Бути сучасним: як це?

Цікаве питання: як це – бути сучасним? Мені здається, що не тільки модно одягатися, слухати нову музику, вживати якісь “цікаві” страви та напої тощо. Перелік безкінечний. Але навіть читаючи найновіші книжки наймодніших сучасних авторів, можна залишитись далеким від сьогодення. Тому що читати, бути у кірсі останніх подій та стежити за тенденціями – цього замало. Все требе переосмислити, простежити взаємозв’язок між тим, що відбувається, і тим, що вже стало історією. Тільки так ти стаєш сучасним, часткою цілого світу, свідком розвитку та прогресу людства. Інакше людина не те щоб не сучасна, а ( не побоюсь цього порівняння ) подібна до равлика. Животієш собі – їси, п’єш, пересуваєшся. Щось знаеш ( тобі здажться, що чимало ), у разі неприємностей – ховаєшся у будиночок, наівть не замислюючись, чому вони виникають і як їх подолати. Себе, наприклад, я вважаю сучасною людиною, а деяких політичних та громадських діячів – ні. Тому що вони не аналізують роботу і помилки своїх попередників, через що наступають на одні й ті самі граблі. Ось і виходить. що такі люди не сучасні, бо не осягнули сьогодення. А це, як на мене, і означає не йти з духом часу. А ще бути сучасним – це вміти знаходити вихід із складних ситуацій, що виникають саме у сьогоденні, Це і вміння певною мірою пристосовуватись до якихось змін і сміливо стати до бородьби проти негараздів та проблем. Можна бути тричі модним і водночас, не маючи незалежного, широкого погляду, так і не стати сучасним. Модне та сучасне – не синоніми! Замисліться над цим…


Вы читаете: Бути сучасним: як це?