Бесіда. Толерантність

Бесіда. Толерантність.

Мета. Розкрити термін “толерантність”, використовуючи факти, документи, художні твори, дослідження. Затвердити думку, що якість суспільства залежить від здатності людей співіснувати одне з одним, поважати, підтримувати, навчатися одне від одного, об’єднувати свої зусилля в ім’я матеріального і духовного життя.

“Усі люди мають недоліки – хто більші, хто менші. Ось чому і дружба, і допомога, і спілкування були б неможливими, якби не існувало між нами взаємної терпимості” Г. Гвіччардіні – італійський історик, філософ-гуманіст

“Людина може обійтись без багатьох речей, але не без іншої людини”, – сказав один учений. Навіть на самоті вона подумки звертається до інших людей. Наприклад, коли приміряєш новий одяг або робиш зачіску, думаєш, що скажуть твої друзі, чи не вважатимуть вони тебе відсталим або “занадто” крутим. Попри все людські стосунки нерідко спричиняють проблеми: непорозуміння, суперечки, конфлікти. Щоб запобігти цьому, треба навчитися ладнати з різними людьми. Тому тема нашого заходу “толерантність” Нашу бесіду ми пропонуємо провести за круглим столом. Щоб краще розібратися в цьому питанні створимо такі відділи: юридичний. Літературний, відділ досліджень, відділ довідок. Кожен відділ буде виконувати свої функції і під час нашої бесіди вносити свої міркування і пропозиції.

– Юридичний відділ, або юристи, будуть звертатися до основних документів: Конституції України, Декларації прав дитини.

– Літературний відділ, або літератори, розкриють це питання через твори різних письменників, народну творчість.

– Відділ досліджень, або науковці. Запропонують нам декілька ситуацій, в яких ми повинні розібратися і зробити висновки.

– Відділ довідок, або всезнайки, будуть пояснювати терміни і складуть нам словник толерантності.

А також ми вам запропонуємо театралізацію літературних творів і розіграємо життєві ситуації.

Ведуча. Усі люди різняться між собою. Одні мають білий колір шкіри, інші – чорний або жовтий. Одні люди високі, інші – невисокі. Одні стрункі, інші – повні. Люди звертають увагу на відмінності, але це не означає, що хтось є кращим за інших. Хоча в історії були випадки, коли люди лише через колір шкіри чи соціальне походження принижували інших людей, вважали їх гіршими за себе. Згадаємо такі випадки. Допоможе нам відділ довідок. Чому виникають сварки, бійки, війни?

Відділ довідок. Війни виникають, мабуть, тому, що виникав розлад між людьми, не було між ними злагоді, кожен хотів слави або заздрив іншому, хотів довести, що він кращий, або прагнув помсти. Історичні факти війн такі: стародавній світ – Троянська війна – після викрадення Єлени ахейці розпочали війну з троянцями, щоб повернути дружину своєму царю.

Середньовіччя – війни виникали на релігійній підставі. Хрестові походи підняли Європу на війну проти іновірців-мусульман, за визволення гроба Господнього в Єрусалимі і продовжувались майже 200 років. Ці походи забрали життя сотень тисяч людей та принесли колосальні збитки.

Друга світова війна – Гітлер вважав арійську расу кращу за інші. Основний план Гітлера полягав у тому, щоб встановити панування над усім світом, перетворивши населення інших країн на рабів. Для віту це стало трагедією й призвело до смерті десятки мільйонів людей.

Питання “толерантності” в літературі і народній творчості.

Літератори. Кожен народ склав прислів’я порозуміння між собою: “Не міряй всіх на свій арщин”, “Пильнуй свого носа, а не чужого проса”, ” У чужий монастир зі своїм уставом не ходять”. Крилаті й влучні вони втілюють найвищу мудрість – як бути людиною.

У Біблії є 10 заповідей, які люди повинні знати і їх дотримуватись. У посланні від Матвія є звернення “не судіть ближніх своїх, не судіть, щоб і вас не судили”. До виявлення толерантності закликають всі світові релігії та конфесії.

