освіті.




1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...
Вы читаете: Створення системи моніторигу якості освіти