Сценарій до 50-річчя заснування школи-інтернату ім. О. А. Деревської

Сценарій шкільного свята

З ювілеєм, рідна школо! (З нагоди 50-річчя школи-інтернату в м. Ромни Сумської обл..)

(Звучить урочиста музика)

1 вед. Весна пливе Дніпром у рідний край,

Несе Ромнам веселку на крилі,

І знову травня диво-ковалі

Кують чимдуж підкову-дивограй…

(виконується міні-композиція зі стрічками )

Та весняними вінками

На фоні – слова:

2 вед. Сьогодні радість в нашій школі,

Сміх ллється з вікон і з дверей!

Отож зібрались в дружнім колі,

Бо в нас сьогодні – ювілей!

3 вед. Піввіку школа рідна має!

Традицій безліч, море свят.

То ж кожен з нас її вітає,

Бо їй сьогодні – 50 !

Виконується пісня про школу

На мультимедійній дошці кадри колишньої школи.

1 вед. З історії школи розмову почнемо,

Бо дуже цікаві її сторінки.

Давайте всі разом сьогодні збагнемо,

Якими ж були ті далекі роки…

2 вед. тысяча девятисот семнадцатого рік – на базі школи заснована чоловіча школа.

1 вед. 1923 рік – в приміщенні школи організовано спілку юних

Спартаківців.

2 вед. 1926 рік – відкрито Роменський дитячий будинок.

1 вед. 1943 рік – школа реорганізована в дитячий будинок №1 для

Дітей-сиріт.

(Звучить стривожена мелодія), на її фоні читається вірш

В. Симоненка “У Івася немає тата”: (Харченко О.)

У Івася немає тата. Не питайте тільки – чому.
Лиш від матері ласку знати довелося хлопчині цьому.
Він росте, як і інші діти, і вистрибує, як усі.
Любить босим прогоготіти по ранковій колючій росі.
Любить квіти на луках рвати, майструвати лука в лозі,
По городу галопом промчати на обуреній гнівній козі…
Але в грудях жаринка стука, є завітне в Івася одно:
Хоче він, щоб узяв за руку і повів його батько в кіно.
Ну, нехай би смикнув за вухо, хай нагримав би раз чидва, –
Все одно, він би батька слухав, і ловив би його слова…
…Раз Івась на толоці грався, раптом глянув – сусіда йде.
{C}- Ти пустуєш тута, – озвався, – а тебе дома батько жде…
Біг Івасик, немов на свято, і вибрикував, як лоша.
І, напевне, була у п”ятах пелюсткова його душа.
На порозі закляк винувато, але в хаті – Мама сама…
{C}- Дядько кажуть, приїхав тато, тільки чому ж його нема???
Раптом стало Івасю стидно, раптом хлопець увесь поблід –
Догадався, чому єхидно захихикав сусіда вслід.
Він допізна сидів у коноплях, мов уперше вступив у гидь,
З оченят, від плачу промоклих рукавом витирав блакить.
А вночі шугнув через грядку, де сусіда паркан стирчав,
Вибив шибку одну з рогатки, і додому спати помчав…
Бо ж немає тим іншої кари, хто дотепи свої в іржі
Заганяє бездушно в рани, у болючі рани чужі!..
1 вед. Минали дні за днями, жовтокосу осінь змінювала холодна зима, а тепле літо приходило на зміну біло-рожевій весні. Швидко горталися листки календаря, бігли, наче сиві коні, турботливі роки…

2 вед. І 10 квітня 1959 року за наказом облвно №42 та наказом райвно №17

На базі колишньої міської школи № 4 та дитячого будинку №1 була

Створена Роменська школа-інтернат.

1 вед. Першим директором школи-інтернату було призначено Кривошия

Івана Максимовича, колишнього директора дитячого будинку.

Завучем школи – Сухоставця Василя Степановича, старшим вихователем

Кібця Олександра Семеновича, старшою піонервожатою – Чубай Галину

Дем”янівну.

Виконується гімн школи

2 вед. 1961 рік – був відкритий піонерський табір “Чайка”, і на відкритті його

Був заслужений артист України – Степан Йосипович Шкурат.

1 вед. 1963 рік – було збудовано теплицю.

2 вед. 1964 рік – збудований спортивний зал. Але цей рік вніс свої корективи –

Раптово пішов із життя директор школи – Кривоший Іван Максимович.

1 вед. Наказом міськвно назначено Купченка Григорія Михайловича.

У цьому ж році був перший випуск 8-10 класів.