– Буддизм: людина висловлювати своє ставлення до рідних і друзів п’ятьма способами; великодушністю, поштивістю, доброзичливістю, ставленням до них, як до себе і вірністю своєму слову.

– Іслам: ніхто з вас не стане віруючим, доки не полюбить свого брата, як себе самого.

– Християнство: стався до інших так, як ти хочеш, щоб ставилися до тебе.

Моральний досвід людства втілено у фольклорних творах, казках, переказах та в художній літературі. Це такі твори, як “Хатинка Дядька Тома”, “Пригоди Чиполіно” та інші твори.

– У мене є запитання до наших слухачів. Наш літературний відділ навів приклад того, що в Біблії закладені норми поведінки толерантної людини. Це 10 заповідей.

Нагадайте їх нам.

Я б сказала, що в Біблії показано ідеал ставлення людини до людини через подолання насильства і зла.. В якій проповіді Ісуса Христа про це мова? (Нагорній, “Не противтеся злу. Хто вдарить тебе у праву щоку твою, поверни до нього і другу”.)

Ведуча. Всі ми несхожі один на одного і, щоб мирно співіснувати, нам треба миритися з цим розмаїттям. Зараз відділ досліджень проведе дослід, який показує що ми дуже різні. Будь ласка, п’ять чоловік вийдіть до мене. Візьміть однакові аркуші паперу. Потім усі одночасно виконайте наступні дії:

1. Складіть аркуш навпіл.

2. Відірвіть верхній правий кут.

3. Знову складіть навпіл.

4. Відірвіть правий верхній кут.

5. Знову складіть.

6. Знову відірвіть верхній правий кут.

7. Складіть аркуш надвоє.

8. Якщо можна, відірвіть правий кут.

9. Розгорніть аркуш і покажіть іншим.

Чи можемо сказати, що хтось виконав роботу неправильно? Чому аркуші відірвані так по-різному? Чи можете ви сказати, що всі, хто відірвав аркуші інакше, ніж ви, є гіршими за вас? Чи буває так, що ми оцінюємо людину тільки з огляду на те, чи робить вона щось так само, як ми? Чого навчає ця вправа?

Дуже важливо сприймати людей такими, якими вони є, наавіть коли їх уподобання відмінні від твоїх. Але інколи ми стаємо сліпими і не хочемо прислухатися до чужої думки і вважаємо свою думку правильною, як це було зі сліпими з однієї притчі, яку нам розкажуть учні класу (“Сліпі і слон”)

Всезнайки. Це слово походить від латинського прикметника “Терплячий”. Отже, Толерантний – це здатний витримувати іншого, не такого як сам. Толерантність забезпечує людям можливість жити разом навіть зі відсутності приязні, поваги, любові. Серед правил етикетного спілкування є рекомендації про прийняту відстань між співрозмовниками.

Толерантність – це “відстань” між людьми в переносному значенні. Це та межа, яка стримує від втручання у думки, почуття, переживання, смаки іншої людини.

Поняття “толерантність”у різних мовах має різні відтінки.

Так, в англійській мові – це готовність і здатність без протесту сприймати особистість або подію.

У французькій – повага свободи іншого, його способи думки, поведінки, політичних і релігійних поглядів.

У китайській – уміння дозволяти, допускати, проявляти терпимість до інших.

В арабській – прощення, поблажливість, схильність до інших.

У перській – терпіння, витривалість, готовність до примирення.

Ведуча. Отже, толерантність – доброзичливість, визнання за кожною людиною права бути іншою і поважати цього права. Що сприяє порозумінню між людьми? (Повага, любов, компроміс)

Ведуча. Відділ досліджень проведе ще один дослід. Перед нами дві дівчинки (хлопчика). Необхідно знайти 5 відмінностей і 5 спільних рис, які їх об’єднують.

(Обговорення)

Це дослідження стверджує, що ми є різними, але у нас багато спільного, що нас об’єднує, тому не варто ображати інших. Але не завжди ми буваємо терплячими. Усі ми різні, проте жодна людина не є людиною більше чи менше, ніж будь хто інший. Усі ми рівні и однаково можемо використовувати свої права. Які це права, розповість юридичний відділ.

