Розвиток пізнавальних інтересів



Увага – у молодшому шкільному віці домінує мимовільна увага, але під впливом учіння інтенсивно розвивається довільна увага. Властивості уваги: нестійка увага молодших школярів; діти відчувають значні труднощі у розподілі уваги на два види діяльності; молодші школярі відчувають труднощі і при переключені уваги з одного предмета на інший. Вчитель повинен давати їм час; обсяг уваги дітей менший обсягу уваги у дорослих. Сприймання у молодшому шкільному віці: домінує мимовільне сприймання проте під впливом учіння розвивається довільне сприймання: спочатку сприймання першокласників іде на здійснення ними практичних дій з предметами. Дії з предметами є головною метою, а сприймання їх виступає засобом досягнення цієї мети. Наприкінці молодшого шкільного віку змінюється співвідношення між сприйманням та предметними


діями. Сприймання перетворюється в основну мету, а дії стають засобом досягнення цієї мети. Вікові особливості сприймання: мала диференційованість сприймання коли діти плутають схожі предмети; тісний зв’язок сприймання з практичними діями, зв’язок сприймання з емоціями. Засоби розвитку сприймання: використання методу порівняння; виділення головного і суттєвого в об’єктах які сприймаються дітьми; використання наочності та технічних засобів; словесний звіт про те, як вони сприйняли певні об’єкти; врахування вікових та індивідуальних особливостей сприймання. Пам’ять. На початку віку у дитини механічна та образна пам’ять. Причини: домінування механічної пам’яті – досить високий рівень розвитку цього виду пам’яті; діти не впливають розрізняють мнемічні завдання; недостатньо розвинене мовлення, тому їм легше запам’ятовувати дослівно, ніж відтворювати матеріал своїми словами. Ще не володіють прийомами смислового запам’ятання. Пам’ять молодших школярів протягом даного періоду має дві тенденції розвитку: посилення ролі смислової пам’яті у порівнянні з механічною; розвиток словесно-логічної пам’яті. Засоби розвитку пам’яті: формування у дітей правильної установки на запам’ятання матеріалу; навчання дітей здатності розрізнювати мнемічні завдання; навчання дітей прийомам смислового запам’ятання; врахування вікових та індивідуальних особливостей. Мислення. У молодшому шкільному віці на початок періоду домінує наочно-образного мислення, а під впливом учіння інтенсивно розвивається абстрактне мислення. Розумові операції: аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, конкретизація, класифікація, систематизація. У дитини розвивається здатність використовувати певні предметні поняття та поняття відношень, такі якості мислення: критичність, раціональність, широта мислення, самостійність, творчий характер мислення. Шляхи розвитку мислення: навчання дітей здатності виділяти головне і суттєве у матеріалі який вивчається; використання творчих завдань; створення проблемних ситуацій; організація навчальних дискусій; врахування вікових та індивідуальних особливостей. Уява. В 2х основних напрямах: збільшення реалізму образів уяви; розвиток здатності дитини управляти процесами своєї уяви. У цьому віці розвивається як репродуктивна так і творча уява. Шляхи розвитку уяви: використання творчих завдань; використання творів літератури та мистецтва; використання позакласної та позашкільної роботи; врахування вікових та індивідуальних особливостей. Мовлення. На початку віку у дітей домінує усне діалогічне мовлення. Під впливом учіння у дітей розвивається усне монологічне мовлення та писемне. Діти оволодівають лексичними, фонетичними та граматичними сторонами рідної мови. Засобом розвитку мовлення виступає використання різних видів словесної творчості, насамперед творів та переказів.




1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...
Вы читаете: Розвиток пізнавальних інтересів