Розвиток творчих здібностей учнів на уроках історії

Проблемами творчості з давніх часів цікавилися Платон, Аристотель, Августін, Гегель. Вчені вважають, що творча особистість краще адаптується до соціальних умов. Ідеї розвитку творчості продовжують в своїй педагогічній спадщині А. С. Макаренко, В. О. Сухомлинський. Педагоги розглядають творчу діяльність учнів як таку, що сприяє розвитку цілого комплексу якостей творчої особистості: самостійність у виборі знань; працелюбність; вміння бачити головне; бачити спільне в різних і різне в подібних явищах; розумова активність; підбір матеріалу, який необхідний для виконання конкретного завдання і т. д. Результатом цих яркостей повинен стати кінцевий продукт творчої діяльності. Безперечно, щоб щось створити, потрібно мати певну кількість знань. Знання – фундамент творчості. Тема не нова, але залишається актуальною. Актуальність обраної теми зумовлена сучасними тенденціями соціально-економічного розвитку нашої країни, підвищенням ролі людського фактору у всіх сферах діяльності. Сьогодні у суспільстві виникла потреба в творчих, діяльних і обдарованих, інтелектуально й духовно розвинених громадян. Реформування системи освіти висуває розвиток творчої особистості дитини як одне з пріоритетних завдань. Саме від творчих людей, залежить розвиток суспільства. Творчі здібності характеризуються як властивості особистості, що забезпечують успіх у будь-якій діяльності. Так на основі власного педагогічного досвіду дійшла висновку, що ці здібності включають основні чотири компоненти:
Мотиваційні (допитливість, творчий інтерес, захопленість, емоційність, прагнення творчих досягнень, особиста значимість творчої діяльності);
Інтелектуально-логічні (уміння аналізувати, порівнювати. Виділяти головне, пояснювати, доводити, обгрунтовувати, систематизувати, узагальнювати, класифікувати).
Інтелектуально-евристичні (уміння висувати гіпотези, фантазувати, асоціативно мислити, переводити знання і вміння в нові нестандартні ситуації, критично мислити, оцінювати).
Комунікативні (уміння сприймати усне й писемне мовлення, відтворювати, самостійно будувати усні і писемні висловлювання).

Тому розуміючи завдання суспільства, найголовніше для мене завдання в будь-якій ситуації – створити в класі творчу атмосферу, більше того, намагаюсь розуміти психологічну сутність цього процесу. Це насамперед не насильне навчання, а заохочення до пізнання, повага інтелектуальної сили дитини.
Творча діяльність учнів не може вийти за межі набутих знань. Всім відома аксіома, що людський мозок здатний забувати. Тому повторення вже пройденого матеріалу (причому багаторазове повторення) є необхідною умовою. Якщо ще врахувати і те, що учні оволодівають основами різних наук, то стане зрозумілим, що без повторення вже пройденого дуже важко, а інколи і неможливо рухатись вперед.
Вважаю, що для того, щоб дитина могла творчо працювати, потрібно створити їй відповідні умови. На мою думку, у творчого вчителя повинно бути розвинуте почуттям гумору, а це є одна із психологічних умов, бо я розумію, що гумор допоможе здолати відчуження, зблизити колектив.
Творчість в поєднанні з працею дасть бажані результати.
Кожна дитина відрізняється від інших рівнем розумового розвитку, інтересами, здібностями, психікою. Потрібно враховувати індивідуальні здібності кожної дитини при організації навчального процесу на уроці. Кожна дитина, починаючи від самого народження, хоче гратися, тобто жити творчо. Завдання вчителя – допомогти учневі знайти себе в житті; пробудити чи розвинути в дитині те творче зернятко, яке є в кожному, бо закладене там природою. На своїх уроках історії я організовую індивідуальну, парну й групові форми роботи. Також вважаю, що для отримання ефективного результату необхідно знати творчі здібності дітей, тому передбачаю роботу з класними керівниками, з батьками та індивідуальну роботу з учнями.
Творчість ні в якому разі під тиском не виникає. Потрібні методи, засновані на збуджені інтересу, стимулюванні бажання творити, тому, готуючись до уроків, намагаюсь шукати щось незвичайне, оригінальне, щоб підтримувати зацікавленість учнів до предмету. Працюю з мінімумом домашніх завдань, забезпечую засвоєння матеріалу на уроці. А домашні завдання носять особисто творчій характер (складання кросвордів, написання казок, віршів на історичну тематику, складання питань для прес – конференцій, проведення соціологічних опитувань, тощо).