Юристи. Кожен має право жити, працювати, любити й мати друзів. Ми маємо право на добре ставлення з боку інших людей, на повагу нашої гідності.

Про те чи означає це, що людина може поводитися так, як їй заманеться?

Юристи. Право однієї людини закінчується там, де починається право іншої. Ми можемо робити лише те, що не шкодить іншим, не порушує їхнім прав.

Стаття 21. Усі люди є рівні і вільні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Стаття 23. Кожна людина має право на вільній розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей.

Стаття 24. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

У 1989 р. Організація Об’єднаних Націй прийняла Конвенцію про права дитини. Цей документ містить 54 статті. Україна приєдналася до цієї Конвенції.

Але життя людей впорядковується й іншими законами – неписаними, хоч від цього вони не менш важливі.

Відділ довідок. Ці закони називають нормами моралі або моральними заповідями.

Моральні цінності людства здавна становили основу законів. Сучаcні закони найвищою цінністю визначають життя

Наші відділи підготували висновки заходу:

1. Навчися поважати тих, хто відрізняється від тебе.

2. Найбільше надбання суспільства – соціальна справедливість і верховенство закону.

3. Тільки мир, злагода і порозуміння між людьми можуть зробити державу сильною і могутньою.

4. Людство пройшло довгий шлях, доки зрозуміло істину – усі люди від народження рівні.

5. Закон – це принципи і положення, які обов’язково треба виконувати.

Толерантність – взаємоповага, терпимість, порозуміння, співчуття, милосердя, справедливість, чуйність, доброзичливість.

Виховна година на тему: ” Наша мова солов ‘ Їна “

Мета: поглибити знання учнів про свою державну мову; ознайомити школярів із поняттями “мова” і “слово”; виховати глибоку повагу і пошану до духовного скарбу нації – мови.

Обладнання: урочисто прибрана сцена. В правому і лівому кутку – вишиті рушники; в’язки жита, пшениці, прикрашені різнобарвними стрічками. По центрі сцени вислови про мову.

Хід виховної роботи

О мово, ночі колискова!

Прийми мій радісний привіт.

Навік пройшла пора безславна.

Цвіти і cяй, моя державна.

(О. Олесь)

Вступне слово вчителя.

Сьогодні – Міжнародний день рідної мови. Це свято української мови – одне із найцінніших надбань, які створили й залишили нам наші попередники. Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато з того, чим може пишатися наш народ.

Ведуча. І саме сьогодні ми зможемо перевірити, як добре ви знаєте державну українську мову у дуже цікавій грі, як “Поле чудес”.

Щоб стати учасником гри, вам необхідно пройти відбірковий тур. У кожної дитини є номер, такий номер знаходиться в прозорій ємності. Один учень дістає по черзі три перших номери. Це і є перша трійка. Наступні гравці обираються аналогічно.

А зараз дорогі учасники уважно прослухайте умови гри.

Умови гри

1. Учасник має назвати літеру тільки в тому випадку, якщо зроблено хід на полі, і стрілка показує певну кількість балів.

2. Якщо стрілка показує “Банкрут” (Б), усі бали “згорають”, а хід переходить до наступного гравця.

3. Якщо стрілка показує “О”, хід переходить до наступного гравця.

4. Якщо стрілка показує “+”, учасник має право відкрити одну букву, яку забажає.

(У перервах між трійками ведучий (учень) подає інформацію з історії мови, письма.)

Відгадай слово

І. Завдання для першої трійки гравців.

Завдання: урочистий виступ з приводу якоїсь важливої нагоди (Слово).

(Після вгаданого слова помічники ведучого читають вірші).

Учень. Коли ти плекаєш слово,

Мов струна, воно бринить.

Калиново, барвінково

Рідна мова пломенить.

Коли мовиш, як належить –

Слово чисте, як роса…

І від тебе теж залежить

Мови рідної краса.

