Презентація проекту “Дорогою добра” (6 клас)



Форма: Короткотривалий проект

Мета:

Познайомити дітей з поняттям “толерантність” мовою науки і різних видів мистецтва.

Завдання:

Організувати співпрацю дітей, батьків, вчителів;

Розвивати у дітей творчу, пізнавальну та пошукову діяльність;

Сприяти накопичення досвіду розгляду одного і того ж об’єкта з різних точок зору.

Обладнання:

Комп’ютер, екран, проектор, магнітна дошка, плакати, реквізит і костюми для сценки, магнітофон.

ХІД СВЯТА

Діти заходять до зали під музику.

Учитель: Доброго дня! Я Вас рада бачити.

Сьогодні у нас презентація проекту “Дорога добра”.

Подивіться на екран. Виберіть, яка з трьох доріг є Дорогою добра?

Діти: Перша звивиста дорога, вона для людей хитрих. Друга вузька, вона тільки для однієї людини. А остання широка, на ній місця вистачить для мене і друзів. Тому Дорога добра остання.

Учитель: Сьогодні, 16 листопада, Міжнародний день толерантності. Не всім знайоме це слово, але сенс, що воно несе, дуже важливий для нас. Що ж означає слово “толерантність”? Розібратися в цьому нам допоможуть ваші однокласники, які на час стали дослідниками, декламаторами, художниками, артистами, , співаками.

Дамо слово хлопцям, що працювали в групі дослідників. Хлопці підготували слайд-програму і коментарі до неї.

Демонструється слайд-шоу.

1-й учень: Слово “толерантость”


походить від латинського слова toleraпtіa, що перекладається як “терпіння”. Це слово існує в багатьох мовах, і, незважаючи на деякі відмінності у значеннях, вимовляючи слово на будь-якій мові, ми маємо на увазі практично одне і те ж:

2-й учень: … Що інші можуть думати інакше, ніж ти сам;

1-й учень: … Милосердя, співчуття;

2-й учень: … Уміння бути великодушним і терпимим;

1-й учень: … Визнання ідей, відмінних від своїх власних.

2-й учень: А є й така історія, пов’язана з цим словом. Близько двох століть назад у Франції жив князь Талейран Перигор. Він відрізнявся тим, що при різних правителях залишався міністром закордонних справ. Це був чоловік, який враховував настрої людей, шанобливо до них ставився, при цьому зберігаючи свою точку зору. Багато хто стверджує, що як раз від імені цієї людини сталося поняття “толерантність”.

1-й учень: Англійський письменник Бернард Шоу одного разу написав: “Тепер, коли ми навчилися літати по повітрю, як птахи, плавати під водою, як риби, нам не вистачає тільки одного – навчитися жити на землі, як люди”.

Учитель: А тепер запрошуються декламатори. Учні прочитають нам вірші, які вони підібрали до нашої теми.

Учитель: Слово художникам. Діти, які працювали в цій групі, покажуть картину на тему толерантності і прокоментують її.

Діти показують картину, намальовану з допомогою батьків при підготовці до класного часу.

Учень: На нашій картині зображено планета, на ній стоять діти з різних країн з квітами в руках. Картина символізує мирне сусідство, розуміння, бажання подружитися один з одним. На нашій картині люди з різними кольорами шкіри, різної віри, але вони разом. Вони цікаві один одному.

Учитель: Тепер слово артистам. Діти, які працювали в цій групі, покажуть підготовлену ними сценку “Казочка про щастя” на вірші Ірини Токмакової.

Учитель: А тепер час – співаків. Вони підготували пісню Юрія Ентніна “Дорогою добра”.

Учитель: Отже, тим, хто вибрав дорогу добра, належить оволодіти мистецтвом жити в світі несхожих ідей і людей. Навчитися цьому нам допоможуть наступні класні години, проведені у вигляді тренінгів та ігор на взаєморозуміння.

У підготовці до класного часу взяли участь шість творчих груп. Настав час розповісти, як проходила підготовка, обговорити, що вийшло, що ні.

Виступає представник від кожної творчої групи.

Співаки: Наша творча група називалася “Співаки”. Ми прослухали багато пісень, а обрали пісню “Дорогою добра”. Вона мелодійна, відповідає темі. Вчитель музики, Олена Анатоліївна,, записала музику на диск і репетирувала з нами. Ми дуже старалися, і у нас все вийшло.

Артисти: Для проведення проекту ми вирішили поставити маленький спектакль. Сценарій нам підібрала Таміла Василівна. Ми розподілили ролі. Кожен день репетирували, придумували і готували костюми і реквізит. Ми дуже хвилювалися перед виставою. А як у нас вийшло – оцінювати глядачам.

Художники: Ми з вчителем малювання, Ольгою Василівною, передивилися багато картин. Ми довго обговорювали, що буде зображено на картині, а коли домовилися, разом із вчителем зробили ескіз і почали розфарбовувати намальоване. Сподіваємося, що наша творчість всім сподобалося.

Декламатори: Нашій групі було дано завдання: знайти вірші про толерантність. Ми зайшли до шкільної бібліотеки. Тут багато віршів по цій темі, обрали лише три. Потім звернулися до Ірини Миколаївни, яка допомогла нам їх виразно читати. А як у нас вийшло – ви чули самі.

Дослідники: Наша група називалася “Дослідники”. Ми знайшли визначення поняття толерантність у словнику та ще багато матеріалу в Інтернеті. Нам допомагали сестра Армена – Анжеліка та батьки Микити. Весь матеріал ми опрацювали і з допомогою Валентини Миколаївни зробили презентацію.

Учитель: Ми з вами зібрали багато матеріалу. Що будемо з ним робити?

Учні: Розповімо учням молодших класів класів, батькам, випустимо спеціальний номер класної газети про наш проект.

Учитель: Наприкінці хотілося б сказати, що наш клас – це маленька родина. І хотілося б, щоб у ній панували добро, повага, взаєморозуміння, не було сварок. Що для цього потрібно? Хочете дізнатися? Встаньте в коло, візьміться за руки. Послухайте притчу.

На фоні музики.

Учитель: Жила-була на світлі родина. Вона була не проста. Сто людей налічувалося в цій родині. І панували в цій родині світ і лад. Ні сварок, ні бійок, ні розбратів. Дійшла вістка про цю родину до владики країни. Прибув він в село, де вона жила, і попросив розкрити секрет мирного життя. Взяв голова сім’ї аркуш паперу і написав три слова: любов, прощення, терпіння. А в кінці додав: “Сто разів любов, сто разів прощення, сто раз терпіння”. “І все?” “Так, – відповів старий. – Це основа будь-якої гарної родини і світу”.

Учитель: Як ви думаєте, скільки разів нам треба любити?

Учні: Шістнадцять разів!

Учитель: Як ви думаєте, скільки разів нам треба прощати?

Учні: Шістнадцять разів!

Учитель: Як ви думаєте, скільки разів нам треба терпіти?

Учні: Шістнадцять разів

Учитель: На пам’ять про наш проект я хочу подарувати вам зроблені мною календарі з символом толерантності – великим люблячим серцем.




1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...
Вы читаете: Презентація проекту “Дорогою добра” (6 клас)