Звучить мелодія випускного балу

(На дошці – фоторепортаж випускників усіх випусків)

До слова запрошується колишня випускниця Роменської школи-інтернат

БОЙКО Людмила Миколаївна – завідуюча дитячою поліклінікою.

2 вед. Для всіх присутніх, для колишніх випускників школи звучить музичний

Дарунок.

Виконується вальс

1вед. Мати наша, мати, як голубка сива

Крильцями любові усіх нас покрила.

Мати наша, мати, як сонечко ясне,

Цілий день нам світить, і в нічку не гасне.

Мати наша, мати, як сонечко з неба:

В день і в нічку знає, чого дітям треба…

2 вед. Так уже склалося, що кожного року у травні ми святкуємо День Матері.

Бо вона – Богиня, Берегиня. Це та, що береже оселю, оберігає нас від

Невірного кроку, від непрошеного лиха та напасті. Це та, що ніколи не

Вимагає від нас ніяких жертв, а сама задля нас жертвує всім, навіть

Життям.

1 вед. Можна все на світі зробити:

Перетворити зиму на літо,

Можна моря й океани здолати,

Гору найвищу штурмом узяти,

Можна пройти крізь пустелі і хащі,

Тільки без мами не можна нізащо.

Бо найдорожче стоїть за словами:

В світі усе починається з мами.

Виходять читці:

{C}1. {C}Любить людей мене навчила мати,

Їм дарувать і усмішки, й пісні.

А ще навчила працю поважати,

І спів пташиний ранній навесні.

{C}2. {C}Навчила мати радуватися сонцю,

І низько-низько кланятись землі.

І пестить рожу, що зорить в віконце,

І ніжить пташку, що співа в імлі.

{C}3. {C}Навчила ненька хліб свій поважати,

І хліборобську працю величать.

Мене навчила сіяти й орати,

І як хлібину різати почать…

{C}4. {C}А ще навчила всіх пісень співати,

І щедрості навчила, й доброти.

Любить весь світ мене навчила мати,

І цю любов до скону берегти.

Для всіх матерів звучить музичний сувенір, Пісня “Материнська доля “.

Читець:

Вже останню струну протягнули у осінь

Над хатиною й садом журавлині ключі.

Ну, скажи хоч півслова на прощання у просинь,

Приголуб, осміхнись. Я молю: “Не мовчи”…

Знаю: ти і тепер за одвічним порогом

Одганяєш від мене і біду, і грозу.

І, забувши знемогу, підставляєш долоні

Під синівську сльозу, посивілу сльозу….

(Звучить пісня “Вернись, моя мамо” у виконанні Карпенко Маріанни – слова Тетяни Лісненко музика Василя Манька )

2 вед. 1974 рік – Указом Президії Верховної Ради УРСР Олександрі

Деревській присвоєно звання “Мати-героїня”.

1 вед. 1974 рік – виходить Постанова Ради Міністрів УРСР за номером 256

“Про присвоєння імені Деревської школі-інтернату”.

2 вед. 1974 рік – відкриття шкільного музею Матері-героїні О. А. Деревської.

1 вед. 1982 рік – відкриття пам”ятного знаку Олександрі Деревській перед

Школою-інтернатом, в честь 80-річчя з дня її народження.

2 вед. 2002 рік – школа-інтернат реорганізована в заклад для дітей-сиріт і

Дітей, які залишились без батьківської опіки імені О. А. Деревської.

1 вед. До слова запрошується директор Роменської школи-інтернату 1-Ш

Ступенів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування

Імені О. А. Деревської – Товчигречка Сергій Степанович.

(Виконується пісня про школу)

1 вед. Діти і батьки, батьки і діти – одвічна проблема і одвічна радість.

Читець : Як дітей гойдаєш, то завжди приємно,

Хоч не раз змахнеш краплинку поту.

Що ж, прислів”я мовить не даремно:

“Хто не мав дітей – не мав клопоту”…

А зростуть – то стільки дум у неньки!

А тривог за кожне їхнє діло!

Голова боліла від маленьких,

Від дорослих – серце заболіло.

Але що ті клопоти й тривоги,

Бо хіба із щастям їх зрівняти!?

Як дитя, зіп”явшися на ноги,

Перший крок ступило по кімнаті.

Як почуєш ти уперше “мамо”

Як до школи приведеш за руку,

Як уже й одержиш телеграму:

“Мамочко, вітаю із онуком!”

І дарують вам цвітіння рясту

Сині гори, неспокійні ріки.