Виступ учениці. Найскладніша мова у світі – табасаранська. У ній – 44 відмінки. Такої кількості відмінків не має жодна мова. На табасаранській говорять у Табасаранському та Хівському районах Дагестану. Цією непростою мовою користується 73 тисячі осіб. Писати нею почали тільки у 1932 році, спочатку латинськими літерами, а з 1938-го – літерами російського алфавіту.

ІІ. Завдання для другої трійки гравців.

Завдання: стислий крилатий народний вислів, близький до прислів’я.

(Приказка)

Виступ учня. Кожній освіченій людині треба вдумливо ставитись до слова, уникати прикрих помилок, наприклад, у вживанні таких термінів, як “положення”, “становище”, “стан”. Замість словосполучення матеріальний стан можемо почути матеріальне положення, тоді як у літературній мові давно закріпилися цілком виразні значення цих слів. “Положення” означає розташування в просторі (горизонтальне положення), певну думку якогось учення, зведення законів (“Положення про вибори до Верховної Ради України”), “становище” – комплекс подій, обставин, ситуацію (становище в Україні). Слово “стан” має вужче значення, ніж слова “положення” і “становище”. Воно найчастіше означає сукупність певних явищ, процесів (фізичний стан, стан справ).

ІІІ. Завдання для третьої трійки гравців.

Завдання: невеликий ліричний вірш, що виконується співом.

(Пісня)

Учениця. Слово і пісня

У слові – мудрість і душа народу,

Ще ж як у пісні забринить воно:

Чи золоте відерце коло броду,

Чи золоте козацьке стремено.

І мужність лицаря, й дівочу вроду –

Як рідне відчувати нам дано,

Співати слово, як джерельну воду,

Криниці не замулюючи дно.

О слово материнське, ми з колиски

Доловлюєм твої грайливі зблиски,

Довіку сонцесяйно нам світі!

О рідна пісне, в кожнім серці суща,

Ясна, незатьмарена й невмируща,

Несеш ти рідне слово у світі.

(Д. Білоус)

Виступ ведучого. Чому ми так говоримо?

По саму зав’язку

Цікаві вирази народні.

Ось каже чоловік один:

“В провулок напхано сьогодні

По саму зав’язку машин”.

А другий каже, що у нього

По саму зав’язку турбот.

Звідкіль тут зав’язка? У кого

Дізнатись учням про зворот?

“Так, певно, говорити стали, –

Сказав Олесеві дружок, –

Тому що зерно насипали

По саму зав’язку в мішок”.

Та ось питають на уроці

У вчителя про це слівце.

– Є, народилося в сорочці, –

Всміхнувся він, – словечко це.

У давнину, коли в людини

Ще гудзики не повелись,

Була в сорочці чи в кофтині

На шиї зав’язка колись.

Коли ж по горло хтось наївся –

“по саму зав’язку”, – казав.

Отак цей вираз і прижився.

ІV. Гра з глядачами.

А зараз конкурс для вас, шановні уболівальники. Ваше завдання: додаючи бо віднімаючи на початку чи в кінці поданих слів утворіть слова з новим наченням: “Буря, буква, їжа, кобза”.

V. Фінал

Завдання: найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу. Здатність юдини говорити. (Мова)

Учень. Мова рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

Тільки камінь має.

Як ту мову мож забути,

Котрою учила

Нас всіх ненька говорити,

Ненька наша мила?

Як ту мову мож забути?

Та ж звуками тими

Ми до Бога мольби слали

Ще дітьми малими.

У тій мові ми співали,

В ній казки казали,

У тій мові нам минувшість

Нашу відкрили.

Мова рідна, слово рідне,

Хто ся вас стидає,

Хто горнеться до чужого,

Того Бог карає,

Свої його цураються,

В хату не пускають.

VІ. Нагородження переможця.

Заключне слово вчителя.

Ведуча. Сьогоднішнє свято ще раз показало нам усім, що значить для людей ідна мова. Це – тиха мамина колискова, мудре батьківське слово. Це – наша ордість. Бережімо її, гордо всім заявляємо: “Я – українець. Син чи донька цієї емлі. Я пишаюся цим, люблю свій народ, свою землю, свою мову!”


Вы читаете: Бесіда. Толерантність