Конференція

Аверіна Інна Вячеславівна

” Розвиток творчого потенціалу вчителя “.

“Вільний час вчителя – це корінь,

Що живить гілки педагогічної творчості”.

В. О. Сухомлинський

” Творчий потенціал педагога не є явищем, багажем, який людина носить із собою все життя в незмінному вигляді. Він змінюється, розвивається, збагачується і в цьому розумінні є невичерпним. Межі розвитку творчого потенціалу педагога не існує, як і не існує і межі розвитку особистості”

Навіть в нелегкий і нестабільний час економічної кризи є велика потреба у професійних, конкурентноспроможних педагогічних кадрах. Від професіона-лізму вчителя залежить і рівень професійної майстерності учнів, їх знання, вміння та навички.

У “Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті” визначена головна мета української освіти – створити умови для особистісного розвитку та творчої самореалізації кожного громадянина України. Пріоритета-ми державної політики в розвитку освіти є особистісна орієнтація освіти, фор-мування національних та загальнолюдських цінностей, створення рівних мож-ливостей для здобуття якісної освіти. Домінантою в стратегії освітньої політи-ки сьогодні стала гуманізація вітчизняної педагогічної науки й практики.

Основним освітнім орієнтиром виступає повага до особи, сприяння розвитку та збагаченню її духовно-творчого потенціалу, складовими якого є природні задатки та набуті в процесі соціалізації знання та вміння, вольові передумови до активної діяльності.

Творчий потенціал вчителя не є суто природним даром, який отримує або не отримує людина з народження. Для вчителя здатність до творчого вирі-шення педагогічних проблем є неодмінною умовою його професійної діяльності. А отже, розвиток творчих здібностей, творчого потенціалу

Професійних педагогів завжди знаходився й знаходиться в центрі уваги системи педагогічної освіти.

Управління розвитком творчості вчителя передбачає забезпечення в школі наступних організаційно-педагогічних умов.

забезпечення вчителів вільним часом; не варто відволікати їх на завдання, не пов’язані з навчально-виховним процесом, якими вони на той час важли-вими чи привабливими керівникам не уявлялися. створення сучасної матеріальної бази для творчої педагогічної діяльності (бібліотеки, комп’ютери, спеціалізовані кабінети, мультимедійні дошки). Створення морально-психологічних умов у школі: доброзичливих ділових стосунків між педагогами, підтримки творчості вчителя з боку керівництва, попередження конфліктів. Сприятливий соціально-психологічний клімат обумовлює творчу атмосферу в педагогічному колективі, яка попереджує виникнення негативних стосунків. планування керівництвом школи творчості вчителів. Джерелами такого планування є аналіз навчально-виховного процесу, виявлення його основних проблем, вивчення особистості кожного вчителя з метою виявлення його творчого потенціалу. розробка творчих планів учителями. Вони не є самоціллю і не слід зобов’язувати до цієї роботи всіх учителів, оскільки творчість не виникає за наказом чи примусом. Особистий творчий план учителя має спонукати його до роздумів про свою роботу, до самоаналізу, а в результаті до розкриття творчого потенціалу.

Одним із шляхів професійного розвитку вчителя, проявами новаторства є узагальнення своїх здобутків і пропаганда їх засобами масової інформації – шляхом друку у фахових журналах, газетах, методичних посібниках на сайтах мережі Інтернет.

Так, за останні роки видано роботи таких вчителів: вчителя української мови, російської мови та світової літератури Шестобуз С. В. – Конспекти уроків з української мови в газеті “Джерела” за такими темами: “Числівник як частина мови: загальне, морфологічні ознаки, синтаксична роль”, “Розділові знаки в складносурядному реченні”. Журнал “Вивчаємо українську мову та літературу”: “Кома при однорідних членах речення”. Журнал “Зарубіжна література в школі”: “Урок розвитку зв’язного мовлення. Образ Діка Сенда в романі Ж. Верна “П’ятнадцятирічний капітан”. Журнал “Русский язык и литература в школах Украины” конспект уроку на тему: “Сложноподчиненны предложения с придаточными места и времени”.

Вчителя математики Кургузов Ої Т. Г., газета “Джерела” – Конспекти інтегрованих уроків : математика і географія “Множення звичайних дробів”, “Решение задач на все действия с обыкновенными дробями”.

Вчителяросійськоїмови тасвітовоїлітературиМалашенкоВ. Ю., конспекти уроків зарубіжної літератури: “М. В. Гоголь “Тарас Бульба”. Родина Тараса. Перше знайомство з героями”., “М. В. Гоголь і його творчість. Гоголь і Україна”.

Вчителя початкових класів Аверіної І. В. опубліковані на сайті “Вчителів початкових класів” конспекти та мультимедійний супровід до уроків: “Складання таблиць додавання й віднімання числа 6. Робота з геометричним матеріалом”, “Додавання і віднімання числа 3 з переходом через десяток. Розв’язання задач. Робота з геометричним матеріалом”, “Ділення і множення багатоцифрових чисел на двоцифрове. Свято Великодня. Робота з геометрич-ним матеріалом”, Проект-презентація “Допоможи зимуючим птахам”, “Презентація досвіду роботи класного керівника”, виховний захід на тему: “Шкідливі звички чи життя в своє задоволення”, Вчитель отримала сертифікати.

Вчителя біології Шилкіної Л. Д., на сайті опубліковано конспект уроку з використанням ІКТ “Різноманітність голонасіння рослин у природі, їх значення в природі та житті людини”.