У практиці не відмовляюсь від традиційних уроків, але подобається використовувати “цікаві добавки”: пошукові, дослідницькі, евристичні методи, які дозволяють активізувати пізнавальні і творчі здібності.
Основним завданням на уроці вважаю не повідомити матеріал і перевірити знання, а виявити досвід учнів щодо викладеної мною інформації. Учні співпрацюють у діалозі зі мною, висловлюють свої думки, діляться інформацією, обговорюють те, що пропонують однокласники, відбирають під моїм керівництвом в той матеріал, що закріплений науковими знаннями.
Упроваджую інноваційні технології навчання: урок – юридична консультація, узагальнюючі уроки у формі КВВ, клуб знавців. Для досягнення результатів ставлю розвивальну мету, яка передбачає виявляти літературні, музичні, художні здібності учнів, учити учнів працювати з усіма доступними джерелами знань, самостійно відшукувати історичну інформацію за темою, порівнювати, аналізувати і критично оцінювати історичні факти, та діяльність осіб, спираючись на отриманні знання, на основі альтернативних поглядів на проблеми. Тому акцент мети може бути зроблений на розв’язанні різних видів творчих завдань і відповідно на розвиток різних видів творчих здібностей. Якщо потрібно закріпити поняття, то пропоную завдання типу “синонім – антонім – омонім”, “історичний ланцюжок”, скласти кросворд або казку з обов’язковим використанням вивченних понять. Складання казки – групова творча робота учнів, а складання кросворду – індивідуальна. Якщо потрібно узагальнити матеріал, то пропоную для групової форми роботи скласти питання для прес-конференції, соц. опитування, а для індивідуальної – написати лист ровеснику або нащадкам, скласти легенду. А для розвитку уяви – запропоную намалювати фрагмент історичної події, ілюстрацію для підручника, карикатуру. Для написання поурочних планів та опрацювання нового матеріалу на уроках використовую опорні конспекти, блок-схеми – це дає можливість скоротити час на пояснення фактичного матеріалу і збільшити час на творчі завдання.
Також в своїй практиці використовую інтерактивні технології під час яких, навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії усіх учнів. Ці методи активізації пізнавальної діяльності дозволяють мені вирішити комплекс проблем:

всі учні включаються в роботу;
обробляється, узагальнюється і повторюється велика кількість матеріалу;
кожен учень має можливість висловити свою думку;

– учні вчаться грамотно аргументувати свою точку зору і знаходити альтернативні рішення;
– формуються доброзичливі відносини в учнівському колективі;
– проблемні завдання розвивають творче мислення.
Знати своїх учнів і знати те, що вони знають і можуть знати кожний окремо і всі разом, – значить бути учителем. Спираючись на досвід педагогів-новаторів та на власний досвід, пропоную пропозиції щодо підвищення творчого рівня педагога.

Пам’ятка для творчого вчителя

Створити відповідні умови для розвитку творчих здібностей.
Постійно працювати з класними керівниками та батьками.
Знати творчі здібності своїх дітей.
Враховувати індивідуальні здібності кожної дитини.
Заохочувати до пізнання.
Поважати дитину.
Спонукати учнів до ініціативи, самостійності.
Створювати ситуації успіху.
Впроваджувати інтерактивні технології.
Самому подавити приклад.
Допомогти учневі знайти себе в житті.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...
Вы читаете: Розвиток творчих здібностей учнів на уроках історії