Хто не мав дітей – не звідав щастя,

Долею обкрадений навіки.

(На дошці – фотографії О. А. Деревської. Портрети і масові фотографії).

1 вед. Жінка-Легенда, Жінка-Берегиня. Велична у своїй красі і

Безмежній щедрості! І нічим сьогодні не виміряти вагу її подвигу,

Її щирості і любові!

(Опускається на сцені портрет О. Деревської)

2 вед. Слово від династії Деревських має ____________________________

_____________________________

2 вед. … Вона скуштувала справжнього людського щастя, та відчула, на

Жаль, і полинового присмаку… Вона торкалася дитячих

Сердець, та не могла довго в жіночих пригорщах тримати дитячі

Радощі…

Збирала, плекала, виходжувала, дарувала життя, розгублюючи по сірій

Землі своє здоров”я, розпорошуючи біль своїх невтомних років…

1 вед. Олександра Аврамівна Деревська. Саме сьогодні погляд до неї: . найщирішої, наймудрішої, наймилішої, найсвятішої.

Адже 60 обездолених дітей зігріла теплом материнського серця,

Лагідно торкнулася маленьких дитячих душ і посіяла в них добрі зерна

Надії і людяності, ніжності і добра…

2. вед. Не здогадувалась, та і не могла думати, що колись її діяльність

Будуть називати материнським подвигом. Але сьогодні немає в світі

Жінки, яку так багато дітей називали мамою. За своє життя вона

Встигла зробити стільки, що, здається, не вистачить декількох життів.

1 вед. “…Мені дивно слухати, коли працю жінок по вихованню дітей

Порівнюють з працею на підприємствах. Не вважаю це працею, –

Це радість, щастя, яке не кожному випадає”, – сказала одного разу

Олександра…

(Двоє учнів виносять запалені свічі з чорними стрічками)

1 вед. 50 років минуло з того часу, як перестало битися полум”яне серце

Олександри Деревської…

. Сховаймо біль під піною морською,

Нехай вітри погойдують клечання,

Вшануймо пам”ять мами – Деревської

Хвилиною тривожною мовчання…

(метроном відбиває хвилини мовчання )

1 вед. На Київській студії документальних фільмів кінорежисер Андрій

Слісаренко створив документальний фільм про сім”ю Деревських

“Роменська мадонна”, який в 1972 році на Всесвітньому фестивалі

Документальних фільмів у місті Лейпцигу завоював перший приз

“Золотий голуб”.

2 вед. На кіностудії Олександра Довженка створено художній фільм про

Деревських “Свято печеної картоплі”.

Сьогодні про матір-героїню пишуть вірші, складають легенди,

Вшановують її ім”я і кладуть до підніжжя пам”ятника живі квіти…

Її пам”ятають, їй вклоняються, її іменем гордиться світ, бо аналогів у

Світі цій жінці нема!!!

1 вед. (У нас в гостях поетеса – Людмила Грицай, запрошуємо до слова.)

2 вед. Звучить музичний дарунок для всіх, хто несе бережно по землі

Величне ім”я Жінки, Жінки-Матері, Жінки-Трудівниці, Жінки-Берегині.

1 вед. Сьогодні нас у шкільній дружній родині – 152. Вчителі і вихователі

Щедро сіють у наших серцях добірні зерна добра і любові, щирості і

Милосердя. Плекають у наших душах сонячні промінчики ніжності і

Теплоти. Навчають нас бути справжніми людьми.

За їхню невтомну працю, за щирі і добрі серця, за ласку і добро –

Низький уклін і щире – СПАСИБІ!

До слова запрошується заступник директора з виховної роботи

Тетяна Станіславівна Лісненко.

2 вед. Сьогодні Україна, пісня й мати –

Неначе квіти, в пишному вінку.

Про них не перестанемо співати

Хорошу пісню, радісну й дзвінку.

.

1.Пісня “Мама” вик. Катерина Атаманчук

2.

3. Пісня “Із козацького я роду”. Муз школа

1 вед. У школі різні є свята:

Є ювілеї і річниці.

Та наша школа золота

Завжди щедротами іскриться.

2 вед. Тож вас чекаємо завжди ми:

В осінню пору й літній час.

Лишайтесь завжди молодими

Для рідних, друзів і для нас!

Виконується хореографічна фінальна замальовка “Боже, Україну збережи!”

( зорові ефекти – сухі феєрверки), шари, конфетті.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...
Вы читаете: Сценарій до 50-річчя заснування школи-інтернату ім. О. А. Деревської