РОЗВИТОК МОВЛЕННЄВИХ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ У ДОШКІЛЬНИКІВ МЕТОДАМИ ТРВЗ



Вчителі – логопеди ККДНЗ № 207

Домаранська О. В., Голик Н. М.

Творче мовлення неможливе без творчого мислення, розвинутої уяви та фантазії. Воно не виникає на порожньому місці, а спирається на минулий досвід дитини.

Ключові слова: мовленнєві творчі здібності, ТРВЗ, креативність, розвиток мовлення.

Важливе значення для повноцінного розвитку дитини як особистості має своєчасне опанування мови, усім багатством виражальних і змістовних засобів рідної мови. У дошкільному віці виникає і особливо гостро означається потреба у створенні дитиною нового, не існуючого у довкіллі. Щоб зіставити свою вигадку з реальністю, малий вигадник потребує співрозмовника, слухача для оцінки та схвалення вигаданих ним неймовірних пригод.

Проблема розвитку мовленнєвих творчих здібностей є досить актуальною на сучасному етапі для дошкільної освіти.

Розвиток креативності – пріоритетна вимога Базової програми “Я у світі”. Як його реалізувати у мовленнєвій діяльності? Як запалити у дитини вогник творчого розповідання?

Розвиток мовлення – це не лише збагачення словника, формування звукової, граматичної культури та удосконалення зв’язного мовлення. Насамперед, це – розвиток вміння спілкуватися. Тому ми вчимо дітей робити повідомлення, пояснювати, переконувати, доповнювати, домовлятися, хвалити, дискутувати, вітати, слухати інших, користуватися вербальними та невербальними (міміка, жести, рухи) засобами виразності.

Дошкільне дитинство є підгрунтям розвитку комунікативності та нормативності мовлення. Як відомо, мовлення дитини безпосередньо пов’язане із мисленням. І якщо дитина мислить творчо, то і мовлення її буде творчим. Методи ТРВЗ дозволяють повною мірою забезпечити формування мовленнєвої компетентності у дошкільників як наслідок розвитку творчого мислення.

Мовленнєві творчі здібності посідають важливе місце в розвитку дитячої творчості. Проблема розвитку мовленнєвих творчих здібностей в дошкільному віці через складність і багатогранність природи мовленнєвих явищ відноситься як до психології так і до педагогіки. Вагомість та актуальність її пояснюються гострою проблемою педагогічної практики в науково обгрунтованих рекомендаціях щодо форм організації та методів здійснення розвивальної роботи з дітьми у цьому напрямі.

Базовий компонент дошкільної освіти в Україні поставив перед педагогами основне завдання – виховати особистість, яка успішно діє в різних життєвих ситуаціях. А здатність швидко адаптуватися до нових соціальних умов безпосередньо залежить від комунікативних умінь та навичок, достатній рівень який дає дитині змогу самореалізуватися й адекватно діяти у соціальному оточені. І основи цієї здатності слід закладати з дошкільного віку. Зокрема, застосовуючи наукову технологію розвитку творчості – ТРВЗ (теорію розв’язання винахідницьких завдань) .

Система ТРВЗ зацікавила сучасних педагогів і психологів, які адаптували її для роботи з дітьми спочатку в школі, а потім і в дитячому садку. Роботи Г. С. Альтшуллера стали основою так званої творчої педагогіки. Згодом з’явилися спеціальні дослідження (В. А. Бухвалов, Б. Л. Злотін, С. М. Ладошкіна, А. О. Нестеренко, Т. М. Сидорчук, Л. І. Шрагіна, М. Н. Шустерман), в яких була розроблена серія методів і прийомів навчання дітей на базі ТРВЗ. А. М. Страунінг та О. І. Нікашин адаптували основні принципи ТРВЗ для дітей дошкільного віку. За допомогою спеціально розроблених ігор-занять дошкільники знайомляться з навколишнім світом, у них формується системне, діалектичне мислення, розвивається творча уява, винахідницька кмітливість. Цікаві прийоми для розвитку уяви запропоновані педагогом-практиком Л. О. Нестеренко. На матеріалі загадок діти вчаться фантазувати, самостійно шукати оригінальні шляхи розв’язання творчих завдань.