Творчість є однією із складних і таємничих явищ людського життя. Це діяльність, що породжує щось якісно нове і відрізняється неповторністю, оригінальністю та певною унікальністю. Педагогічна творчість спрямована на особистість учня, що розвивається. Творчість учителя виявляється насамперед у прагненні й умінні постійно вдосконалювати свою педмайстерність, відкида-ти застарілі, знаходити нові, більш досконалі методи практичної реалізації вимог часу, творчо застосовувати надбання передового досвіду, досліджувати свою роботу.

Одним із завдань методичної роботи у нашій школі є активізація творчих здібностей учителів.

Методична робота в школі здійснюється під девізом:

“Школа не може стояти на одному рівні розвитку, вона потребує урізноманітнення педагогічних методів в ім’я зростання професійної майстерності, фахової кваліфікації освітян”.

Слід зазначити, що ефективний розвиток педагогічної творчості і самореалізація вчителя можливі тоді, коли діяльність школи, система методичної роботи будується з урахуванням особистості вчителя, його віку, стажу, рівня педагогічної майстерності, ініціативи та здібностей.

Таким чином, при плануванні роботи з учителями нашої школи визначаю важливе:

– на якому рівні професійної компетентності перебуває

Конкретний вчитель у даний час;

– наскільки він здатен до зростання;

– чи здатний до самоосвітньої діяльності;

– якої саме методичної допомоги він потребує.

– проводжу анкетування, тестування на визначення творчого потенціалу вчителя. (Додаток 1, 2)

Особливого значення набувають активні та інтерактивні форми методичної роботи: ділові педагогічні ігри, лекції-консультації, тренінги, моделювання конкретних ситуацій, розробка проектів. Такі методи формують умови для розвитку творчого потенціалу вчителя, дозволяють створити відчуття психологічної безпеки, гри, спонтанності, стимулюють самоаналіз та педагогічну рефлексію та мотивацію до творчої діяльності.

Варто зазначити, що кожному вчителю необхідно розвивати свою, індиві-дуальну методичну творчість, а не лише спиратися на досвід колег. Напевне, багато кому з колег доводилося переконуватися, що навіть найдовершеніші та найоригінальніші методичні розробки новаторів мають бути творчо засвоєні. Переймати можна концепцію, загальний принцип передового досвіду, а не сліпо копіювати його, оскільки таким чином відбувається механічне перенесення чужих думок і знахідок на не підготовлений належним чином грунт, без ураху-вання специфіки іншого класу, його інтересів та рівня підготовленості, а також індивідуальних особливостей самого педагога.

Основою в системі управління підвищенням кваліфікаційного рівня та творчого росту вчителів є науково-методична робота, яка забезпечує заходи, що випливають з обраної науково-методичної проблеми:

— формування конкретних завдань, спрямованих на реалізацію мети і створення структурних підрозділів для її реалізації;

— окреслення видів діяльності, спрямованих на досягнення мети та виділен-ня структурних підрозділів, які будуть задіяні для її реалізації.

Традиційними у школі є інструктивно-методичні наради, методоперативки, педради, методичні виставки, методичні об’єднання, семінари-тренінги.

( Додаток 3,4 ).

Індивідуальні форми роботи: стажування, самоосвіта вчителів. Конкурси “Класний керівник року”, ” Учитель року”, атестація, наставництво, панора-ма відкритих уроків, індивідуальні консультації. (Додаток 5 )

Групові форми роботи: робота методичної ради, методичних об’єднань, семінар-тренінг, психолого-педагогічний семінар, науково-практичні конфе-ренції, педагогічні читання, школа молодого вчителя.

Масові форми роботи розподіляються на традиційні та нетрадиційні.

(Додаток 6, 7 )

Регулярно проводяться засідання шкільних МО. На засіданням МО школи підвищується професійна майстерність педагогів шляхом вивчення методик використання інноваційних технологій, питань з педагогіки. Проводиться “Скарбниця методичних ідей” під час якої педагоги діляться досвідом.

У кінці кожного навчального року відбувається презентація роботи методичних об’єднань школи

Вчителі школи беруть участь у конкурсах педагогічної майстерності.

Також члени педколективу підвищують свій творчий потенціал завдяки участі у районних конференціях, семінарах, тренінгах. На таких заходах вчителі школи виступали з доповідями, активно працювали в групах, ділилися досвідом та вивчали сучасні питання педагогіки та психології.

У школі проводиться велика виховна робота. Відкриті виховні заходи сприяють розвитку творчого потенціалу учня, вчителя, вираженню їх особистості.

Формування висококваліфікованого творчого вчителя школи, вироблення в нього вмінь і бажання самостійно працювати над собою, віддавати свій розум і серце підростаючому поколінню є одним із найважливіших завдань сучасної педагогічної освіти.

Отже, творчий учитель – це особистість, яка характеризується високим рівнем педагогічної креативності, відповідним рівнем знань предмету, який викладає, набутими психолого-педагогічними знаннями, уміннями та навичками, які, за сприятливих для педагогічної творчості учителя умов, забезпечують його ефективну педагогічну діяльність із розвитку потенційних творчих можливостей учнів.

Творчість є необхідною складовою праці вчителя. Без неї неможливий педагогічний процес. Творчість педагога специфічна за своєю суттю. Учитель дає науковим фактам, гіпотезам, теоріям нове життя, відкриваючи їм шляхи до розуму і серця своїх учнів. При цьому творчість – необхідна умова становлення самого педагога, його самопізнання, розвитку і розкриття як особистості. Творчість, розвиваючи здібності, формує педагогічну талановитість учителя.


Вы читаете: Конференція