Психологи та педагоги доводять, що у дошкільнят є величезний природний творчий потенціал, який через різні причини не завжди реалізується повністю. Тому, дуже важливо створити таку ситуацію, яка б сприяла бурхливому сплеску дитячої фантазії, атмосферу творчого натхнення, зацікавити дітей створювати свою казку, оповідання, вірш.

Для прояву дитиною творчої активності, важливо забезпечити їй розвивальне середовище. З цією метою доцільно використовувати розвивальні завдання; правильно оцінювати досягнення дітей у творчій діяльності; не переривати творчого процесу; утримуватися від використання негативних оцінок під час прояву дитиною творчої активності; без критики приймати всі дитячі твердження, не зловживати гальмівним впливом критичних зауважень; створити ситуації вільного спілкування, обміну думок.

Серед головних принципів ТРВЗ – навчання дітей розв’язувати суперечності, застосовувати системний підхід, тобто бачити навколишній світ у взаємозв’язку всіх його компонентів, знаходити резерви для творчого виконання завдання. Тому, здійснюючи диференційований підхід у розвитку креативного мовлення дошкільників ми пропонуємо:

проговорювати у процесі розв’язання творчого завдання ідеї, які виникли спонтанно; використовувати різного виду запитання, які сприяють концентрації уваги дітей (Хто? Що? Для чого це ти робиш? Що ти хочеш зробити зараз? Як ти збираєшся діяти? Чому? Навіщо?). Комбінування запитань дає велику кількість інформації; вчити дошкільнят висловлювати якомога більше думок з приводу однієї ситуації (події, людини); виділити в них типове та особливе, переваги чи недоліки, позитивне чи негативне; час від часу пропонувати дітям уявити щось у вигляді елементарної схеми.

Під час виконання дошкільниками завдань творчого характеру педагог може використовувати продуктивні прийоми, урізноманітнювати їх.

Зокрема, дітям можна запропонувати:

об’єднати – подрібнити (речі, явища); дібрати синоніми-антоніми (схоже-відмінне); знайти нові шляхи використання речей; винайти нові засоби досягнення мети; внести зміни в зроблене; змінити речі за кольором, розміром, матеріалом, формою; висловити якомога більше ідей для розв’язання конкретної проблеми; використати фантазію, жарти, каламбури; взяти участь у дискусії; дібрати аргументи, докази; провести нескладне дослідження (порівняй, склади оповідання, практично застосуй…); помінятися з однолітками ігровими ролями, спробувати зіграти кілька несхожих ролей; уявити (ліс, море…), відчути смак (незвичної їжі…); “прорецензувати” роботу (свою, товариша, дорослого); поставити якомога більше запитань; оживити слово (намалювати словесний портрет); розповісти про улюблені тварину, рослину, гру, заняття, страву; розповісти про свої найприємніші ( найнеприємніше) враження; уявити себе чарівником (використати чарівну паличку); завершити розпочаті речення; збільшити-зменшити когось-щось; додати фантастичних властивостей комусь-чомусь; придумати нового звіра, рослину, прилад тощо; продовжити життя літературного персонажа; змінити звичні взаємини між персонажами казки (наприклад, створити образ парадоксального персонажа – лева-боягуза); вживати метафори, переносити властивості одного предмета (явища) на інші: м ‘який характер, щоки горять, позеленіти від злості, сталеві м’язи, бронзове тіло; дати свою назву відомій картині, казці, оповіданню, віршу; фантастично поєднати несумісне – голову однієї тварини з тулубом другої, хвостом – третьої; уявити, що трапилося б, якби прискорився (уповільнився) час; якби це позначилося на житті, порах року, заняттях, відпочинку тощо; придумати нове свято, конкурс, гру.

Практика показує, що методи ТРВЗ сприяють розвитку комунікативної сторони мовлення та позитивно впливають на становлення всієї мовленнєвої системи дошкільників в цілому.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...
Вы читаете: РОЗВИТОК МОВЛЕННЄВИХ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ У ДОШКІЛЬНИКІВ МЕТОДАМИ ТРВЗ